- •Скорочення, які зустрічаються у тексті:
- •Анотація дисципліни судові й правоохоронні органи україни
- •Тематичний план та форми організації занять з курсу
- •Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента
- •Модуль 1. Загальні засади діяльності судових, правоохоронних та правозахисних органів
- •Тема 1. Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності
- •Тема 2. Законодавство про діяльність судових, правоохоронних та правозахисних органів
- •Тема 3. Основи здійснення правосуддя
- •Тема 4. Судова система України
- •Модуль 2. Правоохоронні та правозахисні органи України та їх діяльність
- •Тема 5. Діяльність органів внутрішніх справ
- •Тема 6. Діяльність прокуратури України
- •Тема 7. Державна податкова служба
- •Тема 7. Правозахисні органи України
- •Теми рефератів з дисципліни
- •Питання до заліку з дисципліни «Судові й правоохоронні органи»
Модуль 1. Загальні засади діяльності судових, правоохоронних та правозахисних органів
Тема 1. Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності
Лекція – 2 години
Питання для розгляду:
Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності.
Поняття судової та правозахисної діяльності.
Ознаки правоохоронної діяльності.
Предмет курсу “Судові і правоохоронні органи”.
Співвідношення дисципліни з іншими юридичними науками.
Семінарське заняття – 2 години
Питання для розгляду:
Поняття правоохоронного органу. Юрисдикція правоохоронних органів.
Поняття правоохоронної діяльності. Система правоохоронної діяльності.
Поняття судової діяльності. Публічність і субординаційність судової діяльності.
Поняття правозахисної діяльності.
Ознаки правоохоронної діяльності.
Предмет курсу “Судові і правоохоронні органи”.
Співвідношення дисципліни з іншими юридичними науками (Конституційне право. Кримінологія. Адміністративне право. Кримінальне право. Кримінальний процес).
Правоохоронний орган – це державний орган, основним предметом діяльності якого є законодавчо визначені функції або завдання з охорони права, відновлення порушеного права або організація виконання покарання, захист національної безпеки, підтримання правопорядку, забезпечення стану законності.
Правоохоронна діяльність – це державна правомірна діяльність, що полягає у впливі на поведінку людини або групи людей з боку уповноваженої державою посадової особи шляхом охорони права, відновлення порушеного права, припинення або розгляду порушення права, його виявлення або розслідування з обов’язковим додержанням встановлених у законі процедур для цієї діяльності.
Юрисдикцію правоохоронних органів становлять взаємопов’язані елементи, а саме: охорона та захист права, відновлення порушеного права, припинення або розгляд порушення права, виявлення або розслідування злочинів.
Судова діяльність є різновидом юрисдикційної діяльності, якій притаманні універсальні ознаки як правоохорони, так і правозахисту. Основним завданням судової діяльності є здійснення правосуддя, що об'єднує кілька форм судочинства, а саме: конституційне, цивільне, кримінальне, адміністративне, господарське.
Діяльність адвокатури, яка не становить державну інституцію, є професійною діяльністю для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги під час розв'язання справ у судах та інших органах влади.
Правозахисна діяльність полягає в наданні кожному громадянину правової допомоги, а також юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства в спірних питаннях із охорони права, зловживання правом, захисті фізичних осіб від обвинувачення та в державному гарантуванні охорони прав громадян правозахисними органами.
Головна ознака правоохоронної діяльності полягає в її соціальній цінності охороняти права фізичної та юридичної особи певними юридичними процедурами. Другою ознакою правоохоронної діяльності є процедурна ознака.
Третьою істотною ознакою правоохоронної діяльності визнається статусна ознака особи, яка є уповноваженим державним суб’єктом такої діяльності.
Предметом навчальної дисципліни є система знань про підвалини, напрямки і завдання державних органів та служб з діяльності у сфері правоохорони та правозахисту, взаємодію між ними та з державними органами різних гілок влади.
Дисципліна про судові, правоохоронні та правозахисні органи пов’язана із такими галузями юридичної науки як: Конституційне право, Кримінологія,
Адміністративне право, Кримінальне право та Кримінальний процес.
Питання для самоконтролю опрацьованої теми
1. Вкажіть, які із перерахованих органів належать до правоохоронних:
органи прокуратури;
органи внутрішніх справ;
органи зовнішніх справ;
органи адвокатури;
митні органи;
військові комісаріати;
органи охорони державного кордону;
органи рибної охорони.
2. До ознак правоохоронної діяльності можна віднести:
соціальну цінність;
історичну цінність;
політичну цінність;
процедурна ознака;
профілактична ознака;
організаційна ознака;
статусна ознака;
посадова ознака;
структурна ознака;
3. Організаційні та правові засади функціонування правоохоронних органів, зокрема органів юстиції та внутрішніх справ регламентуються такою галуззю права:
конституційним правом;
господарським правом;
кримінально-процесуальним правом;
адміністративним правом;
кримінальним правом.
4. Діяльність з підтримання правопорядку, запобігання правопорушенням є обов’язковою для таких органів, як:
суд;
прокуратура;
адвокатура;
органи внутрішніх справ;
податкова міліція;
податкова інспекція;
виконавча служба.
Судовій діяльності властиві такі ознаки державної влади, як:
структурність;
юрисдикційність;
таємність;
публічність;
імперативність;
субординаційність.
6. Кримінальний процес пов’язаний навчальним курсом про «Судові і правоохоронні органи» тому, що:
обидві дисципліни є галузями правової науки;
прокуратура є правоохоронним органом;
міліція є правоохоронним органом;
суб’єкт правоохоронної діяльності виступає як процесуальна особа;
кримінальний процес визначає послідовність проведення слідчих дій правоохоронним органом;
терміни «процес» і «діяльність» є синонімами.
7. Кримінологія орієнтує правоохоронну діяльність та правоохоронні органи на:
повагу до злочинних «авторитетів»
посилення боротьби зі злочинністю;
гуманне ставлення до злочинців;
активізацію правовиховної роботи;
послаблення боротьби зі злочинністю;
боротьбу з прокурорами;
боротьбу з корупцією;
Рекомендована література
Гуценко К. Ф., Ковалев М. А. Правоохранительные органы. — М.: Зерцало, 1977.
Марочкін I. та ін. Організація судових і правоохоронних органів. — Харків, 2000.
Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. — К.: Атіка, 2000.
Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991—2001 рр. — К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 34-49; 109-124; 196-303.
Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. – К.: Хрінком Інтер, 2002. – 320с.
Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С.Захарова, В.Я.Карабань, В.С.Ковальський (кер.авт.кол.) та ін.; Відп. Ред.. В.Маляренко. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 376с.
Питання письмового завдання для самостійного опрацювання (за вимогою викладача)
Спрямованість і ефективність судової та правоохоронної діяльності.
Моральність і ефективність діяльності суду та правоохоронних органів.
Координація правоохоронної діяльності.
