Тема 3. Основи здійснення правосуддя

Лекція – 2 години

Питання для розгляду

1. Правосуддя, його ознаки.

2. Принципи правосуддя.

3. Судова система України.

4. Органи суддівського самоврядування.

5. Гарантії незалежності суддів.

6. Обрання суддів та припинення їх повноважень.

7. Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів.

Семінарське заняття – 2 години

Питання для розгляду:

1. Поняття і ознаки правосуддя.

2. Завдання судочинства.

3. Основні принципи правосуддя:

• здійснення правосуддя тільки судом;

• незалежності суддів і підкоренні їх лише закону;

• державна мова судочинства;

• законність;

• гласність судового процесу;

• колегіальність і одноособовість розгляду справи;

• рівність учасників судового розгляду;

• забезпечення доведеності вини;

• змагальність сторін;

• апеляційне і касаційне оскарження;

• обов’язковість рішень суду.

4. Судова система.

5. Органи суддівського самоврядування.

6. Статус суддів.

7. Порядок обрання суддів.

8. Атестація і дисциплінарна відповідальність суддів.

Правосуддя – це державна діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Правосуддя характеризується рядом ознак, що відрізняють діяльність суду від правоохоронної діяльності.

До принципів правосуддя відносяться такі принципи:

1. Здійснення правосуддя тільки судом.

2. Незалежність суддів і підкорення їх лише законові.

3. Державна мова судочинства.

4. Принцип законності.

5. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

6. Колегіальність і одноособовість судового розгляду.

7. Рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8. Забезпечення доведеності вини.

9. Змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

10. Забезпечення апеляційного та касаційного оскаржень рішення суду.

11. Обов’язковість рішень суду.

Судова система являє собою сукупність усіх судів держави, основаних на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу. Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність та єдність. Судова система України поділяється на ланки.

Завданням органів суддівського самоврядування є забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності суддів, захист від втручання в їх діяльність; участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів; погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення частини суддів до Конституційного суду та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів; заохочення суддів та працівників апарату судів; здійснення контролю за організацією діяльності судів.

Статус суддів – це сукупність прав та обов’язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їх повноважень, гарантій їх діяльності та відповідальності. Статус суддів закріплений та гарантується Конституцією України, ЗУ Про статус суддів, Про Конституційний суд, Про судоустрій України.

Для забезпечення формування корпусу професійних суддів та визначення рівня їх фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють кваліфікаційні комісії.

Питання для самоконтролю опрацьованої теми

1. Судова система України складається із ланок, яких є:

1. 2;

2. 3;

3. 4;

4. 6.

2. Організаційними формами суддівського самоврядування є:

1. рада суддів;

2. збори суддів;

3. нарада суддів;

4. з’їзд суддів;

5. пленум суддів;

6. конференція суддів;

7. скликання суддів.

3. На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати особу, яка:

1. володіє державною мовою;

2. має державі нагороди;

3. має відповідну вищу освіту;

4. очолює відповідну партію;

5. має відповідні фізичні та моральні навички;

6. має дві вищі освіти;

7. має відповідний стаж роботи за юридичною спеціальністю;

8. проживає в Україні 5 років;

9. знає іноземну мову;

10. проживає в Україні 10 років;

11. є громадянином України;

4. Для забезпечення формування корпусу професійних суддів та визначення рівня їх фахової підготовленості, а також для розгляду відповідальності суддів в системі судоустрою України діють:

1. приймальні комісії;

2. відбіркові комісії;

3. кваліфікаційні комісії;

4. конкурсні комісії;

5. атестаційні комісії.

5. До принципів правосуддя відносяться:

1. здійснення правосуддя тільки судом;

2. державна мова судочинства;

3. незалежність суддів та підкорення їх тільки закону;

4. принцип законності;

5. гласність розслідування;

6. заборона апеляційного та касаційного оскарження;

7. змагальність органів влади при постановленні судового рішення;

8. колегіальність і одноособовість судового розгляду;

9. заборона підтримання державного обвинувачення прокурором.

6. Судові рішення ухвалюються судами іменем України, вони обов’язкові до виконання:

1. на території населеного пункту, де розташований суд;

2. для сторін спору;

3. для підсудного чи відповідача;

4. на всій території України;

5. на території СНД.

7. Судочинство в Україні проводиться:

1. українською мовою;

2. російською мовою;

3. мовою, яку оберуть сторони;

4. українською мовою або мовою більшості населення певної місцевості;

5. російською мовою або мовою більшості населення;

6. українською мовою або російською мовою.

8. В судовому засіданні ведуть між собою процесуальний спір дві сторони:

1. судді між собою;

2. прокурор і суддя

3. сторона обвинувачення і сторона захисту;

4. прокурор і судді

5. судочинстві – позивач і відповідач;

6. сторона захисту і суд;

7. сторона обвинувачення і суд.

9. Організаційними формами суддівського самоврядування є:

1. наради, семінари та з’їзд суддів України;

2. збори, конференції та з’їзд суддів України;

3. конференції, наради та збори суддів України;

4. з’їзди, конференції та нарада суддів України;

5. семінари, наради та конференції суддів України.

Рекомендована література

1. Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991—2001 рр. — К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 34-49; 109-124; 196-303.

2. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. – К.: Хрінком Інтер, 2002. – 320с.

3. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С.Захарова, В.Я.Карабань, В.С.Ковальський (кер.авт.кол.) та ін.; Відп. Ред.. В.Маляренко. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 376с.

4. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р. № 3781-XII.

5. Загальна теорія держави та права: Підручник / Авт. кол. А. М. Колодій, С. Л. Лисенков, М. Ю. Олійник. — К.: Юрінком Інтер, 2003.

6. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. — К.: Юрінком Інтер, 2001.

7. Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. № 2862-ХІІ.

8. Закон України «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України» від 2 лютого 1994 р. № 3911-ХП.

Питання письмового завдання для самостійного опрацювання (за вимогою викладача)

1. Забезпечення доведеності вини, як засада судочинства.

2. Участь народу у здійсненні правосуддя.

3. З’їзд суддів, як найвищий орган суддівського самоврядування.

4. Гарантії незалежності суддів.

5. Кваліфікаційна атестація суддів.

6. Дисциплінарна відповідальність суддів.

7. Збори суддів, як орган суддівського самоврядування.

8. Забезпечення обвинуваченому права на захист, як засада судочинства.