19. Характеристика основних груп методів виховання

Метод (від грец— шлях) — шлях досягнення визначеної мети.Методи виховання — це конкретні шляхи впливу на свідомість, почуття, волю, поведінку школярів з метою вирішення педагогічних завдань у процесі спільної діяльності вихованців і вихователів. Класифікація методів - це побудована (складена) за певною ознакою система методів. Вона дозволяє вказати в методах загальне й специфічне, суттєве й випадкове, теоретичне й практичне, сприяючи їх усвідомленому вибору, найефективнішому використанню. На сьогодні найбільш об'єктивною і зручною є класифікація методів виховання на основі спрямованості — інтегративної характеристики, що містить у собі єдність цільового, змістового і процесуального аспектів методів виховання (Г.І. Щукіна).У відповідності з цією характеристикою виділяються три групи методів виховання:

Методи формування свідомості особистості	Методи організації діяльності і формування досвіду поведінки	Методи стимулювання
Розповідь, бесіда, етична бесіда, пояснення, діалог, лекція, доповідь, диспут, навіювання, інструктаж, приклад	Вправи, привчання, педагогічна вимога, громадська думка, доручення, виховні ситуації	Змагання, заохочення, покарання

20. Поняття позакласної та позашкыльноъ виховноъ роботи

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкільною. Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання. Завдання позакласної та позашкільної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. Позакласна та позашкільна робота будується на принципах виховання, проте вона має і свої специфічні принципи: Добровільний характер участі в ній, Суспільна спрямованість діяльності учнів. Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юннатської та художньої творчості. Зв'язок з навчальною роботою

21.Характеристика масових, групових форм виховної роботи

Форми організації виховання поділяють на масові, групові, індивідуальні.

Масові форми виховної роботи: конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі Читацька конференція — важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, який допомагає їм глибше зрозуміти зміст та поетику твору, прищеплює літературно-естетичні смаки. Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і міжнародного політичного життя, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо. На таких вечорах виступають запрошені гості, демонструють кінофільми та ін. У їх підготовці й проведенні беруть участь самі учні. Ранки-зустрічі, літературні вікторини. Практикують у роботі з молодшими школярами. Зустрічі з відомими людьми краю влаштовують переважно для середнього та старшого шкільного віку. Групові форми виховної роботи:політичні інформації, години класного керівника, гуртки художньої самодіяльності, робота з пресою, радіо- і телепередачами, екскурсії, походи. година класного керівника — дієвий засіб формування у школярів наукового світогляду і моральної поведінки. Тематику таких годин розробляє класний керівник з урахуванням особливостей колективу учнів, їх проводять у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг