- •1.Поняття світової валютної системи та її елементи.
- •2. Еволюція свс. Типи валютних систем.
- •3.Проблема конвертованості національної валюти
- •4. Проблема вибору режиму валютного курсу
- •5. Паритет купівельної спроможності як вартісна основа обмінного курсу валют. Фактори, що впливають на величину вал. Курсу.
- •6. Сутність та призначення вал курсу в системі ме та мф. Види вал курсів.
- •7. Розрахункові та платіжні засоби в системі міжнародних фінансів. Види, загальна характеристика, сфера застосування кожного з них
- •9. Поняття світових потоків капіталу та їх роль у розвитку світової економіки та глобалізації фінансових ринків.
- •11. Основні характеристики, канали руху та фактори, що впливають на рух світових фінансових потоків
- •12. Міжнародні фінансові ринки. Фінансові ресурси світового господарства та механізми їх перерозподілу
- •13. Суб’єкти міжнародних фінансів та їх характеристика
- •14. Міжнародні організації як суб’єкт міжнародних фінансів
- •15. Тнк як суб’єкт міжнародних фінансів
- •16. Тнб як суб’єкти міжнародних фінансів
- •17. Світові фінансові центри: поняття, стадії розвитку, необхідні елементи та основні умови фінансування.
- •18. Міжнародний валютний ринок. Організація, регулювання та основні тенденції розвитку.
- •19. Різновиди операцій на міжнародному валютному ринку, інструменти валютного ринку.
- •20. Різновиди операцій на міжнародному ринку капіталів. Інструмент міжнародного ринку капіталу.
- •21. Різновиди операцій на міжнародному грошовому ринку.
- •22. Міжнародний ринок облігацій. Організація, регулювання, основні тенденції розвитку.
- •23. Види міжнародних облігацій та критерії, що їх визначають.
- •24. Міжнародна заборгованість, як сучасна проблема міжнародних фінансів. Еволюція, сучасний стан та шляхи вирішення проблеми міжнародної заборгованості.
- •25. Організаційні засади міжнародних розрахунків. Система кореспондентських відносин між банками у сфері міжнародних фінанасів. Форми міжнародних розрахунків
- •26. Складові платіжного балансу. Методи регулювання стану платіжного балансу
- •27. Концепції оподаткування
- •Концепція неупередженого міжнародного оподаткування
- •28. Україна та міжнародні фінансові організації. Історія та сучасний стан розвитку взаємовідносин.
- •29. Сучасні фінансові проблеми України
- •30. Перспективи стабілізації світових фнансових ринків і місце України на світовому фінансововму ринку.
16. Тнб як суб’єкти міжнародних фінансів
Банківська справа нині є високодинамічною діяльністю, яка убирає в себе всі новітні технології міжнародних фінансових операцій та постійно перебуває в центрі уваги засобів масової інформації як результат функціонування валютного, грошового та фондового ринків.
Міжнародна банківська справа — система методів та підходів до організації й управління банківськими операціями, що здійснюються у міжнародному економічному та правовому середовищі. Це управління міжнародними банківськими операціями. Банки, які здійснюють міжнародні операції, є її суб’єктами.
Транснаціональний банківський капітал є національним за походженням та міжнародним за сферою діяльності. Він одночасно виступає складовою національної економіки і важливим елементом функціонування світового господарства. Коли банківський капітал переходить за національні межі, він зберігає національні особливості функціонування і водночас набуває рис банківського капіталу тієї держави, на території якої він починає діяти.
Усі особливості транснаціонального банківського капіталу на сучасному етапі дуже виразно можна спостерігати у функціонуванні та принципах діяльності траснаціональних банків. Сьогодні ТНБ проводять небачені раніше за масштабами операції як у країнах базування, так і за їхніми межами; під їхнім контролем перебувають валютні та фінансові зв’язки між державами й економічні процеси у країнах.
Так, 84 найбільші ТНБ зосередили 1/3 сукупних активів і депозитів західного світу. Ці банки, як правило мають: величезну депозитну базу і відрізняються високим рівнем універсалізації своєї діяльності; широку і розвинуту мережу закордонних підрозділів, розташованих в основних світових фінансових центрах і національних ринках приймаючих країн; високу частку міжнародних операцій у сукупній діяльності. У сучасних умовах транснаціональні банки зайняли особливо могутню позицію в залученні ТНК до світового ринку капіталів. Взаємодіючи з ТНК, транснаціональні банки тим самим посилюють власні економічні позиції за національними кордонами.
Експерти ООН до транснаціональних відносять банки з активами не менше 2 млрд дол. і власною мережею філій не менше ніж у п’яти іноземних державах. Тобто ТНБ — різновид міжнародної кредитно-фінансової організації універсального типу, більша частина капіталу якої — національна, з широко розгалуженою мережею національних та закордонних підрозділів, чия діяльність сприяє посиленню міжнародних зв’язків фінансового капіталу і взаємодії національних економік.
Основними функціями транснаціонального банку є: фінансове, консультативне й інформаційне обслуговування ТНК усіх нефінансових секторів економіки у своїй країні й за кордоном; кредитування держав; обслуговування ринку євровалют; участь у фінансуванні діяльності міжнародних кредитно-фінансових організацій; фінансування іпотек; розрахункове обслуговування населення; інформаційний бізнес; обслуговування ринку цінних паперів тощо.
Виконання транснаціональними банками названих вище функцій сприяє прискоренню обігу капіталу, збільшенню масштабів зовнішньої торгівлі, поширенню науково-технічних досягнень, передової банківської технології, вирівнюванню платіжних балансів країн, надходженню додаткових грошових ресурсів у країну.