Питання 8. Культура османської імперії

Основні досягнення.

Освіта і наука.

• Визначальний вплив на розвиток освіти мав іслам. Школи (медресе) існували лише при великих мечетях й були покликані виховувати мусульманських богословів і суддів.

• У школах вивчали арабську і перську мови, мусульманське право і богослов’я, логіку й арифметику. Навчатися мали можливість лише діти заможних батьків. Наприкінці ХV ст. було відкрито першу математичну школу.

• Значними були досягнення в галузі географічних знань. Мореплавець Пірі Реїс склав морський атлас „Бахрійс” (1517 р.), де навів повний опис Егейського і Середземного морів та карту світу.

• Наприкінці ХV ст. розпочалося складання історичних хронік, які містили виклад світової і турецької історії. Найвідомішою була багатотомна „Османська історія”, написана в другій половині ХVІ ст. Ібн Кемалем. Мандрівник і вчений Евлія Челебі написав „Книгу мандрів”, де розповів про відвідані ним європейські країни.

Література.

• Кінець ХVІ – початок ХVІІ ст. вважається „золотою добою” турецької поезії. Основними її жанрами були хасиди (хвалебні оди) і газелі (ліричні вірші). Відомою поетесою була Мірханум, високоосвічена жінка, автор віршів про кохання. Поет Мехесі започаткував гумористичний жанр поезії, Ільяс Ревані оспівував повсякденне життя мешканців Стамбула. „Султаном” турецьких поетів уважався Моял Махмуд (псевдонім Абдул Бакі).

• У міській літературі найбільшою популярністю користувався жанр латіфів – коротких розповідей та анекдотів. Найвідомішими були латіфи Бурси Лямі, який уперше включив до своїх збірок розповіді про Ходжу Насреддіна.

• За часів занепаду Османської імперії набули поширення сатиричні твори. Поети Вейсі та Нефі – його найвідоміші представники – у своїх сатирах висміювали сановників і візирів (Вейсі „Повчання Стамбулу”, Нефі „Стріли долі”).

Архітектура, живопис.

• Основними пам’ятками тогочасної турецької архітектури були мечеті, палаци, мавзолеї. Найвідомішим турецьким архітектором ХVІ ст. був Ходжа Сіман (1490-1588). За своє довге життя він збудував понад 360 різноманітних споруд. Найвідомішими серед них стали мечеті Шахзаде і Сулейманіє в Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне.

• Палаци і мечеті прикрашалися рослинними і геометричними орнаментами, різьбленими на дереві та камені. Це було обумовлено забороною ісламу зображувати людей і тварин.

• Набув поширення жанр мініатюри. Її стиль був значною мірою наслідуванням турецькими майстрами традицій італійського мініатюрного живопису. У XVI ст. великої популярності набули жанрові мініатюри, виконані Османом.

• Розвивалася книжкова мініатюра. Зразком цього жанру став рукопис „Хунернаме”, прикрашений 300 великими кольоровими ілюстраціями та 65 мініатюрами. Характерним є те, що, незважаючи на заборони ісламу, на багатьох ілюстраціях зображені люди, тварини і птахи.

Матеріал до лекції 4.

1. Середньовічні школи та університети Поширення знань

Сім вільних мистецтв – сукупність наук, які складали основу світської освіти в ранньому Середньовіччі. У V – VІ ст. „сім вільних мистецтв” поділялися на „тривіум”, („три шляхи”) і „квадривіум” („чотири шляхи”).

Група. Предмети, які до неї входили.

Тривіум.

Граматика – знайомила з основами латинського правопису, а потім переходила до читання деяких творів античних авторів.

Діалектика – знайомила з основами філософії та логіки.

Риторика – вчила правильно й виразно розмовляти.

Квадривіум.

Геометрія – знайомила з елементарними поняттями про фігури, необхідними для будівництва, і надавала уривчасті відомості з географії і космографії.

Арифметика – навчала рахувати.

Астрономія – зводилася до знайомства з календарем і правилами підрахунку рухомих церковних свят.

Музика – навчала церковного співу.