Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цсп-гос.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
264 Кб
Скачать
☆

123. Припинення шлюбу.

Припинення шлюбу - це припинення правовідносин між подружжям, що зумовлене певними юридичними фактами. Припинення шлюбу відбувається внаслідок:

- смерті одного з пожружжя, або оголошення його померлим;

- розірвання шлюбу.

Шлюб може бути припинено шляхом його розірвання внаслідок волевиявлення обох, або одного з них, на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану (далі РАЦС), або на підставі рішення суду.

СКУ передбачено, що якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, то вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті. Однак, якщо один із подружжя помер, у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, то вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

Розірвання шлюбу за взаємної згоди дружини та чоловіка у яких немає дітей (тобто неповнолітніх осіб) здійснюється на підставі їх заяви, поданої до органу РАЦС.

СКУ передбачено підстави розірвання шлюбу в так званому "спрощеному порядку" - в органах РАЦСу за заявою одного з подружжя. Так якщо другий із подружжя:

- визнаний безвісно відсутнім;

-визнаний недієздатним;

- засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років.

Судовий порядок розірвання шлюбу здійснюється, якщо один із подружжя не бажає розлучення та якщо обоє з подружжя бажають розлучення, але мають спільних неповнолітніх дітей.

Одночасно з розглядом питання про розірвання шлюбу суд може вирішити питання про те, з ким із батьків залишаються неповнолітні діти, а також спори щодо стягнення аліментів на утримання дітей або на одного з подружжя, який є недієздатним, питання щодо спільно набутого майна та інше.

Відповідно до СКУ позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив злочин, щодо другого з подружжя або дитини, чи батьківство зачатої дитини до досягнення одного року, визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Шлюб вважається припиненим у день винисення відділом РАЦС відповідної постанови про розірвання шлюбу, судом - у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в РАЦС, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Звертаємо увагу на те, що реєстрація розірвання шлюбу може провадитись незалежно від строку, що минув після постанови судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності, або винесення постанови про розірвання шлюбу.

Лише після розірвання шлюбу та одержання свідоцтва про розірвання шлюбу колишнє подружжя вправі укласти новий шлюб.

124. Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей.

Глава 17 СКУ визначає особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей. Так мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Крім того діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Особисті немаїнові обов’язки батьків та дітей – це міра необхідної поведінки, недотримння якої тягне настання юридичної відповідальності, до них відносять:

1. обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я (ст. 143СКУ);

2. обов'язок батьків зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 144СКУ);3. визначення прізвища дитини (ст. 145 СКУ);

4. визначення імені дитини (ст. 146 СКУ);5. визначення по батькові дитини (ст. 147 СКУ);

6. у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років (яка досягла 7 років, змінюється за її згодою). У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла 7 років (ст. 148 СКУ).

Визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:

1. батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

2. батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

3. батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

4. батьки зобов'язані поважати дитину;

5. передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї;

6. забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;

7. забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

До речі, дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу (ст. 172 СКУ).

Особисті немайнові права батьків та дітей – це міра можливої поведінки, до них відносяться:

1. права батьків щодо виховання дитини (мають переважне право перед іншими особами на собисте виховання дитини; мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам; мають право обирати форми та методи виховання, крім

тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства);

2. право батьків на визначення місця проживання дитини (місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків, (яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини); якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою);

3. права батьків по захисту дитини (мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина; мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень; мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом);

4. право вирішувати питання виховання дитини батьками спільно (ст. 157 СКУ);

5. мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

СКУ визначено права та обов'язки неповнолітніх батьків, відповідно неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, і можуть їх здійснювати самостійно. Неповнолітні батьки, які досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. Неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу.

Слід відмітити, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.