- •1. Інформатика як наука і як навчальний предмет у загальноосвітніх навчальних закладах. Становлення, особливості та перспективи розвитку шкі.
- •2. Методична система навчання інформатики: мета, зміст, засоби, форми, методи. Інформатична компетентність. Стандарт освітньої галузі «Технологія». Огляд Сучасних шкільних програм з інформатики.
- •Стандарт освітньої галузі "Технологія"
- •Програма з інформатики для учнів 9 класу (1 година на тиждень)
- •Програма з інформатики для учнів 10-11 класів рівень стандарту – 1 година на тиждень
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Програма з інформатики для учнів 10-11 класів академічний рівень – 1 та 2 години на тижденьу 10 та 11 класах відповідно
- •3. Особливості викладання інформатики у початковій школі. Пропедевтика інформатики.
- •4. Особливості викладання інформатики у класах з поглибленим вивченням математики та інформатики Програма з інформатики для учнів 10-11 класів профільний рівень( 5 год. На тиждень)
- •6.Засоби навчання інформатики: методичне, дидактичне та практичне забезпечення шкі. Педагогічні програмні засоби з інформатики. Методичне забезпечення шкільної інформатики
- •1. Посібники
- •Дидактичне забезпечення шкільної інформатики
- •10 Клас
- •Педагогічні програмні засоби з інформатики
- •7.Шкільний кабінет інформатики та інформаційних технологій: функціональне призначення, обладнання, світло-гігієнічні вимоги, організація роботи. Правила техніки безпеки при роботі з комп`ютером.
- •8.Форми організації навчальної діяльності учнів. Урок інформатики:характерні риси, типологія. Підготовка вчителя до уроку.
- •9.Позакласна та позаурочна робота з інформатики: гуртки, факультативи, конкурси, олімпіади та інші масові заходи. Дистанційна підготовка вчителя інформатики.
- •10.Електронне навчання:тлумачення, класифікація, переваги і недоліки, інформаційні засоби підтримки.
- •11. Диференційоване навчання інформатики. Профільна диференціація. Характеристика змісту програм курсів за вибором.
- •12. Зміст і методика навчання розділів «Інформація», «Інформаційні процеси та системи».
- •13. Зміст і методика ознайомлення учнів із апаратним забезпеченням інформаційної системи.
- •14. Зміст і методика ознайомлення учнів із системним програмним забезпеченням.
- •15. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням загального призначення: засоби опрацювання графічних, текстових та табличних даних, редактори презентацій та публікацій.
- •16. Зміст і методика ознайомлення учнів із базами даних.
- •17. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням
- •18. Зміст та методика навчання основ роботи у мережі Інтернет.
- •19. Зміст і методика навчання Web-програмуванню.
- •20. Зміст та методика навчання розділу «іт персональної та колективної комунікації».
- •1. Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів
- •2. Основи створення комп’ютерних публікацій
- •22.23. Зміст і методика навчання основ структурного програмування (в межах програми академічного рівня) (поглибленого)
- •24. Зміст і методика навчання основ об’єктно-орієнтованого програмування
- •25. Зміст і методика навчання основ візуального програмування
11. Диференційоване навчання інформатики. Профільна диференціація. Характеристика змісту програм курсів за вибором.
Диференціація означає широкий спектр навчально-організаційних заходів, за допомогою яких робиться спроба задовольнити, з одного боку, різносторонні інтереси учнів до інформатики як до науки, що розвивається дуже швидкими темпами, а з іншого – різноманітні потреби суспільства. Диференціація виконує дві функції: служить розкриттю індивідуальності учнів, зміцненню і подальшому розвитку суспільства.
Інформатика відноситься є предметом, у якому диференціація навчання реалізується найбільш природним чином. Розглядають два основних види диференціації навчання інформатики. Перший вид виражається в тому, що, навчаючись в одному класі, за одними програмами і підручниками, учні можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначальним при цьому є рівень обов’язкової підготовки. цей вид диференціації називають рівневою диференціацією. Другий вид – це диференціація за змістом. Вона передбачає навчання різних груп школярів за різними програмами, які відрізняються глибиною вивчення матеріалу, обсягом відомостей та ін. Цей вид диференціації іноді називають профільною диференціацією. Різновидом профільного навчання є поглиблене вивчення інформатики.
Відповідно до здібностей чи інтересів учнів щодо вивчення інформатики клас можна умовно поділити на групи: перша – учні з низьким темпом засвоєння матеріалу; друга – учні з середнім темпом засвоєння матеріалу; третя – учні з високим темпом засвоєння матеріалу. При доборі завдань для індивідуальної самостійної роботи потрібно враховувати такі рівні засвоєння знань учнями: репродуктивний, реконструктивний, варіативний, пошуковий, творчий.
Профільна диференціація. Особлива роль відводиться вивченню і використанню інформатики в навчальних планах і програмах шкіл (класів) з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу. Досвід подібної роботи отримав розвиток від шкіл з поглибленим вивченням математики і програмування. Програми шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформатики в кожному конкретному випадку уточнюються залежно від програмного забезпечення. Мета вивчення курсу інформатики в старших класах пов’язана з необхідністю підготовки учнів до життя в інформаційному суспільстві. Відбір учнів до шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформатики відбувається з урахуванням оцінок за попередні класи і на основі співбесід, на яких з’ясовуються усвідомлення вибору, інтерес до інформатики, участь в олімпіадах. Проведення будь-яких екзаменів з метою відбору недоцільне. Ці школи (класи) працюють за навчальними планами, затвердженими Міністерством освіти, науки, молоді і спорту України.
Досвід роботи шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформатики свідчить, що найбільш вдалою формою організації навчального процесу в них є лекційно-практична система, в якій виділяються лекції, практикум з розв’язування задач, семінари та метод проектів. Причому, більше уваги, ніж у звичайних класах, приділяється організації різних видів самостійної роботи учнів.
Питання полягає у виборі основ класифікації напрямів профільної диференціації щодо вивчення інформатики. При цьому можна мати на увазі категорії користувачів обчислювальних систем: інженери, оператори, програмісти (системні, проблемні), проектувальники, адміністративні працівники.
За однією з типологій профільних курсів виділяють два напрями – фундаментальний і прикладний. Для фундаментальних курсів основною функцією виділяють формування наукового світогляду, а для прикладних – підготовку до практичної діяльності. За іншою класифікацією виділяються два курси, один з яких покликаний готувати користувачів комп’ютерної техніки і програмних засобів, а другий – програмістів.
Спрямованість підготовки майбутніх користувачів також може бути різною, наприклад: «Інформатика для математиків» – для учнів, що займаються в математичних класах, «Інформатика для філологів» – аналіз і генерація текстів, робота з різними словниками тощо; «Інформатика для біологів» – розробка і використання готових класифікаторів, моделювання поведінки різних істот і їх груп у різних умовах тощо; «Інформатика для економістів» – аналіз діяльності підприємств. Очевидно, що в кожному курсі, незалежно від його спрямованості, до найважливіших тем буде віднесена тема «Програмне забезпечення».
Прикладні профільні курси інформатики диференціюються не за предметними галузями, а за критерієм виду інформаційної діяльності. Основне призначення таких курсів – формування (розвиток) навичок використання методів і засобів науково-інформаційних технологій у різних галузях.
