- •Дипломна робота магістра
- •1.1. Суть, значення та завдання депозитної політики банку
- •Загальні та спеціальні фактори внутрішнього впливу на депозитну політику банку
- •1.2. Характеристика депозитів банку та їх класифікація
- •1.3. Механізм розробки депозитної політики банку
- •2.1. Місце депозитів у формуванні ресурсної бази банку
- •Динаміка залученого капіталу пат «Ощадбанк» у загальному обсязі фінансових ресурсів банку за 2008 - 2012рр.
- •Динаміка залучених коштів пат «Ощадбанк» в розрізі видів депозитів у загальному обсязі залучених ресурсів банків України за 2008 - 2012рр.
- •Динаміка залучених коштів фізичних та юридичних осіб банків України та залучених коштів фізичних та юридичних осіб пат «Ощадбанк» за
- •2.2. Аналіз і оцінка депозитів юридичних та фізичних осіб
- •Динаміка залучених коштів пат «Ощадбанку» в розрізі депонентів за 2008 - 2012рр.
- •Динаміка складу та структури залучених коштів пат «Ощадбанк» в розрізі видів депозитів за 2008 - 2012 рр.
- •Динаміка складу та структури залучених коштів пат «Ощадбанку» в розрізі валют за 2008 – 2012рр.
- •2.3. Оцінка процентної депозитної політики банку в конкурентному середовищі
- •3.2. Розвиток системи гарантування депозитів фізичних осіб в Україні
- •3.3. Сучасні підходи до формування і реалізації депозитної політики банку
3.3. Сучасні підходи до формування і реалізації депозитної політики банку
Депозитна політика банку виступає складовою банківського менеджменту, це комплекс заходів по формуванню депозитного портфеля, а також різноманітні форми та методи щодо реалізації конкурентних позицій на ринку депозитних послуг з метою забезпечення необхідних обсягів депозитних ресурсів. Тому на сьогодні дуже важливо використовувати сучасні підходи до формування і реалізації депозитної політики банку. Існує пряма залежність між заощадженнями, споживанням і депозитною політикою. Кожен банк включає в механізм банківського менеджменту необхідність формування і реалізації депозитної політики. Проаналізувавши теоретичні основи депозитної політики українських банків, а саме на прикладі ПАТ «Ощадбанк» приходимо до висновку, що формування банківських ресурсів шляхом проведення депозитних операцій є однією з найбільш важливих економічних основ організації діяльності банку в цілому. Крім того, результати аналізу свідчать про те, що сприйняття і розуміння депозитної політики у нашій країні відрізняється від прийнятих у західній практиці. Якщо за кордоном основна проблематика пов'язана з адекватною організацією бізнес-процесів у банку, запобіганням несанкціонованим операціям, використанням якісних моделей, то в українській практиці на перший план виходять проблеми, пов'язані з функціонуванням інформаційних систем. Пояснюється це як об'єктивними причинами, так і недостатнім рівнем розуміння суті депозитної політики банку.
Тому, ураховуючи, що Україна позначила для себе євроінтеграційний курс, наш фінансовий ринок у майбутньому чекають значні зміни, які виявлятимуться, перш за все, у розширенні присутності закордонних фінансових установ. Це змушує українські фінансові компанії вступати в жорстку конкурентну боротьбу. Виграти її можна буде тільки завдяки, а зокрема і ПАТ «Ощадбанк» : створенню достатньої наукової бази, необхідної для розробки і проведення депозитної політики; підготовці наукових кадрів, здатних упроваджувати власні розробки з урахуванням особливостей України; створенню центрів, які зможуть координувати в масштабах держави роботу, пов'язану з формуванням ресурсного потенціалу; наявності надійної системи комунікації банків з громадськістю; підвищенню рівня банківських знань у населення, змістовного рівня спеціальних і науково-популярних публікацій; формулювання навичок зваженого і відповідального підходу політиків до проголошення різного роду заяв, що стосуються депозитної політики банків тощо.
Сучасні підходи до формування і реалізації депозитної політики банку мають відповідати певним вимогам. Загальними вимогами до депозитної політики банків є оптимальне поєднання ліквідності, дохідності і мінімізації ризиків комерційних банків. Комерційні банки включають у механізм банківського менеджменту необхідність розробки і реалізації депозитної політики. На розвиток ринку депозитів має негативний вплив фінансова криза, котра розпочалася у 2008 році. Основні причини цього впливу насамперед пов’язані з макроситуацією на світовому ринку. Другий принциповий момент уже безпосередньо пов’язаний із нашою державою: тоді почали виводити інвестиційні кошти, які до того були наявні на ринку України. Коли криза поширилася з американського на європейський континент, відбувся «стрибок» долара. Його причиною стало те, що гроші, завезені незадовго до кризи в Україну на короткий термін, виведено з нашої держави. На жаль, на європейському рівні немає належної відкритості у вирішенні проблеми долара та євро. В таких умовах головним джерелом ресурсів для вітчизняних фінансових установ традиційно стали депозити. Підвищений попит на депозити спричиняє їх подорожчання. Депозитні ставки у валюті у 2013 році можуть підвищитися на декілька пунктів — до 10–12 % в доларах і 8–9 % в євро. У такій ситуації депозити у гривні теж можуть зрости, але не так сильно. Зростання вартості ресурсів спричинить подорожчання кредитів. Навряд чи банки підуть на скорочення маржі, тим більше в умовах обмеженості в коштах та інфляційних очікувань. Навпаки, майбутнім позичальникам дорожче обійдеться обслуговування кредиту і підвищення вимог до нього. Дефіцит ресурсів — проблема далеко не всіх банкірів, є кредитні установи, яких ці проблеми не торкаються — це банки з іноземним капіталом, що мають доступ до дешевих ресурсів. Чинником зростання обсягів депозитного ринку в Україні є зростання грошових доходів юридичних та фізичних осіб, що за умови відсутності фінансового ринку як альтернативи інвестування визначає депозитні вклади як головне джерело портфеля активів. За цих умов особлива увага звертається на фінансові аспекти діяльності банку. Відповідно ефективність управління та функціонування комерційного банку в значній мірі визначається ефективністю реалізації депозитної політики. Розрізняють два типи депозитної політики на макрорівні. Перший — консервативна політика, або політика сильного державного регулювання депозитних установ, — здійснюється за сильної інфляції або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом обсягів сукупного виробництва. Основна її мета — посилення депозитної дисципліни. Другий тип депозитної політики — ліберальна, що передбачає значне збільшення грошово-кредитних установ, які мають право відкривати поточні рахунки. Ліберальна політика ефективна за незначного рівня інфляції. За високого рівня інфляції вона нераціональна, оскільки додатково підвищує її.
ПАТ «Ощадбанк» як суб’єкт депозитного ринку реалізує свої інтереси, базуючись на конкретних умовах діяльності депозитного ринку. Депозитна політика банку спрямована на оптимізацію витрат по залученню коштів на депозитному ринку за умови їх ефективного використання. Такий механізм реалізації інтересів всіх суб’єктів депозитного ринку формує ціну на депозитні кошти. Безпосередній вплив на процентні витрати мають середні залишки по оплачуваних депозитах, середня процентна ставка по них. Зростання кредитування економіки та населення свідчать про послідовну активізацію ролі банківської системи у соціально-економічному розвитку країни. У той же час не вдалося забезпечити суттєвого зниження вартості кредитів: вона залишається високою, що обмежує фінансові можливості переходу до інноваційної моделі зростання національної економіки. При дослідженні методів управління залученими ресурсами необхідно зауважити, що у практиці українських банків перевага надається ціновим методам, що визначає самостійність при встановленні ціни по депозитах комерційними банками. Хоча зростання конкуренції змушує комерційні банки йти на затрати для реалізації маркетингової політики і розширення спектра банківських послуг з метою залучення потенційних клієнтів. На сьогодні обсяг готівки на руках у населення є досить значним, і ті комерційні банки, які зможуть запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг, отримають у своє розпорядження значні суми додаткових ресурсів. Розвиток таких послуг вимагає від банківських установ нових підходів до встановлення форм депозитних рахунків, впровадження нової техніки та технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів (чекових книжок, кредитних карток та ін.). Це дозволило б повніше задовольнити потреби клієнтів банку у різноманітних послугах, поліпшити якість обслуговування, підвищити зацікавленість фізичних осіб у розміщенні своїх коштів на поточних рахунках у банку і таким чином залучити нових вкладників.
ПАТ «Ощадбанк» розширює коло депозитних рахунків клієнтів з різноманітним режимом функціонування, що надає вкладникам банку додаткові можливості щодо використання своїх коштів із прийнятним рівнем доходів. З метою оптимізації депозитного портфеля та для забезпечення більшого надходження коштів на строкові та ощадні депозити можна рекомендувати спрощення режиму функціонування відповідних рахунків, тобто порядку зарахування коштів на вклади, видачі готівки та перерахування з депозитних рахунків. Також застосовується строкові вклади з додатковими внесками, а також скоротити обмеження на здійснення розрахунків із використанням коштів, що містяться на ощадних та строкових депозитах. У перспективі чітке розмежування різних видів депозитів — до запитання, строкових, ощадних — буде поступово зникати, що підтверджується досвідом комерційних банків розвинених країн, де все більше розширюється сфера застосування змішаних типів рахунків.
Методом додаткового залучення ПАТ «Ощадбанк» на депозити коштів може стати застосування комплексного обслуговування клієнтури. Крім традиційного кредитно-розрахункового та касового обслуговування, комерційні банки надаватимуть своїм клієнтам низку додаткових послуг. Постійне розширення діапазону послуг, зниження їх вартості, покращення якості кредитно-розрахункового та касового обслуговування, надання різноманітних консультацій сприятимуть збільшенню обсягів кредитних ресурсів банку, забезпечуючи йому належний рівень прибутковості при здійсненні активних операцій. При дослідженні методів управління залученими ресурсами необхідно зауважити, що у практиці українських банків перевага надається ціновим методам, що визначає самостійність при встановленні ціни по депозитах комерційними банками. Хоча зростання конкуренції змушує банк йти на затрати для реалізації маркетингової політики і розширення спектра банківських послуг з метою залучення потенційних клієнтів.
На сьогодні обсяг готівки на руках у населення є досить значним, і ті комерційні банки, які зможуть запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг, отримають у своє розпорядження значні суми додаткових ресурсів. Розвиток таких послуг вимагає від банківських установ нових підходів до встановлення форм депозитних рахунків, упровадження нової техніки та технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів (чекових книжок, кредитних карток та ін.). Це дозволило б повніше задовольни ти потреби клієнтів банку у різноманітних послугах, поліпшити якість обслуговування, підвищити зацікавленість фізичних осіб у розміщенні своїх коштів на поточних рахунках у банку і таким чином залучити нових вкладників. Як перспективний напрям удосконалення депозитних операцій можна запропонувати розширення кола депозитних рахунків клієнтів з різноманітним режимом функціонування, що надаватиме вкладникам банку додаткові можливості щодо використання своїх коштів із прийнятним рівнем доходів. У відносинах банка з різними групами клієнтів, як з фізичними особами, так і з юридичними, доцільно було б використовувати депозитні рахунки, що мають змішаний режим функціонування. Корисним щодо цього є досвід зарубіжних комерційних банків у застосуванні NOW рахунків. З одного боку, кошти, що зберігаються на таких рахунках, можуть використовуватися для здійснення платежів, а з іншого — вони є своєрідними фінансовими інвестиціями, що приносять їх власникам певні доходи. Для оптимізації депозитного портфеля та з метою забезпечення стабільного надходження коштів на строкові та ощадні депозити можна рекомендувати спрощення режиму функціонування відповідних рахунків, а саме порядку зарахування коштів на вклади, видачі готівки та перерахування з депозитних рахунків. Необхідно широко застосовувати строкові вклади з додатковими внесками, а також зменшити обмеження на здійснення розрахунків із використанням коштів, що містяться на ощадних та строкових депозитах. Здійснити чітке розмежування різних видів депозитів — до запитання, строкових, ощадних,ширше застосовувати змішані типи рахунків.
Для того щоб застосовувати сучасні підходи до формування і реалізації депозитної політики банку необхідно починати з удосконалення банківського законодавства в Україні, а саме:
Ухвалення Верховною Радою України Закону «Про ощадну справу», який дозволив би забезпечити правову основу його організації і розвитку з урахуванням сучасних вимог.
Банківське законодавство має відображати всі форми відносин банків з органами державної влади і управління, з НБУ, а також між собою і клієнтурою. Банківські закони мають мати характер прямої дії для того, щоб звести до мінімуму втручання органів управління в діяльність банків.
Необхідне вдосконалення системи банківського ліцензування з метою усунення монополізму в діяльності банків, а також вирівнювання умов конкуренції між ними.
Для забезпечення повноти банківського законодавства, норми, що належать до банківської діяльності, необхідно включати до законодавчих актів з регулювання інших сфер діяльності.
При вдосконаленні податкового законодавства необхідно зважати на специфіку банківського сектору і зацікавити його в розширенні своєї діяльності і підвищенні фінансової стійкості, тому що створення ефективної системи оподаткування є важливим напрямом регулювання банківського сектору.
Крім
того, НБУ необхідно звернути увагу на
створення економічних передумов для
активізації процесу залучення
довгострокових коштів населення. Тому
особливої актуальності набуває питання
нарощування капіталу Фонду гарантування
вкладів фізичних осіб.
Рис. 3.3. Шляхи нарощування капіталу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Щоб застосовувати сучасні підходи до формування і реалізації депозитної політики банку необхідно постійно вдосконалювати і підвищувати ефективність депозитної політики. Одним із пріоритетних напрямів підвищення ефективності депозитної політики банку є вдосконалення структури банківського сектору і розвиток внутрігалузевої конкуренції. З метою підвищення конкурентоспроможності українських банків у світлі інтеграції до Євросоюзу доцільним є створення програми структуризації і консолідації банківської системи, підвищення рівня її капіталізації. Національний Банк України має сприяти діяльності банківських установ, яка стосується створення корпоративних пенсійних фондів як інструменту депозитної політики та інститутів забезпечення економіки відносно дешевими довгостроковими фінансовими ресурсами.
Що стосується ставок по депозитах, то вони в Україні однозначно мають знижуватися. Це ненормальне явище, коли в економічно розвиненій країні вигідніше відкривати депозит, ніж займатися підприємницькою діяльністю. Основною метою депозитних вкладень є перенесення вартості грошей у часі, а не отримання доходу. Тобто ставка по депозиту теоретично не має перевищувати рівень інфляції у країні. Понизити процентні ставки вдасться тільки тоді, коли рівень інфляції буде достатньо низьким, а національна грошова одиниця - достатньо стабільною.
Основні рекомендації
і напрями для ПАТ «Ощадбанк», що
стосуються підвищення ефективності
проведення депозитної політики
розвиток депозитних операцій з
населенням на основі упровадження
нової техніки і технології банківського
обслуговування фізичних осіб
забезпечення високої стійкості залучених
банком коштів
забезпечення високої стійкості залучених
банком коштів
розширення обсягу термінових депозитів
шляхом використання коштів спеціального
призначення, які знаходяться на рахунках
підприємств
розширення практики залучення коштів
клієнтів на ощадні вклади, тому що
вони є найбільш стійкою частиною
мобілізованих банком ресурсів
використання у вітчизняних умовах
досвіду банків економічно розвинених
країн, що стосується відкриття різного
роду СМА-, ATS-рахунків і деяких інших
видів депозитів
Рис. 3.4. Основні рекомендації і напрями для ПАТ «Ощадбанк», що стосуються підвищення ефективності проведення депозитної політики.
Підвищення ефективності депозитної політики можна досягти шляхом активного використання зарубіжного досвіду організації заощаджень населення. Особливу увагу слід приділяти організації і впровадженню накопичувальних інвестиційних схем, зокрема пенсійних рахунків, рахунків на оплату навчання, покупку житла, а також підвищенню ролі банків у здійсненні договірних операцій, зокрема управлінню пайовими фондами. Досвід зарубіжних банків цікавий також з точки зору обслуговування корпоративних клієнтів.
Подальший розвиток позначеної тенденції може звести нанівець один із найважливіших на сьогодні чинників вибору клієнтом банківської установи, який полягає в територіальній близькості. Йдеться, по суті, про нівеляцію такої традиційної конкурентної переваги, як тривалі особисті контакти з клієнтами, оскільки нові комунікаційні технології замінять традиційні канали спілкування, що відкривають можливості долати будь-які територіальні і часові обмеження в буквальному розумінні.
Отже, використання в практичній діяльності розглянутих напрямів вдосконалення операцій, що стосуються формування ресурсної бази банків, могло б значною мірою розширити їх можливості у сфері мобілізації ресурсів і їх ефективного розміщення. Подальше збільшення ролі депозитних операцій банків, їх розвиток і зростання до рівня світових стандартів здійснюватиметься в міру створення у нашій країні всіх необхідних умов, властивих ринковій економіці. Тому ПАТ «Ощадбанк» повинен постійно вдосконалювати свою депозитну політику і під час її формування і реалізації використовувати сучасні підходи, які б забезпечували ефективне функціонування банку.
РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Охорона праці – це діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-ігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Основними законодавчими актами цієї системи є Закони України “Про охорону праці”, “Про охорону здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про цивільну оборону”, Кодекс законів про працю України та інші.
У функціонуванні державних та власних служб безпеки банків необхідно виділити наступні основні види безпеки: економічна (фінансово-інвестиційна); зовнішня; внутрішня; інформаційна; аналітична; безпека банківської таємниці; комп'ютерна; кадрова; безпека іміджу банку; безпека життєдіяльності працівників банку; інженерна; безпека будівель та території банку.
Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини. Всі умови праці підрозділяються на 4 класи – оптимальні, припустимі, шкідливі і небезпечні (екстремальні). У ПАТ «Ощадбанк» умови праці відповідають першому і другому класу умов праці:
а) 1 клас – оптимальні умови праці – це такі умови, при яких зберігається не тільки здоров'я, але і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності;
б) 2 клас – припустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, що не перевищують установлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку чи до початку наступної зміни і не роблять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їхнє потомство в найближчому і віддаленому періоді.
Переважна більшість банківських працівників (менеджери, економісти, бухгалтери, касири, операційні працівники, оператори ПЕОМ, програмісти, інженери тощо) належать до категорії осіб, яка займаються розумовою працею. При розумовій праці мозок виконує не лише координаційні функції, але й є основним працюючим органом. При цьому значно активізуються аналітичні та синтетичні функції центральної нервової системи людини, інтенсивніше функціонують увага, пам'ять, зростає напруження зорового і слухового аналізаторів. Мала рухливість, вимушена одноманітна поза при розумовій праці ослабляють обмінні процеси і зумовлюють застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршують постачання мозку киснем.
Розділ колективного договору «Про хорону праці» в АТ «Ощадбанк»включає інформацію стосовно режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку, обов’язків керівників та працюючих щодо охорони праці, соціальні пільги та гарантії.
Робоче місце працівника відділу депозитів та компенсаційних виплат розташоване у кабінеті на першому поверсі будівлі, площа кабінету 30 м2, об’єм 90 м3.Кількість працюючих – 3 чоловіки. Система опалення – центральна, вентиляція природна, освітлення переважно природне, але після 4 години – штучне.
Використання комп'ютерних технологій підвищує ефективність банківського сектора економіки, але разом з цим виникають і нові проблеми, пов'язані зі здоров'ям працівників банківських установ. Вирішення даного питання включає в себе розробку конкретних заходів безпеки праці, спрямованих на ергономічне обладнання комп'ютерного робочого місця і створення належного виробничого середовища банківського працівника.
Негативна дія комп'ютера на працівника в першу чергу проявляється у великих перевантаженнях зорового аналізатора, що призводить до загальної перевтоми організму. Це подібно стресу. Звідси і головний біль, відчуття втоми. Якщо стрес у людини тривалий, виникає момент, коли слабка ланка в ланцюзі організму рветься: у одних може загостритися язва, у інших виникають проблеми з серцево-судинною системою, у третіх - з нервовою і т.д.
Згідно Інструкція з охорони праці при роботі з персональним комп’ютером до самостійної роботи на персональних комп'ютерах (прийом та введення інформації коректування, читання з екрану) допускаються особи віком старші 18 років, які пройшли навчання з безпечних методів виконання робіт та інструктаж на робочому місці.
Інструкція також встановлює вимоги щодо розташування комп’ютера: виключають можливість прямого засвічування екрану джерелом природного освітлення; поверхня екрану повинна знаходитись на відстані 400-700 мм від очей користувача; висота робочої поверхні столу повинна становити 680-800 мм, ширина-не менше 500 мм; стілець повинен мати висоту 280-320 мм, ширину-не менше як 380 мм; повинна бути стійка підставка для ніг шириною не менше 300 мм.
Особам, які працюють на комп'ютерах забороняється:
- торкатися обірваних та оголених електричних проводів;
- користуватися пошкодженими розетками та вилками;
- працювати на комп'ютерах, монітори яких розташовані один проти другого в межах кімнати (приміщення).
При роботі з текстом, інформацією рекомендується працювати на світлому (білому) фоні з чорними знаками.
Особи, які працюють на комп’ютері повинні дотримуватися наступного режиму праці:
- при введенні даних, читанні інформації з екрану безперервна тривалість роботи не повинна перевищувати 4-х годин при 8-годинному робочому дні;
- через кожну годину роботи необхідно робити перерву на 5-10 хвилин, а через 2 години -15 хвилин;
- невиконання вимог діючої інструкції є порушенням трудової дисципліни, що може тягнути за собою відповідальність згідно діючих правил та положень.
Працівник перед початком роботи повинен перевірити:
- розміщення складових частин комп’ютера (монітор, принтер, та інших блоків);
- монітор слід розташовувати таким чином, щоб кут зору на екран монітора становив 10-15 градусів, а відстань до екрана 400-800 мм.
- цілісність, з'єднувальних кабелів.
- підключення складових частин комп’ютера згідно схеми з’єднань.
- наявність передбачених захисних екранів.
- наявність і стан захисних кожухів. Підготовку комп’ютера до роботи провадити у відключеному стані.
- забезпечити освітлення робочого місця таким чином, щоб не утворювались відблиски від клавіатури та екрану відеомонітора в напрямку очей працюючого;
- при неможливості забезпечення - застосовувати спеціальні захисні сітки, фільтри.
Безпека праці в банківських установах обов'язково повинна включати в себе технічні методи підвищення безпеки роботи за комп'ютером. Для якісного зображення, запобігання стомлювання очей та зменшення помітного блимання екрану частота кадрової розгортки звичайного монітора з роздільною здатністю 1024х768 повинна бути не менше 75 Гц.
Згідно з державними санітарними правилами, площа приміщення на одне робоче місце користувача комп'ютера повинна становити 6 м2, а об'єм - не менше ніж 20 м3. Відстань від задньої частини монітора до стіни повинна бути не менше ніж 1 м, між боковими комп'ютерами - не менше ніж 1,2 м, а комп'ютерами, які розташовані один за одним, не менше 2,5 м. Не рекомендується розташовувати комп'ютери задніми частинами моніторів один до одного.
Працівник банківської установи повинен сидіти за робочим місцем правильно, з рівною спиною. Оптимальна відстань від очей до монітора - 50-70 см. При роботі за монітором доречно робити такі профілактичні заходи: частіше моргати, періодично відволікатися (дивитися у вікно, в далечінь), робити гімнастику для очей.
Потрібно забезпечити оптимальний мікроклімат виробничих приміщень банку, де знаходиться комп'ютерна техніка. Так, відносна вологість повітря повинна становити 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с, температура повітря - +22-24°С. Приміщення банку також повинні мати оптимальне освітлення, відсутність шкідливих речовин у повітрі, а технічні та електронні засоби - низький рівень шуму і вібрації, мінімальні електромагнітні поля та випромінювання.
Банківським працівникам через кожну годину роботи за комп'ютером варто робити перерву на 10-15 хвилин, а тривалість безперервної роботи без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години. Під час перерви потрібно залишити приміщення, де знаходяться комп'ютери.
Не допускається поряд з робочим комп'ютерним місцем наявності пожежо- та вибухонебезпечних речовин.
Система опалення розроблена згідно з діючими будівельними нормами та правилами БНіП 2.04.0591, БНіП 2.08.0289. Джерело теплопостачання – водяні теплові мережі. Як нагрівальний пристрій використовуються чавунні секційні радіатори МС14098.
Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючого, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.
Приміщення мають природне і штучне освітлення, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним нормам згідно БніП ІІ–4–79. Природне світло забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%
Природне освітлення в приміщеннях здійснюється у вигляді бічного освітлення. Величина коефіцієнта природної освітленості (КЕО) повинна відповідати нормативам СНіП 11-4-79 (при виконанні робіт високої категорії точності КЕО рівний 1,5%). Для приміщень ВЦ орієнтація світлопройомів має бути північною.
Штучне освітлення в приміщеннях ВЦ здійснюється у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла в світильниках загального освітлення. Для цього використовують люмінесцентні лампи типу ЛБ з індексом перенесення кольорів не менше 70 (які об'єднуються попарно в світильники), як світильників – установка з переважно відбитим або розсіяним світлорозподіленням. Світильники загального освітлення розташовують над робочими поверхнями в рівномірно-прямокутному порядку. Норми освітленості світильників Ен = 300-400 лк.
По відношенню до робочого місця джерела світла розташовують так, щоб виключити попадання в очі прямого світла. Захисний кут арматури цих джерел – не менше 30%.
Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів знаходиться в межах 300–500 лк, іноді допускається застосування світильників місцевого освітлення. Як джерело світла при штучному освітленні застосовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ. Для забезпечення нормативних значень освітленості очищаються шибки і світильники не рідше 2 разів у рік і вчасно заміняються перегорілі лампи. Для зниження перепадів яскравості застосовують засоби – сонцезахисні щити, регульовані штори-жалюзі.
Приміщення ПАТ «Ощадбанк» згідно ступеню загрози поразки людей електричним струмом відноситься до класу “Приміщення без підвищеної загрози”, оскільки в даному приміщенні є відсутніми умови, що утворюють “підвищену загрозу” (вогкість, наявність струмопровідного пилу та струмопровідних підлог; висока температура, можливість, що людина може доторкнутися до металевих конструкцій, що з’єднані із землею з одного боку, та водночас до металевого корпусу електричного обладнання – з іншого), або мають “підвищений ступень загрози” (дуже велика концентрація вогкості, хімічно активне або органічне середовище; тобто одночасно дві чи більше умови підвищеної загрози).
Для захисту від ураження електричним струмом приймається захисне заземлення, розташоване по контуру. Неприпустиме підключення комп'ютерної техніки до звичайної двохпровідної електромережі. Комп'ютерне устаткування має окрему від загального електроустаткування лінію електроживлення і окремий контур робочого заземлення. Комп'ютерне устаткування підключається до електромережі тільки через електричні розетки із трьома контактами (фазового, нульового робочого і нульового захисного). На всіх робочих місцях встановлені блоки електричних розеток, що складаються з 4–х двополюсних розеток із заземлюючим контактом і 2х розеток без контакту, що заземлює. Електророзетки змонтовані на непальних підставках. Розподільча електропроводка до робочих місць виконана приховано, з використанням спеціальних коробів, рукавів, труб.
Аналіз виробничого травматизму та професійних захворювань в АТ«Ощадбанк» за період 2009-2012 рр. показав, що нещасних випадків, втрати працездатності від травм і відповідно втрати робочого часу не зафіксовано.
Отже, працівники ПАТ «Ощадбанк» забезпечені безпечними умовами праці, які відповідають необхідним нормам.
ВИСНОВКИ
Впроваджувати свою політику сьогодні, вітчизняні банки повинні спиратися на знання, досвід, що існують у світі. Досвід країн із розвиненою ринковою системою підтверджує, що важливою складовою всієї банківської політики є політика формування ресурсної бази. Залучення ресурсів для комерційного банку є основою його діяльності, пріоритетним завданням, яке історично відіграє первинну і визначальну роль відносно його активних операцій і без вирішення якого банк не може існувати.
Роль депозитної політики для банку є важливою, адже успішне формування і реалізація її є запорукою успішної діяльності банку. Також на депозитну політику впливають безліч факторів зовнішнього та внутрішнього впливу поділяються на загальні і специфічні. Крім того, фактори впливу визначають відповідний тип депозитної політики – поміркований, консервативний, агресивний Визначення депозитної політики вітчизняними авторами є різноманітним та відрізняється підходами до визначення її сутності. При формуванні депозитної політики визначаються основні її етапи, на яких проводиться маркетинговий аналіз, оцінка ресурсних можливостей, вибір типу депозитної політики, визначення напрямів і поточних завдань, добір інструментів, а також контроль за її впровадженням.
Існують різні види вкладів. Особливо слід иокремлити вклади на вимогу. Вклади на вимогу є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій. Тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім. В умовах відсутності (як правило) плати за депозити на вимогу банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування (кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо).
Для покриття операційних витрат, пов'язаних із веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися з депозитного процента. Деякі банки не стягують комісії із безпроцентних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче встановленого рівня.
Механізм формування і реалізації депозитної політики банку являє собою складний, взаємопов’язаний та узгоджений процес, метою якого є досягнення поставлених цілей не лише на рівні депозитної стратегії, а також на рівні загальної банківської політики. Депозитна політика банку включає: стратегію залучення грошових ресурсів у вигляді вкладів, основану на дослідженні ринку банківських послуг, діагностиці та прогнозуванні; тактику банку з приводу розробки, пропонуванню та впровадженню нових банківських депозитних продуктів для клієнтів; контроль за її реалізацією та ефективністю; моніторинг діяльності банку з приводу залучення фінансових ресурсів. Ефективне формування депозитної політики є однією з головних умов успішної діяльності банку.
Досліджуючи депозитну політику ПАТ «Ощадбанк» за 2008 – 2012рр. можна дійти висновку що цей банк має досить значний потенціал щодо залучення коштів. У практичній діяльності в банку часто виникали диспропорції у фінансових потоках. При цьому одні регіональні управління мали надлишок ресурсів, які неможливо було використовувати в межах свого регіону, тоді як інші відчували потребу в ресурсах для обслуговування своїх клієнтів. Станом на 01.01.2013р. питома вага фінансових ресурсів ПАТ «Ощадбанк» у загальних фінансових ресурсах банків України становив 10,1% або 85995,5 млн. грн. За цим показником можна дійти висновку що ПАТ «Ощадбанк» є системо утворюючим банком тому що має більше 10% від всіх фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні всіх банків по Україні.
Сьогодні послугами банку користуються всі категорії населення, що зумовлює провідну позицію банку на ринку роздрібних банківських послуг України. Банк зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських послуг, збільшенні присутності на ринку продуктів та послуг. Станом на 01.01.2013р. залучений капітал юридичних осіб банку становив 9545,5 млн. грн. або 5,9% від всіх залучених банками коштів юридичних осіб по Україні. Станом на 01.01.2013р. залучений капітал фізичних осіб банку становив 29853,7 млн. грн. або 10% від всіх залучених банками коштів фізичних осіб по Україні. Депозити в іноземній валюті фізичних осіб протягом 2008 – 2012 років зросли на 4877202 тис. грн. або на 317%. Ці показники свідчать, що населення віддає свої заощадження як в національній валюті так і в іноземній банкам, а зокрема ПАТ «Ощадбанку». Головною причиною цього є досить оптимальні ставки за депозитами за різними валютами.
Тому що крім депозитів в національній валюті ПАТ «Ощадбанк» пропонує і депозити в іноземній валюті, а саме в доларах США і Євро. Однак ставки за такими депозитами не є високими. Отже аналізуючи депозити фізичних та юридичних осіб протягом 2008 - 2012 років можна проаналізувати тенденцію до зростання. Депозити в національній валюті фізичних осіб станом на 01.01.2013р. становили 23435516 тис. грн. Протягом 2008 - 2012 років обсяг цих коштів зріс на 2321384 тис. грн. або на 136%. Процентна депозитна політика ПАТ «Ощадбанк» є збалансованою. Відсотки за депозитами показують стабільність. Співвідношення процентних доходів і процентних витрат є позитивним, адже ПАТ «Ощадбанк» проводить ефективну політику залучення коштів під досить оптимальними ставками.
Система гарантування вкладів фізичних осіб визначена у Законі України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до цього Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує вклади, розміщені на рахунках, що не використовуються вкладником для здійснення підприємницької діяльності.
Розвиток та вдосконалення системи страхування депозитів за такими напрямами підвищить надійність банківської системи. Адже створення ефективної системи гарантування вкладів дасть можливість банкам отримувати додаткові ресурси для кредитування. Держава, зменшуючи ризики вкладників, підвищує стійкість фінансової системи та забезпечує умови для розширення кредитування економіки.
Загалом можна стверджувати, що в Україні сформована достатньо потужна система гарантування вкладів фізичних осіб, підтвердженням чому є постійне зростання загальної суми коштів, залучених вітчизняними банками від населення.
Підвищення ефективності депозитної політики можна досягти шляхом активного використання зарубіжного досвіду організації заощаджень населення. Особливу увагу слід приділяти організації і впровадженню накопичувальних інвестиційних схем, зокрема пенсійних рахунків, рахунків на оплату навчання, покупку житла, а також підвищенню ролі банків у здійсненні договірних операцій, зокрема управлінню пайовими фондами. Досвід зарубіжних банків цікавий також з точки зору обслуговування корпоративних клієнтів.
Використання в практичній діяльності розглянутих напрямів вдосконалення операцій, що стосуються формування ресурсної бази банків, могло б значною мірою розширити їх можливості у сфері мобілізації ресурсів і їх ефективного розміщення. Подальше збільшення ролі депозитних операцій банків, їх розвиток і зростання до рівня світових стандартів здійснюватиметься в міру створення у нашій країні всіх необхідних умов, властивих ринковій економіці. Тому ПАТ «Ощадбанк» повинен постійно вдосконалювати свою депозитну політику і під час її формування і реалізації використовувати сучасні підходи, які б забезпечували ефективне функціонування банку.
Аналіз виробничого травматизму та професійних захворювань в ПАТ «Ощадбанк» за період 2009-2012 рр. показав, що нещасних випадків, втрати працездатності від травм і відповідно втрати робочого часу не зафіксовано.
Отже, працівники ПАТ «Ощадбанк» забезпечені безпечними умовами праці, які відповідають необхідним нормам.
ДОДАТКИ
