Придієслівні займенники en, y (Pronoms en, y)

Займенники en, у стоять перед дієсловами в простих граматичних часах, перед допоміжним дієсловом в складних часах та після дієслова в стверджувальній формі наказового способу.
1. Займенник en замінює іменник з неозначеним артиклем множини, Іменник, перед яким стоїть слово, що означає кількість; іменник з прийменником de, що є додатком до дієслова в заперечній формі.	Vous parlez de vos études? – Ви говорите про своє навчання? Oui, nous eh parlons souvent. – Так, ми часто про них говоримо. Avez-vous acheté de la viande? – Ви купили м'ясо? Combien de livres français avez-vous? – Скільки французьких книг у вас є? J'en ai trois. — В мене їх три.
2. Займенник у замінює іменник або вказівний займенник з прийменниками à або dans.	Pensez-vous à votre voyage? – Ви думаєте про вашу мандрівку? Oui, j'y pense-toujours. – Так, я завжди про неї думаю.
Слова en, у можуть також вживатись як займенники місця, вживаються самостійно, в реченні стоять також як придієслівні займенники. Займенник en перекладається словом відтіля, займенник у словами туди, там.	Quand revenez-vous de Lviv? – Коли ви повертаєтесь зі Львова? Nous en revenons ce dimanche. – Ми повертаємось звідти в цю неділю. Vas-tu à la bibliotheque? – Ти йдеш в бібліотеку? Oui, j'y vais. – Так, я йду туди.

Дієслово (le verbe)

Дієслово – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан. У французькій мові, як і в українській, дієслово може змінюватись за особами, числами, способами, часами.

У французькій мові є чотири способи (modes): дійсний (indicatif), наказовий (impératif), умовні (conditionnel, subjontif). Способи мають декілька форм часу. Час дієслова вказує на те, чи відноситься дія до теперішнього, минулого чи майбутнього моменту. На відміну від української мови, де в реченні може не бути дієслова-присудка, у французькій мові воно є обов'язковим.

Порівняйте: Де мої олівці? – Вони на столі. (Дієслова-присудка немає.)

Où sont mes crayons? – Ils sont sur la table. (Вживання дієслова- присудка обов'язкове.)

Групи дієслів (Groupes des verbes)

За типами відмінювання французькі дієслова поділяються на три групи.

До першої групи належать дієслова, що мають одну основу та закінчуються в інфінітиві на -er (крім дієслів aller, envoyer). Цих дієслів нараховується біля 4000. Приклад; parler, chanter...

До другої групи належать дієслова, що мають незмінну основу та закінчуються в інфінітиві на -іr. Дієслова 2 групи мають суфікс -iss y множині теперішнього часу. Ця група дієслів менш численна. Дієслова 1 та 2 груп є правильними дієсловами, бо вони мають однакову основу та однаково відміняються. Приклади: finir, verdir etc.

До третьої групи належать дієслова з інфінітивом, що закінчується на:

-іr – дієслова не мають суфікса -iss: sortir, nous sort-on-s;

-oir: recev-oir, nous recev -ons;

-re: vend-re, nous vend-ons.

Дієслова 3 групи є неправильними, їх також звуть архаїчними, бо жодне нове дієслово не утворюється за типом дієслів 3 групи. Їх нараховують близько 100.