3. Розвиток, виховання та формування особистості.

Проблема виховання_/ соціалізації і розвитку людини є однією з центральних проблем педагогіки. Розглядаючи її, важливо враховувати, що поняття "розвиток" має неоднозначний зміст. Педагогіка зв'язана із суміжними науками: з психологією та фізіологією дитини. Ці зв'язки проявляються у закономірній єдності навчання, виховання і розвитку учнів. Якщо навчання і виховання - це категорії педагогічні, то розвиток - категорія психологічна.Розвиток людини це процес становлення і формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих факторів, серед яких цілеспрямоване виховання і навчання відіграє провідну роль.Розвиток - процес фізичного, розумового та морального росту людини та охоплює усі кількісні та якісні зміни природжених та придбаних властивостей. Розвиток людини як процес фізичного, розумового та морального дозрівання означає перетворення дитини, біологічного індивіду, який володіє здібностями як представника біологічного роду, в людину як особистість. Якісні зміни у людини діються в умовах домашньої та соціальної середи, впливу оточуючих його людей. Людина народжується як індивід, як суб'єкт суспільства, з притаманними їй природними задатками, формулюється як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.Особистість - людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально-неповторного.Індивідуальність - це цілісна характеристика окремої людини, її оригінальність, самобутність її психічного складу. Не кожен індивід є індивідуальністю. Для цього треба стати особистістю.Формування особистості - становлення людини як соціальної істоти внаслідок впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку. Поняття "розвиток особистості" та формування особистості дуже близькі. Виділяють 3 види розвитку і формування особистості:• стихійне;цілеспрямоване; саморозвиток і самоформування. Напрямки розвитку Анатомо-фізіологічний - збільшення і розвиток кісткової та м'язової систем, внутрішніх органів, нервової системи. Психічний - розумовий розвиток, формування психічних рис особистості. Соціальний — набуття соціальних якостей, необхідних для життя в суспільстві.Рушійними силами розвитку людини є протиріччя між виникаючими під впливом потреб людини, починаючи від простих фізичних, матеріальних і потреб і закінчуючи найвищими духовними, і засобами і можливостями їх задоволення. Ці потреби створюють мотиви того чи іншого виду діяльності, яка має напрямок на їх задоволення, спонукання до спілкування з людьми, до пошуку засобів та джерел для задоволення своїх потреб. Процес виховання - система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.Процес виховання залежить від об'єктивних і суб'єктивних чинників. Виховання - один із чинників, під впливом якого здійснюється розвиток дитини. Якщо середовище стихійно впливає на розвиток людини, то виховання є цілеспрямованим, його результати можна передбачити. Функції В: організовує діяльність, в якій формується і розвивається особистість; підбирає зміст навчання і виховання, який сприяє розвитку й формуванню особистості; ізолює особистість від несприятливих для її розвитку та формування умов, які неможливо усунути. В. спрямовується на створення умов для розвитку успадкованих фізичних особливостей і природних задатків та набуття нових рис і якостей, що формуються впродовж всього життя людини. За допомогою виховання і самовиховання людина розвиває і зміцнює успадковані задатки. Виховання не лише визначає розвиток, а й само залежить від нього, спирається на досягнутий рівень розвитку. Головне його завдання - йти попереду розвитку, просувати його вперед. Цю ідею висунув психолог Л.Виготський, який обґрунтував тезу про провідну роль навчання у розвитку особистості. її суть в тому, що в розумовому розвитку дитини простежуються 2 рівні -1 - рівень актуального розвитку, як наявний рівень підготовленості учня, що визначається тим, які завдання він може виконати самостійно; II - вищий рівень - "зона ближнього розвитку",- охоплює завдання, які дитина не може виконати самостійно, але впорається з ними за невеликої допомоги. Те, що сьогодні дитина робить за допомогою дорослих, завтра може зробити самостійно і тоді навчання викликає інтерес до життя, пробуджуючи низку внутрішніх процесів розвитку. В. формує особистість, сприяє ЇЇ розвитку, орієнтує на процеси, які ще не визріли, але перебувають у стадії становлення. Розглядаючи питання розвитку і виховання особистості, не можна обійти проблему акселерації.Акселерація - прискорений індивідуальний розвиток, за якого середньофізичні та психофізіологічні константи дитини або підлітка випереджають оптимальні. Протилежний процесу акселерації - процес ретрадації фізичне й інтелектуальне відставання дитини в розвитку. Його причина - алкоголізм батьків, народження дітей у більш пізньому віці, спадкова хвороба одного з батьків.