3. Напад Німеччини на срср. Місце України в планах фашистсь­кого керівництва

22 червня 1941 р. фашистська Німеччина без ого­лошення війни напала на Радянський Союз. Згідно з планом «Барбаросса» німецька армія наступала по трьом головним напрям­кам — на Ленінград, Москву та Київ. Передбачалося протягом двох — двох з половиною місяців розгромити Червону Армію і вийти на лінію Архангельськ — Астрахань. Вже до середини черв­ня глибина вторгнення фашистських військ на головних стра­тегічних напрямках досягла 400-600 км. Не дивлячись на героїчний опір бійців Червоної армії, її втрати були жахливими: за три тижні було повністю знищено 28 радянських дивізій, 72 дивізії втратили більше половини особистого складу.

Найважливішими причинами поразок Черво­ної армії на початку війни були:

1. Прорахунки політичного керівництва СРСР щодо термінів нападу фашистської Німеччини. Сталін і його оточення вперто ігнорували попередження про безпосередню підготовку агресії Німеччиною проти Радянського Союзу. Під приводом небезпеки спровокувати війну було суворо заборонено вживати будь-які за­ходи по переведенню прикордонних округів в стан найвищої бойо­вої готовності. Коли нарешті Сталіна було переконано в немину­чості війни, і в війська була надіслана директива вжити відповідних заходів, було вже запізно.

2. Згубно відбилася на обороноздатності СРСР безпорадна військова доктрина, згідно з якою передбачалося в разі агресії про­ти Радянського Союзу армію противника зупинити на кордонах, а потім в ході рішучих наступальних операцій розгромити на власній території. Така доктрина мала, принаймні, дві головні ва­ди.

3. Значно було послаблено боєздатність Червоної армії внаслі­док масових репресій проти її командного складу напередодні війни. Протягом 1937-1938 рр. репресовано понад 40 тис. коман­дирів і політпрацівників, з них 1800 генералів, три маршали з п'ятьох. На їх посади висувалися військовослужбовці, які не мали відпо­відної освіти і досвіду. Наслідком репресій в військах була також атмосфера страху, невпевненості, відсутність ініціативи, схильність військовослужбовців до шаблонів, застарілих схем при виконанні своїх обов'язків.

4. Вельми негативно на обороноздатність Радянського Союзу вплинула незавершеність процесу переозброєння його збройних сил.

5. Помилкою радянського військового командування було розформування великих мобільних мотомеханізованих підрозділів, доцільність існування яких підтвердив тогочасний досвід ведення війни.

6. Великої шкоди радянським військам завдавала діяльність німецьких диверсійних груп, які порушували зв'язок комунікацій, винищували командирів, сіяли паніку тощо.

7. Недалекоглядним було рішення радянського командування про демонтаж старої лінії оборони, яка опинилась в тилу після про­сування радянських кордонів на захід. Створити оборонний пояс на нових кордонах не вистачило часу.

Внаслідок стратегічних прорахунків радянського керів­ництва Червона армія не змогла скористатись своїми перевагами і зазнавала одну поразку за іншою. Трагічно і з великими втратами для радянських військ закінчилась битва за Київ (липень-вересень 1941 р). Тільки в полоні опинилось близько 660 тис. червоноармійців і командирів. Через 73 дні героїчної оборони Одеси (серпень – жовтень 1941 р.). радянські війська вимушені були залишити місто і відійти до Криму для зміцнення обо­рони півострова. Мужність і стійкість бійців і командирів частин Червоної армії, які діяли на Україні, вимусили фашистське керівництво відволікати з інших ділянок фронту на південний на­прям велику кількість своїх військ, давши тим самим радянському командуванню можливість організувати в грудні 1941 р. розгром німецьких армій під Москвою, який остаточно «поховав» плани «бліцкригу». Здавалось, що перемога під Москвою стане перелом­ним моментом в ході радянсько-німецького протистояння, але низ­ка чергових прорахунків воєнно-стратегічного керівництва при ор­ганізації наступальних операцій в 1942 р. призвела Червону армію до серії поразок. Розпочатий 12 травня 1942 р. наступ радянських військ на Харків, внаслідок поганої організації, недостатнього ма­теріально-технічного забезпечення, тактичних помилок закінчився катастрофічною поразкою. Тільки в полон потрапило близько 240 тис. бійців і командирів. Невдачею закінчились три спроби Кримського фронту прорвати оборону противника, і після 250-денних запеклих боїв радянські війська залишили Севастополь. Ці по­разки Червоної Армії в Україні дали можливість фашистським військам розпочати на півдні широкомасштабний наступ, внаслідок якого вже 22 липня 1942 р. після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області була окупована вся територія УРСР.