67. Методика складання тестів та вимоги до них з природознавства.

Робота з текстами активізує навч. Діяльність, економить час, дає змогу ефективно контролювати і кількісну і якісну сторону засвоєного матеріалу. Педагогічне тестування на данному етапі розвитку освіти є найбільш методико-обгрунтованою системою контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Тест – це випробовування, яке застосовується в різних галузях науки для одержання кількісної характеристики. Тест-картка – сукупність тестовихх завдань. Складається з початкового, середнього і дастатнього рівнів. Вони містять по з завдання в кожному із послідовною складністю. Високий рівень містить 1 завдання на яке потрібно дати повну відповідь. У тестовій картці повина бути запитальна частина, відповіді можуть бути у стверджувальній формі. Обов'язково має бути вказана інструкція до виконання. У завданнях тест-картки забороняється записувати відповідь, які не належать до даної групи предметів, явищ, процесів. Забороняється записувати невірні провокаційні відповіді. Повині бути відкриті і закриті тести..

Вимоги до тестів: Тестові завдання складаються з 3 частин. 1)запитальної; 2)інструкція до виконання; 3) відповіді у стверджувальній формі. Тести буваютьтакі:допиши речення, встав пропущені слова, продовжи перелік, запиши у правильному порядку, заповни таблицю…

68. Значення унаочнення в учбовому процесі.Рівень засвоєння програмового матеріалу, ефективність навчання істотно залежать від використання на уроках різних засобів унаочнення. Використання унаочнення підвищує інтерес дітей до предмета, сприяє усвідомленню і стійкому засвоєнню знань. Для того щоб засоби зіграли свою велику роль, треба дотримуватись умов: 1. Визначити характер посібників, вилучити все, що є несуттєвим в даному випадку; 2. Важливо яку роль відведе вчитель унаочненню на уроці, іноді воно використовується як ілюстративний матеріал до слів вчителя(практичний метод навчання), а можна використовувати як додаткове джерело знань (наочний метод навчання). Особливо це стосується того, що передбачає детальне, ґрунтовне вивчення якоїсь сторони об’єкта. Кожен урок має бути з використанням наочних посібників. Велике значення має правильне поєднання засобів унаочнення і слів вчителя. Просто використання унаочнення як ілюстрації до слів учителя не забезпечує наочного методу. Наочні посібники повинні стати додатковим джерелом знань, предметом самостійної роботи учнів. Лише тоді можна говорити про наочний метод. Наочність служить для організації навчально - пізнавальної діяльності школярів. У процесі творчої діяльності засоби наочності застосовуються під час пошуку способів розв’язання проблеми і як джерело нових знань. Із засобами наочності організовується фронтальна, групова та індивідуальна діяльність школярів. Під час фронтальної роботи наочність демонструється перед класом. Парами або індивідуально діти працюють із роздавальним матеріалом: гербарій, невеликі колекції, картки, фотографії, малюнки. Наочність повинна сприяти ефективному навчанню молодших школярів, бо невміло використана наочність негативно впливає та відволікає дітей від цілеспрямованої роботи.

69. Натуральні наочні посібники, їх виготовлення. У навчанні природознавства широко використовується краєзнавчий принцип. У зв'язку з цим виникає необхід­ність у виготовленні саморобних наочних посібників з природничого матеріалу. Його можна зібрати під час екскурсій,  прогулянок за індивідуальними завданнями.Частина наочних посібників може виготовлятися на уроках праці, малювання, в позакласній і позаурочній роботі.До саморобних наочних посібників належать: гербарії рослин, гербарій розвитку рослин, які вирощувалися на пришкільній ділянці, колекція плодів і насіння, ґрунти своєї місцевості, корисні копалини своєї місцевості, комахи-шкідники (поля, саду, городу), вологі препарати рослин і дрібних тварин та ін. Дуже зручно користуватись на уроках тематичними альбомами, які створюють учні під керівництвом учителя з кольорових ілюстрацій, листівок тощо, а також роздавальними картками і на узагальнення матеріалу тематичними стендами. При виготовленні наочних посібників учні закріплюють і збагачують знання з тієї чи іншої теми, а головне — розвиваються їхні творчі здібності, спостережливість, естетичні смаки і, звичайно, навички праці.

70. Обладнання курсу природознавства, його значення, використання. На уроках природознавства, крім унаочнення, використовуються різні обладнання - це різноманітні прилади, інструменти, інвентарі, якими діти користуються у класі, на екскурсії, у куточку живої природи, на географічному майданчику, шкільній навчально-дослідній ділянці. До навчального обладнання належать натуральні об’єкти живої та неживої природи, ілюстровані (картини, таблиці, моделі та інші) та допоміжні (лабораторне обладнання, прилади). Особливе місце належить технічним засобам навчання.За Кисельовим є 3 групи обладнання: 1) екскурсійне (морилки для комах, совок для викопування жучків та черв’ячків, або для збирання ґрунту, сачки для ловлі метеликів чи комах, посуд для водних тварин, газети, папір, склянки, посуд для водних тварин тощо.2) обладнання куточка живої природи (акваріум, клітки для птахів, тераріум, живі рослини)

3) обладнання для демонстрування дослідів і проведення практичних занять: а) лабораторне – колби, склянки, пробірки, спиртівки, хімічні реактиви, різні штативи і т.д.; б) прилади – гномон, компас, термометри, флюгер, рулетка і т.д.; в)мультимедійні засоби.

71. Виховне значення курсу природознавства.У єдності з навчанням здійснюється всебічне виховання: воно містить у собі формування у школярів наукового світогляду; науково-атеїстичне, патріотичне й інтернаціональне, екологічне й моральне, санітарно-гігієнічне, фізичне й трудове виховання. На сьогоднішній день уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці людей, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.У зміст навчання й виховання даного курсу входить безпосереднє вивчення дітьми об'єктів природи шляхом проведення спостережень, постановки дослідів з рослинами й тваринами, ознайомлення школярів із трудовою діяльністю людини, а також практична участь школярів у праці.Завдання всебічного виховання: прищепити школярам навички культури праці й любові неї та продуктів людської праці, познайомити з різними професіями й на цій основі проводити профорієнтаційну роботу.Одним із завдань виховання є формування наукового світогляду. У змісті курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для його вирішення. Повідомляючи дітям елементарні відомості про неживу й живу природу, про працю людей, учитель показує, як взаємозалежні об'єкти природи, який вплив на природу робить трудова діяльність людини.Безпосереднє спілкування із природою і її елементами на екскурсіях, під час практичних занять сприяє естетичному вихованню учнів.У початкових класах необхідно в першу чергу звертати увагу дітей на красу форми, зовнішній вигляд рослини або тварини, особливості зафарблення, естетичні ознаки й на цій основі формувати в школярів конкретні знання й уявлення про явища природи.

72. Екологічне виховання молодших школярів у курсі природознавства . Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань. Екологічна культура молодшого школяра охоплює знання про взаємозв’язки в природі та усвідомлення людини як її частини; розуміння необхідності берегти навколишнє середовище; уміння і навички позитивного впливу на природу; розуміння естетичної цінності природи; негативне ставлення до дітей, що завдають шкоди природному середовищу. Успіх екологічного виховання значною мірою залежить від урахування ряду педагогічних вимог. На почуття і свідомість дітей важливий вплив справляють ігри, вікторини, екскурсії, народні прикмети, екологічні досліди, тому їх розглядають як важливу умову ефективного формування екологічної культури в учнів молодших класів. Головною умовою успішного формування в учнів екологічної культури є вміння поєднання навчального матеріалу екологічного змісту із практичною діяльністю школярів у природному середовищі.Педагогічні умови екологічного виховання: комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних зв’язків; врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів; організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчальної та суспільно корисної праці; вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання; вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища; єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному вихованню учнів.Екологічне виховання молодших школярів має неодмінно поєднуватись з екологічною освітою. Ігрова форма навчання формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню зв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці. Крім того з учнями молодших класів проводяться уроки-екскурсії, походи, експедиції.

73. Природоохоронне виховання молодших школярів.Викладаючи природознавство, учитель початкових класів має підготувати учнів до свідомого сприймання природничих наук у старших класах. А тому важливе завдання вивчення природознавства в початковій школі — це дати учням елементарні поняття про найпоширеніші предмети та явища природи, сформувати практичні уміння і навички догляду за рослинами, виховати у них наукове розуміння явищ природи .При конструюванні змісту природничих знань для учнів 1—4-х класів у програмі з природознавчих дисциплін взято за основу принципи сезонності, краєзнавчий, батьківщинознавчий, систематичності і послідовності у навчанні та ін. Основними джерелами формування екологічн культури молодших школярів виступають:а) пізнавальна діяльність учнів, що пов'язана із спостереженням навколишнього середовища.  Така діяльність розвиває інтерес дітей до природоохоронної роботи, формує позитивне ставлення до екологічної діяльності; б) дослідницька діяльність передбачає не пасивне спостереження, а різноманітну активну природоохоронну роботу. Це практичний пошук, відкриття раніше невідомих фактів екологічної діяльності; в) практична (прикладна) діяльність виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку. Вона формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворює здобуті в процесі пошуку екологічні знання у переконання та практичні навички природоохоронної роботи у школярів. У контексті природоохоронної діяльності молодих школярів виділяють три групи мотивів: навчально-пізнавальні (пов’язані зі змістом навчальної діяльності і її процесом), широкі соціальні (мотиви обов’язку і відповідальності; мотиви самовизначення і самоудосконалення); та вузько-особистісні мотиви. 

75. Позакласна робота з природознавства: види, зміст, значення, організація.Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та ба­жанні дітей її виконувати, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу і не оцінюється. Ця робота організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми з навчального предмета. Форми. За способом організації діяльності школярів у дидактично-методичній літературі розрізняють індивідуальну, групову та масову позакласну ро­боту.Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють особливий інтерес до об'єктів і явищ природи. Важливим видом індивідуальної роботи є позакласне читання. Найпоширенішою формою групової позакласної діяльності молодших школярів є гурток. Не менш важливим видом роботи є виготовлення засобів наочності: гербаріїв, колекцій, роздаткових карток, тематичних альбомів, які вико­ристовують у процесі навчання природознавства.Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплюватися окремі, паралельні чи всі початкові класи школи. До найпоширеніших її форм належать: тема­тичні читацькі конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів про природу; свята; конкурси; КВК; туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії.Наймасовішою формою позакласної роботи є свята. Серед них: Свято зустрічі птахів. Свято урожаю. Свято квітів. Свято золотої осені. Зелена аптека нашого краю та інші. Також до позакласної роботи належать такі завдання: цікаві спостереження (рослини-барометри, рослини-годинники), спостереження за птахами, збирання гербарію.

76. Краєзнавчий куточок – обладнання, значення.Обладнання: план місцевості населеного пункту, календар природи, фотографії населеного пункту, стенди рослин(гербарій), колекції шкідливих комах, фотографії підприємств населеного пункту і зразки продукції, яку вони виробляють, зразки корисних копалин даної місцевості, фотографії історичних місць, розповіді про кращих людей краю, довідки походження назв (населеного пункту, мікрорайонів, річки тощо), рослинний і тваринний перелік, який входить до червоної книги даної місцевості, перелік лікарських рослин, які ростуть у краї, роза вітрів і т.д.Значення: допомагає краще вивчати природні умови і природні багатства краю, стимулює до боротьби за збереження природи рідного краю, стимулює до відновлення та збагачення природи своєї місцевості(насадження дерев, будівництво невеликих водойм тощо), покращує вивчення історії, побуту, розвитку культури рідного краю, господарської діяльності.

77. Куточок живої природи, його оснащення, значення.Куточок живої природи є обов'язковим елементом обладнання кабінету початкових класів та біології.. Представники місцевої флори і фауни використовуються в якості тимчасових мешканців куточка природи на час, необхідний для їх більш повного вивчення, ніж це можливе в природних умовах. В подальшому ці об'єкти випускаються у природу в ті умови, з яких вони були взяті.

Утримувані у школі рослини та тварини не повинні бути лише прикрасою класної кімнати, для чого їх утримують дома, а сприяти вирішенню навчально-виховних завдань. Вони повинні позитивно впливати на дітей, насамперед на їх ставлення до живої природи. Постійне спілкування з живими рослинами і тваринами дає можливість дітям конкретніше і предметніше вивчати живу природу, виховує почуття бережливого ставлення до неї.Навчальне значення куточка живої природи полягає у тому, що він забезпечує формування реалістичних уявлень про представників рослинного та тваринного світу через постійний і дієвий безпосередній контакт учнів з ними. Виховне значення куточка. Використовуючи його об'єкти вчитель має можливість ефективно здійснювати екологічне виховання учнів: формувати у них знання про залежність між живими організмами та середовищем їх існування, формувати відповідальність за збереження краси живої природи, примноження її багатств.Основними компонентами куточка живої природи, як правило є, кімнатні рослини, акваріум, тераріум, клітки із птахами та дрібними ссавцями. Оскільки світ природи дуже багатий і різноманітний, то при виборі об'єктів для кожного з вище названих компонентів куточка слід враховувати такі вимоги:1. Об'єкти куточка повинні відповідати програмним навчально-виховним завданням, сприяти їх реалізації. 2. Рослини та тварини, які утримуються в куточку природи, повиннібути абсолютно безпечними для дітей. 3. Об'єкти куточка природи не повинні вимагати складного догляду

та дорогого обладнання. 4. Не можна утримувати рідкісні види, які підлягають охороні. 5. Об'єкти куточка повинні бути динамічними, тобто повинні змінюватись.