!9 Проблеми гносеології в історії філософії

1. За Р. Декартом, здатність людини осягнути істину шляхом її прямого “бачення” – це інтелектуальна (---інтуїція (інтелектуальна)---)

2. (--раціоналізм---) – це гносеологічна позиція Р. Декарта, що перебільшує роль розуму у пізнанні і недооцінює відчуття

3. Тотальний (---сумнів---) є вихідним принципом адекватного пізнання світу за Р. Декартом

4. (---сенсуалізм---) – це гносеологічна позиція, що перебільшує роль відчуттів у пізнанні

5. Дж. Лок увів поняття, що позначає процес спостереження розуму над своєю діяльністю і способами її прояву, – це (--рефлексія----)

6. За Кантом, (---пізнання--) – це творча конструююча діяльність розсудку, що породжує ідеальні об’єкти

7. Знання, яке винятково отримане в досвіді, Кант називає (----апостеріорне---)

8. Знання, яке незалежне від будь-якого досвіду, Кант називає (---апріорне---)

9. За Кантом, будь який об’єкт, пізнаваний розсудком – це (---феномен---)

10. За Кантом, річ-у-собі – це об’єктивна реальність, яка принципово (----непізнавана---)

11. Емпіризм – це така гносеологічна позиція, згідно з якою єдиним джерелом пізнання є (--досвід--)

12. (---кант---) здійснив “коперніканський переворот” у гносеології

13. (---метод--) – це система регулятивних принципів і норм пізнавальної і практичної діяльності

14. (---індукці----) – це метод сходження думки від окремих явищ до загальних понять

15. (---пізнання---), за Беконом, – це більш-менш адекватне віддзеркалення властивостей об’єкта у розумі суб’єкта

16. Гносеологічниий (---оптимізм--) визнає всесильність людського пізнання та його необмежені можливості в досягнені істини

17. Гносеологічний (----скептицизм---) виражає сумнів у можливості достовірного пізнання дійсності

!10 Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії

1. Філософія, що ставить завдання націлити пізнання на практичний результат – це (--прагматизм-----)

2. (--пізнання--), за Джемсом, – це процес творчого оновлення та модифікації індивідуального досвіду суб’єкта

3. Знання, що забезпечують успішність дій, – це (---інструменталістська----) істина

4. (----верифікація----) – це принцип, який використовує аналітична філософія для перевірки змістовності наукового знання

5. Принцип, згідно з яким необхідно віднайти хоча б один факт, що суперечить науковому судженню, називається (-----фальсифікація-----)

6. Повне, вичерпне знання про об’єкт, яке не буде спростоване в майбутньому, – це (--абсолютна-------) істина

7. В основу діалектико-матеріалістичної гносеології покладено принцип (---відображення--)

8. В основу гносеології прагматизму покладено принцип (---сумніву-віри---)

9. Критерієм істинності знання в діалектико-матеріалістичній філософії є (---суспільно-історична практика-)

10. Критерієм істинності знання в філософії прагматизму є (--успішність дії---)

11. (---відчуття---) – це відображення окремих властивостей предмета при його безпосередній дії на чуттєвість людини

12. (---сприймання----) – це відображення цілісного образу предмета при його безпосередній дії на чуттєвість

13. (---уявлення----) – це відтворення в свідомості людини образу предмета без його безпосередньої дії на чуттєвість

14. (---поняття----) – це форма думки, що містить загальні, істотні риси не одного предмета, а цілого класу предметів

15. Такий зміст наших знань, який відповідає буттю предметів – це (--кореспондентна---) істина