Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_z_prirodi_33__33 (1).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
136 Кб
Скачать
☆

83. Календар погоди і сезонних змін в природі та праці людей(зміст,значення).

Усі явища у природі відбуваються у певної послідовності. Щороку до певному порядку, одне одним, йдуть пори року. У кожному з пір року природні явища також відбуваються у певний час, у порядку. Навесні тане сніг, пробуджуються рослин та тварини, прилітають птахи. У літні дні в тварин і птахів з'являється нове потомство, на деревах і чагарниках дозрівають свої плоди й ягоди. Восени дерева втрачають свій зелене вбрання, летять на південь перелітні птахи, звірі посилено готуються до зими. Взимку рослинний світ перебуває у стані спокою, багато тварини ховаються від сніжних збурень і лютих морозів.Календар спостережень за ростом та розвитком живих істот. Проводячи таку роботу, можна спостерігати зростання та розвитком редиса, огіркіи, цибулі. Або тварин – зростання та розвитку хом'яка у старшій групі чи розвиток курчат та його стосунки з куркою у підготовчій групі. Ведення такого календаря можна зробити такими способами. Календар контролю над сезонними змінами у природі. Такий календар відбиває стан природи (неживої, рослинного й тваринного світу) у той тиждень, коли відбуваються щоденні спостереження. Щоб сформувати вміння заповнювати календар, т. е. фіксувати результати своїх спостережень, важливо, щоб умовні позначення були прості та зрозумілі дітям. Найбільш підходящими можуть бути такими позначення: дні тижня - різним кольором, погоду - значками натуралістичного характеру

84. Значення екскурсій у природу у навчання і виховання молодших школярів.

Екскурсія - безпосереднє сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ у природній або штучно створеній обстановці. Ціль таких уроків – ознайомити учнів з об'єктами і явищами природи за допомогою дослідів, спостереження, самостійної роботи. Зміст екскурсій повинен мати безпосередній зв'язок із пройденим на попередніх уроках матеріалом. Дослідницький підхід до вивчення природи дозволяє на екскурсіях навчати учнів орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, установлювати зв'язку між предметами, що спостерігаються, і явищами природи, сприяючи формуванню навичок самостійного вивчення навколишньої дійсності.

Екскурсії також мають велике виховне значення, так як сприяють вихованню таких якостей особистості, як вдумливість, інтерес та любов до природи, кмітливість, уміння бачити прекрасне у навколишньому світі, старанність, самостійність тощо. Екскурсії сприяють:• розвитку пізнавальних здібностей учнів, уваги, спостережливості, мислення, моторики, творчої уяви; • вихованню таких якостей особистості, як уважність, спостережливість, кмітливість, інтерес та любов до природи, уміння бачити і розуміти прекрасне;• виробленню навичок самостійної роботи тощо.

85. Структура тесту (для оцінювання знань учнів)Кожен тест має у своїй структурі 3 компоненти: інструкцію до виконання, завдання та відповіді (при закритій формі).Завдання отримує учень і, виконуючи його, формулює своє рішення, відповідь. Завдання тесту створюється у повній відповідності з вимогами змістовної і функціональної валідності тестування при дотриманні вимоги однозначності і визначеності його формулювання. Це означає, що завдання тесту безумовно здійснимо на основі вивченого в класі змісту предмета і по конструкції, відповідає визначенню діагностуючого рівня засвоєння. Інструкція до виконання тесту має бути чіткою і однозначною, без подвійного тлумачення, повинна описувати спосіб визначення вибраної відповіді і, за потребою, містити необхідні пояснення. Запитальна частина записується у стверджувальній формі; структурні елементи тесту записуються різним шрифтом чи кольором. Тестові завдання нумеруються окремо, а відповіді мають свою нумерацію, що починається з одиниці у кожному тестовому завданні. Все це стосується тестів закритої форми. При відкритій формі тестів завдання формулюються стисло і охоплюють значні об’єкти матеріалу. У початковій школі при тестовій перевірці знань учнів складають тестові картки в яких містяться тестові завдання такої структури: інструкція, завдання, відповідь. Інструкція та завдання можуть бути об’єднані. У тестових завданнях прийнято виділяти 4 рівня складності:1. Початковий; 2 середній; 3 достатній; 4 високий. Як правило, 1 – 3 рівня пропонується 2 або 3 завдання, 4 рівня лише одне.

86. План-конспект з природознавства(зміст, вимоги). Найбільш відповідна частина роботи вчителя – складання плану, та конспекту уроку. План уроку необхідний кожному вчителю, незалежно від його стажу, ерудиції і рівня педагогічної майстерності. Складається він на основі тематичного плану, змісту програми, знання вчителем учнів, а також рівня їх підготовки. В плануванні уроку і розробці технології його проведення виділяються дві взаємопов'язані частини: 1) осмислення мети уроку, кожного його кроку; 2) запис у спеціальному зошиті в тій чи іншій формі плану уроку. План уроку — засіб ефективності уроку, реалізація задуму вчителя. В ньому відображається тема уроку, клас, в якому він проводиться, мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань, короткий зміст матеріалу, який вивчається на уроці, визначаються форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи, засоби навчання, система завдань, в процесі виконання яких здійснюватиметься актуалізація раніше засвоєних знань і способів діяльності, формування нових наукових понять і способів діяльності та їх використання в різних ситуаціях навчання, контроль і корекція навчальної діяльності учнів в їх поступальному русі від незнання до знання, від невміння до вміння здійснювати необхідні практичні пізнавальні дії в процесі реалізації завдань уроку. В плані уроку уточнюється його структура, визначається орієнтовна міра часу на різні види роботи, передбачаються заходи перевірки успішності навчання школярів, конкретизуються їх прізвища, кого планується опитати, перевірити тощо. Кожен тип уроку характеризується певною будовою - структурою. У поняття структури входять три компоненти: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. Розрізняють дві структури: мікро-і макроструктуру. Макроструктура – це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу. Кожний елемент макроструктури має внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури. Мікроструктура уроку може змінюватись навіть у межах одного етапу уроку залежно від ряду обставин і наявності наочності різних видів, технічних засобів навчання, підготовки учнів, їх уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом.Найчастіше у процесі вивчення природознавства використовують комбінований урок, макроструктура кого представлена такими етапами:

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Підсумки спостережень за змінами в природі.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІУ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

У. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

УІ. Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок.

УІІ. Підсумок уроку.

УІІІ. Домашнє завдання.

87. Навчально-методичний комплект уроку(зміст, вимоги, значення).Навчально-методичний комплект з природознавства складається із: детального плану конспекту, дидактичних матеріалів. У детальному плані конспекті сформульовано тему, мету, обладнання, хід уроку та його структура. У плані конспекті усюди понинна бути пряма мова вчителя та мотивація учнів до кожного виду діяльності, особливо це стосується уроку практичне занняття, уроку лабораторне заняття.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]