Типові помилки у презентаціях:

1. Відсутність титульного слайду з темою уроку, метою, прізвищем, повним ім’ям та по батькові автора презентації.

2. Відсутність останнього слайду зі словами «Дякую за увагу!».

3. Відсутність підсумку уроку, висновків.

4. Під час розкриття теми лексика не відповідає віковим особливостям учнів початкових класів.

5. Слайд містить обсяг інформації завеликий для сприйняття.

6. Відсутні джерела інформації : література, інтернет-сайти.

7. Недоцільне використання анімації (займає багато часу, заважає логіці сприйняття змісту, надмірна кількість анімаційних об’єктів);

8. Презентація дублює картинну наочність, не має ніякої цінності для активізації активності дітей на уроці.

3. Зв'язок курсу «Методика викладання української мови у ВНЗ» з курсом «Педагогіка вищої школи».

Міждисциплінарні зв'язки в методиці викладання української мови у вищій школі сприяють інтенсифікації процесу навчання. Інтеграція професійної освіти на рівні міждисциплінарних зв'язків передбачає використання структурних елементів науко¬вих знань з одного циклу дисциплін в іншому та створює теоретичну основу для розвитку лінгводидактики, забезпечуючи її відповідність сучасним вимогам.

Зважаючи на те, що методика - наука педагогічна, вона тісно пов'язана з педагогікою, яка має такі складові: загальна педагогіка, теорія навчання (дидактика), теорія виховання. Особливого значення для методики набуває теорія навчання, насамперед дидактичні принципи і методи викладання у вищому навчальному закладі, що реалізуються з урахуванням специфіки навчальної дисципліни. На основі положень дидактики організується процес навчання у вищій школі, розробляється теорія про форми навчання, обираються методи контролю за навчально-пізнавальною і науково-дослідною діяльністю студентів.

Дидактика приділяє значну увагу: організації активної діяльності самих студентів у засвоєнні нових знань або перенесенні набутих знань, управлінню навчально-виховним процесом, стимулюванню активності студентів, залученню до планування своєї навчальної діяльності, самоорганізації, самоконтролю, тобто саморегулюванню навчанням. Теорія виховання у вищому навчальному закладі віддзеркалює новітні технології виховання студентства, роль та функції тьютора академічної групи в управлінні системою позааудиторною виховною роботою, що вміщує аналіз Г прогнозування, планування та організацію, контроль і координацію, оцінку та корегування.

2. Самостійна робота студентів у курсі методики викладання української мови в початкових класах

Проблема підготовки студентів до самостійної роботи і керівництво нею, як правило, у спрощеному вигляді поділяється на 3 блоки: мотиваційний, технологічний і організаційний. Уміння й навички самостійної роботи у сучасній науковій літературі розуміють досить широко. Це вміння підготуватися до певного виду занять, брати участь у них, працювати з літературними джерелами, планувати час, дотримуватись норм гігієни розумової праці тощо.

Особливого значення набуває самостійна робота студентів з курсу "Методика викладання рідної мови в початкових класах". Її доцільність зумовлена такими факторами, як обмежена кількість навчальних годин на вивчення цієї наукової дисципліни, відсутність у студентів попередньої методичної підготовки, можливість постійно спиратись на наявні знання з суміжних наук (психологія, педагогіка, дитяча література, сучасна українська мова).Метою застосування різних видів самостійної роботи у лінгводидактичній підготовці вчителів початкових класів є закріплення знань програмового матеріалу, поданого на лекціях, а також методичних умінь і навичок, сформованих на практичних і лабораторних заняттях. Передбачається також, що під час самостійної роботи набуті студентами знання будуть розширюватись і поглиблюватись. До того ж у них вироблятимуться навички науково-дослідної роботи, необхідні сучасному педагогу.

Існує багато класифікацій типів і видів самостійної роботи студентів. Найбільш обгрунтованою, вважаємо, є класифікація П.І.Підкасистого, який розмежовує самостійну роботу за зразком, реконструктивно-варіативну, евристичну (частково-пошукову) та творчо-дослідницьку. Частіше студенти мають справу із застосуванням набутих теоретичних знань з методики викладання рідної мови в 1-4 класах. Йдеться про розв'язання ними методичних задач, аналіз певних педагогічних ситуацій, що виникають на уроках рідної мови й читання, складання планів-конспектів уроків, пошук відповіді на проблемне запитання під час лекції або практичного заняття, написання курсової та дипломної роботи. Як бачимо, поступово студенти мають навчитися відходити від зразка, активно включатися у пошук власних шляхів розв'язання методичних проблем.

Самостійна робота з методики викладання рідної мови в початкових класах може проводитись на різних етапах навчального процесу: на лекціях, практичних і лабораторних заняттях, у позааудиторних умовах тощо. Як правило, на лекціях корисними є невеликі за обсягом самостійні завдання. Наприклад, розглядаючи зі студентами тему "Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти", викладач характеризує структуру процесу оволодіння першокласниками елементарними вміннями читати й писати. Майбутнім учителям пропонується до кінця лекції підготувати відповідь на запитання "Чим зумовлений поділ процесу навчання грамоти на такі періоди? Як обгрунтувати їх послідовність?"

У процесі лінгводидактичної підготовки вчителів початкових класів мають місце такі форми самостійної роботи, як індивідуальна, групова, колективна за участю викладача і без нього. Спинимося докладніше на найбільш ефективних видах самостійних завдань для студентів.

1.Читання відповідних розділів у підручниках і посібниках, професійно орієнтоване читання методичних статей. 2.Складання списку статей з певної теми і анотування кількох, що найбільше сподобались. 3.Рецензування методичних статей за схемою. 4.Визначення цілей, завдань, змісту й послідовності (етапності) вивчення певної мовної теми (розділу) в початковій школі. 5.Складання методичного коментаря до типового плану уроку рідної мови або читання. При цьому студентам пропонується дидактичний матеріал у вигляді планів уроків з методичного посібника або ж конспектів уроків, проведених досвідченими вчителями. 6.Складання фрагментів уроків. 7.Планування уроку, складання плану-конспекту уроку. 8.Виконання студентами завдань із шкільних підручників рідної мови і читання з відтворенням ходу міркувань і пояснень учнів. 9.Складання перевірочних робіт з рідної мови (добір текстів і завдань до диктантів з мови, розробка тестових завдань з мови й читання для учнів 1-4 класів, добір текстів для різних видів письмових переказів і перевірки техніки читання школярів). 10.Вивчення типових учнівських помилок, пошук шляхів їх попередження й подолання. 11.Добір завдань для організації самостійної роботи учнів на уроках мови і читання. 12.Добір цікавих матеріалів до уроків рідної мови й читання.13.Добір наочних посібників, ТЗН для обладнання уроків мови й читання.14.Аналіз вправ, уміщених у підручниках рідної мови для початкових класів, і завдань до текстів у "Читанці

6. Методи контролю, облік та оцінювання знань студентів з курсу «Методика викладання української мови в початкових класах».

Система навчання у вищій школі - багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль знань, тобто організація зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Ця проблема особливо актуальна у наш час у зв'язку з тим, що вся система вищої освіти в Україні підлягає повній організаційній перебудові. Перевірка і оцінка знань - одна з форм державного контролю. Показники контролю знань студентів є єдиною основою для судження про результати навчання, а отже для вирішення таких важливих питань, як переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплома. Дані про результати контролю знань студентів слугують основними показниками, за якими оцінюється робота не тільки окремих студентів і викладачів, але і цілих академічних груп, курсів, факультетів і вузів у цілому.

Перевірка і оцінка знань - одна з форм державного контролю. Показники контролю знань студентів є єдиною основою для судження про результати навчання, а отже для вирішення таких важливих питань, як переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплома. Дані про результати контролю знань студентів слугують основними показниками, за якими оцінюється робота не тільки окремих студентів і викладачів, але і цілих академічних груп, курсів, факультетів і вузів у цілому.

Керуючи процесом навчання, викладач повинен не тільки повідомляти студентам певну інформацію або організовувати сприйняття цієї інформації з інших джерел, але і повинен одночасно мати вичерпні відомості про те, як виконується ця робота, яка кількість і якість засвоюваних знань. І чим повніше будуть ці відомості, тим більше студентів буде охоплено ними, чим достатніший і своєчасний контроль, тим кваліфікованіше викладач зможе керувати процесом засвоєння, тим більше буде можливостей зробити навчання керованим. Здійснення принципу зворотного зв'язку є важливою умовою підвищення якості підготовки спеціалістів.