17. Прцес перевиховання: суть, функції, етапи, прийоми.

Перевиховання - виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання. Виправлення — складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевиховання і самостійної роботи особистості над усуненням відхилень у своїй свідомості та поведінці.

Процес перевиховання спрямований на подолання негативних рис собистості і на виправлення таких категорій неповнолітніх: важковиховуваних, педагогічно занедбаних, неповнолітніх правопорушників і злочинців.Перевиховання здійснюють поетапно.На І (підготовчому) етапі детально вивчають і аналізують позитивні й негативні якості педагогічно занедбаного учня, умови, що призвели до їх виникнення, визначають шляхи нейтралізації негативних і посилення позитивних якостей особистості, конкретні завдання та зміст процесу перевиховання. На основі цих відомостей складають програму перевиховання.На II (початковому) етапі перевиховання починається реалізація наміченої програми роботи з учнем: підліток долає помилкові погляди і переконання, негативні звички поведінки. В нього зміцнюються позитивні й формуються нові риси характеру.

На III ('переломному) етапі триває реалізація програми роботи з підлітком, але вже в умовах, коли він прийняв її, добровільно виконує свої обов'язки, виявляє самостійність і активність.На ІУ завершальному етапі створюють умови для залучення учня до активної участі в усіх видах системної діяльності, нагромаджується позитивний досвід поведінки, розширюється сфера самовиховання.Специфічними принципами перевиховання є:поєднання переконання з примусом; гуманне ставлення до важковиховуваних учнів; об'єктивне ставлення до важковиховуваного учня у процесі його перевиховання; невиділення учня із загальної маси учнів; випереджувальне формування позитивних якостей; провідна роль наставника у перевихованні.Процеси В, самовиховання і перевиховання тісно пов'язані між собою і часто переплітаються.

7. Проц. Навчання: функції, рушійні сили.

Необхідність комплексної реалізації всіх складових змісту освіти і спрямованість педагогічного процесу на всебічний творчий розвиток особистості учня обумовили три функції навчання: навчальну, виховну, розвивальну.Освітня функція — покликана забезпечити засвоєння учнями системи наукових знань, формування вмінь і навичок.Навчальна функція повинна забезпечити: повноту знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою відомостей з кожної навчальної дисципліни, необхідних для розуміння основних ідей; системність знань, їх упорядкованість; усвідомленість знань, що полягає в розумінні зв'язків між ними, прагненні самостійно поповнювати їх; дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, знаходити варіативні способи застосування їх із зміною ситуації. Окрім засвоєння системи знань, освітня функція забезпечує формування в учнів умінь і навичок.Розвиваюча функція — передбачає розвиток учнів у процесі навчання, сприяє розвитку мислення, формуванню волі, емоційно- почуттєвої сфери; навчальних інтересів, мотивів і здібностей.Завдання розвивальної функції:структурування; систематизація; конкретизація; варіювання; доведення; вміння робиш) пояснення; класифікація; аналіз; синтез;порівняння; абстрагування; узагальнення.Виховна функція - полягає в тому, що в процесі навчання формуються моральні й естетичні уявлення, система поглядів на світ, здатність дотримуватися норм поведінки у суспільстві, виконувати закони, які в ньому прийняті. В ході навчального процесу формуються потреби, інтереси, ціннісні орієнтації особистості, мотиви її соціальної поведінки і діяльності, особистіший світогляд.Ці функції тісно пов'язані між собою і реалізація однієї з них зумовлює реалізацію певних аспектів іншої. Мотив -спонукальна причина дій, вчинків людини (те, що штовхає до дії). В учінні — це пробудження, які спрямовують діяльність учнів. Ступінь навчальної активності школяра є наслідком сильної або слабкої мотивації навчання (мотивація — це система мотивів). Можна сказати, що мотиви учіння — це активізуючи сила, одна з основних умов навчальної діяльності.