4.4.2.Розрахунок осьового зусилля розпресовування .

При демонтуванні верхнього кільця підшипника в холодному стані основна сила визначається в залежності від кількості кульок ,їх діаметра і характеристики стійкості підшипника за формулою .

A ≥ · Z · b R

Де к – Коефіцієнт , що враховує стійкість підшипники при дії осьовиї статичної сили.

7 - число кульок в одному ряду.

b – діаметр кульок підшипника М.М

Приймаємо для роботи пристосування - однорядний радіальний підшипник.

Згідно державного стандарту України (ДСУ) №1 підшипника 107 , параметри якого :

а) зовнішній діаметр – Дш =62 мм;

б) внутрішній діаметр – d =35мм;

в) ширина підшипника – Н = 14 мм;

Для обраного підшипника :

• Z = 16 кульок

• = 3 .969 мм;(5/32 дюйма);

• К = 1.8;

Тоді осьова сила роз пресування .

А 1,8·3,696²· 16 = 450 кг;

Згідно ДСУ кульки сприймають Qmax= 890 кг.

Таким чином осьове навантаження А = 450 кг; сприймає різьба гайки

4.4.3. Розрахунок різьби гайки на міцність .

Очевидно таку різьбу треба розраховувати к відомо умова міцності на згині : Мзг = зг (1)

Де – М зг – згинаючий момент для всіх виправів в межах висоти гайки ; КГМ;

W – момент опору ;

Z – число витків ;

Якщо висота гайки 4 = Z · t де t = крок різьби.

Тоді рівняння (1) можна записати у вигляді

Pa = Z 6зг

Звідки b = 0,872 t .

= 0.65 t.

Висота гайки Н 832 d0

На зріз умови міцностей

R = 3р

Звітси : = 0.2 см;

Для різьби метричної ,при заданих;

= м16 мм ;

= 13.4 мм;

-- T = 2

=1.3

Таким чином запас міцності

N = = 6 разів.

4.5.Інструктивні вказівки по застосуванню пристосування і вимоги безпеки.

При використанні пристосування слід дотримуватись наступнийх вимог.

4.5.1. Точно центрувати встановлення цангового затискача по обоймі підшипника .

4.5.2.Плавно повертати рукоятку щоб запобігти можливого пошкодження цангового затискача.

4.5.3. Гайку гвинта переміщувати плавно створюючи плавне зусилля випресовування.

4.5.4. Насос високого тиску при операції повинен бути надійно закріплений.

5.1.Розразунок собівартості поточного ремонту.

Грошові витрати на одиницю продукції визначають собівартість.

Собівартість ремонту складається із заробітної плати виробничих робітників накладений витрат і вартості матеріалів витрачених на ремонт вузла приладу , чи агрегату . Собівартість ремонту визначається за формулою :

С = Р + Н + М ; грн.

Де – с собівартість .

• Р основна заробітна плата виробничих .

• Н накладені витрати .

• М вартість матеріалів .

Накладні витрати – це витрати які безпосередньо не пов’язані з ремонтом а розбиранням вузла ,приладу чи агрегату. Ці витрати складаються з витрат на допоміжні матеріали силову ел енергію,стиснене повітря,пару.

У собівартість складання вузла , прилада чи агрегата входять :

• Заробітна плата виробничих робітників.

• Накладні витрати.

• Вартість матеріалів чи запчастин.

Основну заробітну плату підраховують за формулою

Р = ПЗ + ДЗ + НЗ грн;

Де – ПЗ – пряма заробітна плата.

• ДЗ – додаткова заробітна плата .

• НЗ – нарахування на заробітну плату