- •!1 Філософія, її предмет та науковий статус
- •!2 Філософія. Світогляд. Культура
- •!3 Стародавня філософія: становлення філософських традицій
- •!4 Буття світу та людини в античній філософії
- •!5 Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження
- •!6 Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
- •!7 Некласична онтологія та її проблематика
- •!8 Філософські традиції в Україні
- •!10 Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії
- •!9 Проблеми гносеології в історії філософії
- •!11 Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми
- •!12 Методологія гуманітарного пізнання та знання
- •!13 Субстанційні концепції людини в сучасній філософії
- •!14 Функціональні концепції людини: духовний вимір
- •!15 Соціальна філософія: історія та сучасність
- •!16 Філософія національної ідеї в Україні (хіх–ххі ст.)
- •!17 Культура і цивілізація
- •!18 Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
!14 Функціональні концепції людини: духовний вимір
У філософії Е. Фрома істотність людини – (-----біопсихосоціальна----)
Шлях до надлюдини Ф. Ніцше розкриває через три образи, які символізують три перетворення духу: (--верблюд---), лев, дитя
(---фізична---) самотність – це відсутність безпосередніх контактів і взаємин із людьми і світом
(---моральна----) самотність – це відсутність зв’язку індивіда з цінностями, символами і соціальними нормами
Автор праці “Так казав Заратустра” – (--Ніцше----)
(----нігілізм---), за Ф. Ніцше, означає знецінення, девальвацію всіх традиційних вартостей європейської культури кінця ХІХ ст.
На думку Ф. Ніцше у європейській філософії і культурі від античності до сьогодення домінує (----аполонівський--) первень
Для повноти життя, за Ф.Ніцше, треба відродити в культурі (---діонісійський--) первень
Ідеал людини, за Ф. Ніцше, – це (---надлюдина-----)
Найістотнішу характеристику життя, що визначає природу людини, Ф. Ніцше називає воля до (---влади-----)
У філософії життя Ф. Ніцше істотність людини – (---воля до влади----)
Ф. Ніцше, О. Шпенґлер, В. Дільтай представляють напрям – філософія (---життя---)
На думку Ф.Ніцше, в культурі є два первні: (---аполонівський---) і діонісійський
(----аполонівський--) первень є носієм міри порядку й розумності
(---діонісійський----) первень уособлює буяння творчої , сп’яніння життям, джерело сили
!15 Соціальна філософія: історія та сучасність
Поняття “соціологія” увів у вжиток (--конт----)
За Контом, принципом організації суспільства є соціальний (----консенсус---)
За Спенсером, структурні елементи суспільства так скомбіновані та взаємозалежні, що живуть один завдяки одному та один задля одного, утворюючи (---агрегат---)
Спенсер розуміє соціальний прогрес як поступовий перехід від мілітарного до (--індустріального--------) суспільства
Суспільний (--договір---) – це домовленість з іншими про об’єднання у спільноту задля зручного, спокійного і мирного співжиття
За Дж. Локом, кожна людина володіє природними правами: на життя, на свободу, на (---власність--)
Кризу європейського життя, що виявна в життєвій дезорієнтації мас, Х. Ортеґа-і-Ґасет називає (-----бунт маси----)
(--варварство---) мас, за Х. Ортегою-і-Гасетом, – це нехтування нормами співжиття, відмова від необхідності вести діалог та досягати порозуміння з іншими людьми
Суспільство на певному історичному етапі розвитку К. Маркс розумів як суспільно-економічну (--формацію--)
За К. Марксом, економічний (--базис---) суспільства – це відносини власності, розподілу, обміну і споживання, які існують об’єктивно
Соціальна (---інженерія--) є принципом організації відкритого суспільства, за К. Попером
(---відкрите----) суспільство, за К. Попером, критично раціональне, воно прагне доцільно і свідомо регулювати соціальні процеси
На думку Е. Дюркгайма, розподіл праці сприяє інтеграції суспільства, витворюючи соціальну (----солідарність---)
За Е. Дюркгаймом, ціннісно-нормативна система суспільства – це його (--базис--), який визначає конкретні соціальні процеси
