5. Добровільні об’єднання підприємств

Підприємства мають право на добровільнооб'єднуватися.за принципами й цілями добровільні об'єднання:-асоціації -- найпростіша форма договірного об'єднання під­приємств з метою постійної корди-нації господарської діяльності. –кор.-порації --договірні об'єднання суб'є-ктів господарювання на засаді інтег-рації їхніх науково-технічних, вироб-ничих та комер­ційних інтересів, -кон-сорціуми -тимчасові статутні об'єдна-ння промислового й банківського ка-піталу для досягнення загальної мети -концерни - форма статутних об'єднань підприємств, що характеризується єдністю власності й контролю;

- картелі -договірне об'єднання підприємств переваж­но однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції;- синдикати -організаційна форма існування різновиду кар­тельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників че­рез створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу од­ного з учасників об'єднання.трести - монополістичне об'єднання підприємств, що рані­ше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарсь­кий комплекс.

-- холдинги (холдингові компанії) -- специфічна організаційна форма об'єднання капіталів: інтегроване товариство, що безпосе­редньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших під­приємств-- промислово-фінансові групи -- об'єднання юридичне та економічно само­стійних підприємств (фірм) різних галузей народного господарства. Нині основними формами добровільних об'єднань підприємств (фірм, організацій) дедалі більше стають концерни, корпорації та фінансові (промислово-фінансові) групи.

6. Поняття та необхідність управління підприємством

.Згідно з основними положеннями тео­рії систем будь-який об'єкт, явище чи процес можна розглядати як систему. Під системою розумі­ють сукупність взаємозв'язаних в одне ціле елементів. Елемент системи -- це частина цілого, яка в процесі аналізу не підлягає поділу на складові. Отже, будь-яка система: по-перше, складається з двох або більшої кількості елементів;по-друге, кожний елемент системи має властиві лише йому якості;по-третє, між елементами системи існують зв'яз­ки, за допомогою яких вони вплива-ють один на одного;по-четверте, сис-тема не може існувати поза ча­сом і простором. Система має часову сутніс-ть , а та­кож свої межі та навколишнє середовище.Перша особливістьпідп.-риємства як системи поля­гає в тім, що підприємство -- це відкрита система, яка може існувати лише за умови ак-тивної взаємодії з на­вколишнім сере-довищем. Умовою життє­здатності си-стеми є корисний обмін між «входом» і «виходом».Інша особливістьпідп.-риємства як системи: воно є штучною системою, створеною людиною заради її власних інтересів, передовсім спільної праці.Розрізняють дві фор-ми поділу праці:горизонтальну та вертикаль­ну. Перша -- це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання. Результатом горизо-нтального поділу праці є формування підрозділів підприємства, які викон-ують певні частини загального транс-формаційного процесу. Тому об'єкти-вно виникає потреба у відокремленні управлінсь­кої праці від виконавчої. Необхідність управління зв'язана з процесами поділу праці на підприє-мстві.Управління, яке є діяльністю, спрямо­ваною на координацію роботи інших людей ,також є складною сис-темою. Диференціація та координація управ­лінської праці, формування рів-нів управління здійснюються за допо-могою вертикального поділу праці.

Принципи управління – це правила, отправні положення, якими повинні керуватися люди і органи, здійснюючи управлінську діяльність.В управлінні сучасною економікою зазвичай керуються такими принципами:

1. Чіткий розподіл праці.2. Додер-жання дисципліни і порядку.3. Повно-важення і відповідальність.4. Викори-стання мотивації високопродуктивної праці.5. Забезпечення рівної справе-дливості для всіх працівників.6. Впев-неність у постійній і стабільності ро-боти.7. Дотримання взаємовідносин із співробітниками згідно з ієрархічним ланцюгом.8. Заохочення ініціативи.