- •1. Інформатика як наука і як навчальний предмет у загальноосвітніх навчальних закладах. Становлення, особливості та перспективи розвитку шкі.
- •2. Методична система навчання інформатики: мета, зміст, засоби, форми, методи. Інформатична компетентність. Стандарт освітньої галузі «Технологія». Огляд Сучасних шкільних програм з інформатики.
- •Стандарт освітньої галузі "Технологія"
- •Програма з інформатики для учнів 9 класу (1 година на тиждень)
- •Програма з інформатики для учнів 10-11 класів рівень стандарту – 1 година на тиждень
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Програма з інформатики для учнів 10-11 класів академічний рівень – 1 та 2 години на тижденьу 10 та 11 класах відповідно
- •3. Особливості викладання інформатики у початковій школі. Пропедевтика інформатики.
- •4. Особливості викладання інформатики у класах з поглибленим вивченням математики та інформатики Програма з інформатики для учнів 10-11 класів профільний рівень( 5 год. На тиждень)
- •6.Засоби навчання інформатики: методичне, дидактичне та практичне забезпечення шкі. Педагогічні програмні засоби з інформатики. Методичне забезпечення шкільної інформатики
- •1. Посібники
- •Дидактичне забезпечення шкільної інформатики
- •10 Клас
- •Педагогічні програмні засоби з інформатики
- •7.Шкільний кабінет інформатики та інформаційних технологій: функціональне призначення, обладнання, світло-гігієнічні вимоги, організація роботи. Правила техніки безпеки при роботі з комп`ютером.
- •8.Форми організації навчальної діяльності учнів. Урок інформатики:характерні риси, типологія. Підготовка вчителя до уроку.
- •9.Позакласна та позаурочна робота з інформатики: гуртки, факультативи, конкурси, олімпіади та інші масові заходи. Дистанційна підготовка вчителя інформатики.
- •10.Електронне навчання:тлумачення, класифікація, переваги і недоліки, інформаційні засоби підтримки.
- •11. Диференційоване навчання інформатики. Профільна диференціація. Характеристика змісту програм курсів за вибором.
- •12. Зміст і методика навчання розділів «Інформація», «Інформаційні процеси та системи».
- •13. Зміст і методика ознайомлення учнів із апаратним забезпеченням інформаційної системи.
- •14. Зміст і методика ознайомлення учнів із системним програмним забезпеченням.
- •15. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням загального призначення: засоби опрацювання графічних, текстових та табличних даних, редактори презентацій та публікацій.
- •16. Зміст і методика ознайомлення учнів із базами даних.
- •17. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням
- •18. Зміст та методика навчання основ роботи у мережі Інтернет.
- •19. Зміст і методика навчання Web-програмуванню.
- •20. Зміст та методика навчання розділу «іт персональної та колективної комунікації».
- •1. Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів
- •2. Основи створення комп’ютерних публікацій
- •22.23. Зміст і методика навчання основ структурного програмування (в межах програми академічного рівня) (поглибленого)
- •24. Зміст і методика навчання основ об’єктно-орієнтованого програмування
- •25. Зміст і методика навчання основ візуального програмування
10.Електронне навчання:тлумачення, класифікація, переваги і недоліки, інформаційні засоби підтримки.
Під електронним навчанням (electronic learning, E-learning) розуміється навчання, що підтримується та стимулюється застосуванням ІКТ.
Основними перевагами електронного навчання є:
– індивідуалізація навчання: використання комп’ютеризованих засобів самонавчання надає можливість тим, хто навчається, обирати тип, темп та спосіб отримання матеріалів на основі власних уподобань;
– швидкий та простий доступ до навчальних матеріалів: користувачі можуть отримати доступ до навчальних контентів з будь-якого місця, де є з’єднання з Інтернет. Це означає, що методичними матеріалами електронного курсу може користуватися практично необмежена кількість суб’єктів навчального процесу;
– можливість спільного навчання через обмін та спільне використання освітнього контенту кількома користувачами;
– звітність: контроль знань, оцінювання та моніторинг навчального процесу, накопичення кредитів та проходження навчальних програм і планів і отримання сертифікату автоматизовані. При цьому зберігаються різні дані, які можуть бути використані для адміністративного контролю за процесом навчання та формування різних звітів;
– скорочення витрат на навчання: в системі неформальної освіти ті, хто навчаються, можуть суттєво знизити або навіть ліквідувати витрати на навчання – в усіх інших випадках вартість електронного навчання порівнянна чи навіть вище, ніж традиційного.
Із поняттям електронного навчання тісно пов’язані дистанційне та мобільне навчання.
Так В.М. Кухаренко визначає дистанційне навчання (distance learning, D-learning) як сукупність педагогічних технологій (форма навчання), що базується на принципах відкритого і комп’ютерного навчання та активних методах навчання у спілкуванні в інформаційно-освітньому просторі, для організації освіти користувачів, розподілених у просторі і часі.
Елементами методичної системи дистанційного навчання, спільними з електронними, є:
– змістові об’єкти: навчальний матеріал поділений на модулі, що містять об’єкти різної природи – текст, графіку, зображення, аудіо, анімацію, відео тощо. Як правило, вони зберігаються в базі даних і доступні в залежності від потреб суб’єктів навчання. Результатом є індивідуалізація навчання – учні отримують лише те, що їм потрібно, засвоюючи навчальний матеріал у бажаному темпі;
– спільноти: учні можуть створювати Інтернет-спільноти для взаємодопомоги та обміну відомостей;
– експертна онлайн-допомога: викладачі або тьютори (інструктори з курсу) доступні в мережі для проведення консультацій, відповіді на питання, організації обговорення;
– можливості для співпраці: за допомогою відповідного програмного забезпечення можна організувати онлайн-конференції, спільну роботу над проектом студентів, географічно віддалених один від одного;
– мультимедіа: сучасні аудіо- та відеотехнології подання навчальних матеріалів з метою стимулювання прагнення учнів до набуття знань та підвищення ефективності навчання.
За С.О. Семеріковим мобільне навчання (mobile learning, M-learning) визначається як підхід до навчання, при якому на основі мобільних електронних пристроїв створюється мобільне освітнє середовище, де учні можуть використовувати їх у якості засобу доступу до навчальних матеріалів, що містяться в Інтернеті, будь-де та будь-коли.
У порівнянні з електронним та дистанційним навчанням перевагами мобільного навчання є:
– можливість навчання будь-де і будь-коли (завжди та всюди);
– нижча ціна мобільних пристроїв у порівнянні з ПК;
– менші розміри та вага (портативність) мобільних пристроїв;
– підвищена інтерактивність навчання;
– розвинені засоби співробітництва;
– безперервний доступ до навчальних матеріалів.
Інноваційні засоби підтримки електронного навчання:
апаратні (ноутбуки, нетбуки, планшетні ПК, мобільні телефони, електронні книжки);
програмні (ПЗ спеціального призначення, ПЗ загального призначення, мережні технології, мережні технології організації та підтримки мережного навчання).
