74.Аналіз складу злочину втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 кк України).

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво,

у заняття жебрацтвом, азартними іграми

- карається обмеженням волі на строк до п'яти років

або позбавленням волі на той самий строк.

Об'єкт злочину - моральні засади суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління.

Вони передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати

бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається суспільством.

Потерпілими від цього злочину є неповнолітні - особи чоловічої або жіночої статі,

які не досягли 18-річного віку.

Об'єктивна сторона злочину полягає у втягненні неповнолітніх:

1) у злочинну діяльність;

2) у пияцтво;

3) у заняття жебрацтвом;

4) у заняття азартними іграми.

Втягнення - це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї, в такої особи виникає бажання поводитись певним чином.

Втягнення полягає у впливі на свідомість конкретного неповнолітнього завдяки переконуванню в доцільності, вигідності певної поведінки.

Воно здійснюється шляхом умовлянь, залякування, підкупу, обману,

розпалювання почуття помсти, заздрощів або

інших низьких спонукань,

розповідей про легкість і доступність певних дій,

навчання способам та прийомам їх виконання тощо.

Втягнення у злочинну діяльність означає дії, спрямовані на те, щоб викликати у неповнолітнього бажання взяти участь у вчиненні хоча б одного конкретного злочину або отримати навички злочинної діяльності, які можуть бути застосовані згодом.

Під пияцтвом розуміють неодноразове вживання спиртних напоїв.

Заняття жебрацтвом - це систематичне випрошування грошей у сторонніх осіб,

Заняття Азартними Іграми - це систематична гра з метою отримання грошей чи

інших матеріальних цінностей.

Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 18-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

75.Аналіз складу злочину незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307 кк України).

Об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров'я населення

порядок обігу наркотичних засобів або психотропних речовин.

Предметом злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги.

Оскільки обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин на території України взагалі заборонено, тобто не існує їх законного виробництва, виготовлення тощо, то недоречним видається згадування у ст. 307 про незаконні дії з ними

Такі дії є незаконними завжди.

Об'єктивна сторона злочину описана як вичерпний перелік альтернативних форм злочинної поведінки, а саме незаконні:

1) виробництво; 2) виготовлення; 3) придбання; 4) зберігання; 5) перевезення;

6) пересилання; 7) незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Суб'єкт злочину загальний.

При вчиненні злочину із залученням неповнолітнього або малолітнього (частини 2 і 3 ст. 307) та щодо малолітнього (ч. З ст. 307) суб'єктом може бути лише повнолітня особа.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів або психотропних речовин.

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його:

1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб;

3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310,312,314,315, 317;

4) із залученням неповнолітнього, а також

5) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги

у великих розмірах;

6) особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини;

7) збут наркотичних засобів чи психотропних речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян;

8) збут чи передача цих засобів або речовин у місця позбавлення волі (ч. 2 ст. 307),

Особливо кваліфікованими - вчинення його:

1) організованою групою, а також

2) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги

в особливо великих розмірах;

3) із залученням малолітнього або щодо малолітнього (ч. З ст. 307).

Ч. 4 ст. 307 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 статті 307.

Таке звільнення застосовується за наявності певних умов, а саме, якщо особа:

1. добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги

і вказала джерело їх придбання АБО

2) сприяла розкриттю злочинів у сфері обігу цих засобів та речовин.

Слід мати на увазі, що за чинним законодавством звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Під добровільною здачею наркотичних засобів або психотропних речовин розуміються дії особи, яка мала можливість володіти ними й надалі, але з власної волі здала їх представникам влади.

Усна чи письмова заява про бажання добровільно здати наркотичні засоби чи психотропні речовини, зроблена особою (або виявлена в неї') під час затримання чи обшуку, сама по собі не може визнаватися підставою для звільнення від відповідальності.

Добровільний характер поведінки винного у цій ситуації означає, що особа мала можливість продовжувати протиправну діяльність чи переховуватись від органів правосуддя (об'єктивний критерій), усвідомлює таку можливість і не бажає нею скористатися (суб'єктивний критерій).

Припинення незаконної діяльності з власної волі є вільним від впливу зовнішніх обставин, які вказують на те, що правоохоронні органи володіють відомостями (чи скоро їх матимуть) про кримінальний характер дії винного. Ч. 4 ст. 307 може бути застосована і тоді, коли правоохоронним органам стало відомо про придбання, зберігання чи інші дії з наркотичними засобами чи психотропними речовинами, які утворюють їх незаконний обіг, але вони були не в змозі їх вилучити, оскільки не знали місця схованки, а особа з власної волі видала ці засоби чи речовини.