- •!1 Філософія, її предмет та науковий статус
- •!2 Філософія. Світогляд. Культура
- •!3 Стародавня філософія: становлення філософських традицій
- •!4 Буття світу та людини в античній філософії
- •!5 Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження
- •!6 Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
- •!7 Некласична онтологія та її проблематика
- •!8 Філософські традиції в Україні
- •!10 Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії
- •!9 Проблеми гносеології в історії філософії
- •!11 Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми
- •!12 Методологія гуманітарного пізнання та знання
- •!13 Субстанційні концепції людини в сучасній філософії
- •!14 Функціональні концепції людини: духовний вимір
- •!15 Соціальна філософія: історія та сучасність
- •!16 Філософія національної ідеї в Україні (хіх–ххі ст.)
- •!17 Культура і цивілізація
- •!18 Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
!11 Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми
(--------------) – це система об’єктивно-істинного, раціонально обґрунтованого знання
(---матеріалістична---) діалектика – це методологія дослідження замкнених динамічних систем
(---гіпотеза --) – це науково обґрунтоване припущення про закономірний зв’язок та причинову зумовленість певних явищ
(----парадигма---) – сукупність ціннісних орієнтацій, переконань і технічних засобів, які забезпечують існування наукової традиції та визнаються науковою спільнотою
(---енергетика---) – це методологія дослідження саморегулюючих динамічних систем
Універсальним методом класичної науки, за О. Контом, є (---спостереження---)
(--Кун---) – автор праці “Структура наукових революцій”
(---позитивізм---) – філософська течія, що започатковує епістемологію як самостійну ділянку філософії
(----порівняння----) – це практичне встановлення схожості об’єктів
(--вимірювання---) – це практичне встановлення кількісних характеристик об’єкта
(--спостереження---) – це метод цілеспрямованого, планомірного і систематичного сприйняття предметів і явищ
(---аналогія---) – це мисленнєве встановлення схожості об’єктів
Метод пізнання, який передбачає ідеальне спрощення об’єкта шляхом виділення одних рис та нехтування іншими, – це (----абстрагування---)
(---синтез---) – це метод пізнання, який передбачає ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених частин предмета
(----аналіз----) – це метод пізнання, який передбачає ідеальне розкладання предмета на складові частини
!12 Методологія гуманітарного пізнання та знання
(---мова--) є середовищем порозуміння для філософів-герменевтів
Передрозуміння тексту, на думку М. Гайдеґера, задає (---розуміння--)
Об’єктом дослідження лінгвістичної філософії стає (---буденна---) мова
Буденна мова – це (---гра---) лінгвістичними символами
(---структура---) – це сукупність відношень між елементами цілого, що зберігають свою сталість при перетвореннях та змінах
Філософську герменевтику як теорію і мистецтво розуміння досвіду започаткував (----гайдегер---)
(----герменевтика----) – це філософський напрямок, який репрезентує теорію інтерпретації гуманітарного пізнання та знання
(--герменевтика---), за Ф. Шляйєрмахером, – це теорія і мистецтво розуміння текстів
(---розуміння----), за Ф. Шляйєрмахером, – це віднайдення смислу тексту в процесі його інтерпретації
(----герменевтичне коло-----) означає: щоб зрозуміти цілий текст, необхідно зрозуміти його частини
(-----інтерпретація------) – це першопочаткове віднайдення смислу тексту
(-----реінтерпретація--) – це уточненя смислу тексту в процесі розуміння
(----конвергенція---) – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених смислів у тексті
(-----дивергенція-----) – це ідеальне розмежування смислів у тексті
!13 Субстанційні концепції людини в сучасній філософії
(--колективне--) несвідоме, за К. Юнгом, репрезентує архаїчні схеми сприйняття і ставлення людини до світу
(--сенсорний---) голод, за Е. Берном, позначає відсутність суб’єкта для спілкування
Структура особи, за Е. Берном, включає: (-----я-дитяче---), Я-доросле, Я-батьківське
(---структурний--) голод, за Е. Берном, позначає відсутність об’єкта для спілкування
(---трансакція---) – це одиниця спілкування, за Е. Берном
(----персона---) – це архетип колективного несвідомого, що містить соціальні ролі, які виконує особа
(----тінь----) – це архетип колективного несвідомого, що містить людську примітивність, непристосованість, незручність
(-----самість-----) – це архетип центрованості, який втілює гармонію елементів психіки, їхню прогресуючу інтеграцію в окремій особі
Класичний психоаналіз започаткував (--фройд---)
З. Фройд описав індивідуальне підсвідоме в людині (---воно---)
У класичному психоаналізі Воно функціонує за принципом (---задоволення---)
(---культура---), за З. Фройдом, є “гамівною сорочкою” для індивіда, що функціонує в інтересах соціуму
Мимовільне забування конфліктних ситуацій, стресових ситуацій – це (----витіснення---)
Структура особи, за З. Фройдом, включає: Воно, Я, (----надЯ----)
Переключення енергії сексуальних потягів у русло творчої діяльності – це (----сублімація----)
