- •2.Чинність кримінального закону в просторі.
- •4.Співвідношення понять злочину та складу злочину.
- •5.Елементи та ознаки складу злочину (поняття та структурна схема).
- •6.Об’єкт злочину (поняття та структура).
- •7.Об’єктивна сторона складу злочину (поняття, структура та значення).
- •9.Умисел та його види.Ст.8
- •8. Поняття наслідку як ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •2)У вигляді майнової шкоди (статті 81-90, 147-2, 157);
- •3)Порушення нормальної роботи транспорту або зв’язку (статті 78, 205, 217-1);
- •4) У вигляді іншої шкоди дезорганізації нормальної діяльності установ (ч.2 ст.193).
- •10.Необережність та її види.
- •11.Мотив злочину та його співвідношення із поняттям мета злочину.
- •12.Загальні ознаки суб’єкта злочину.
- •13.Спеціальний суб’єкт злочину та його види.
- •14.Готування до злочину.
- •15.Замах на вчинення злочину та його види.
- •16.Добровільна відмова при незакінченому злочині та її юридичні наслідки.
- •17.Поняття співучасті
- •18. Види співучасників.
- •19.Вчинення злочину групою або за попередньою змовою групою осіб як форми співучасті.
- •20.Організована група, злочинна організація як форми співучасті.
- •21.Множинність злочинів (поняття, форми).
- •22.Повторність злочинів.
- •23.Сукупність злочинів та її види.
- •24.Необхідна оборона та її ознаки.
- •25.Перевищення меж необхідної оборони (поняття, ознаки).
- •26.Крайня необхідність та її відмежування від необхідної оборони.
- •27.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та перелік його видів.
- •28.Система покарань за кримінальним законодавством України.
- •29.Штраф як міра покарання.
- •30.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання.
- •31.Обмеження волі як вид покарання.
- •32.Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
- •33.Загальні засади призначення покарання.
- •34.Підстави та правила призначення покарання за вчинення кількох злочинів.
- •35.Підстави та правила призначення покарання за сукупністю вироків.
- •36.Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.75 кк України).
- •37.Підстави та умови умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (ст.81 кк України).
- •38.Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акту про помилування.
- •39.Особливості покарання неповнолітніх.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •41.Аналіз складу злочину державної зради (ст.111 кк України). Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину.
- •42.Аналіз складу злочину диверсії (ст.113 кк України).
- •43.Кримінально-правова характеристика обставин об’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •44.Кримінально-правова характеристика обставин суб’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •45.Аналіз складу злочину умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст.Ст. 116 кк України).
- •46.Аналіз складу злочину середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст.122 кк України).
- •47.Аналіз складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст.121 кк України).
- •48. Аналіз складу злочину катування (ст.127 кк України).
- •49.Аналіз складу злочину незаконного проведення аборту (ст.134 кк України).
- •50.Аналіз складу злочину захоплення заручників (ст.147 кк України).
- •51.Аналіз складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини (ст.149 кк України).
- •52.Аналіз складу злочину зґвалтування (ст.152 кк України).
- •53.Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 кк).
- •54.Аналіз складу злочину ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •55.Крадіжка чужого майна та її відмінність від грабежу (ст.185, 186 кк України).
- •56.Аналіз складу злочину розбою (ст.187 кк України).
- •1. Об'єкт злочину.
- •57.Аналіз складу злочину вимагання (ст.189 кк України).
- •58.Аналіз складу злочину шахрайства (ст.190 кк України).
- •3.Суб'єкт злочину загальний.
- •59.Ознаки складів злочину привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 кк України).
- •61.Контрабанда як злочин передбачений ст. 305 кк України.
- •62.Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк України).
- •63.Незаконна порубка лісу (ст. 246 кк України).
- •3.Суб'єкт злочину загальний.
- •64.Аналіз складу злочину легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.209 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (ст. 212 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (ст. 212 кк України)
- •66.Аналіз складу злочину випуску або реалізації недоброякісної продукції (ст.227 кк України).
- •67.Порушення законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України).
- •4 Суб'єкт злочину спеціальний
- •68.Аналіз складу злочину бандитизму (ст.257 кк України).
- •1. Об'єктом злочину є громадська безпека
- •69.Аналіз складу злочину терористичного акту (ст.258 кк України).
- •70.Аналіз складу злочину незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст.263 кк України).
- •71.Аналіз складу злочину незаконного заволодіння транспортним засобом
- •Хуліганства (Злочини проти громадського порядку та моральності (ст.293-304;РозділХіі кк) від злочинів проти особи(Злочини проти волі, честі та гідності особи (ст.146-151;Розділ ііі кк)
- •73.Аналіз складу злочину особливо злісного хуліганства (ч. 4 ст.296 кк України)
- •74.Аналіз складу злочину втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 кк України).
- •75.Аналіз складу злочину незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307 кк України).
- •76.Аналіз складу злочину підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст.358 кк України).
- •77.Поняття службового злочину і службової особи.
- •78.Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 кк України) та його відмінність від суміжних складів злочинів.
- •79.Аналіз складу злочину одержання хабара (ст.368 кк України).
- •80.Аналіз складу злочину порушення права на захист (ст. 374 кк України).
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є:
12.Загальні ознаки суб’єкта злочину.
Суб‘єктом злочину вважається фізична особа (людина), яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння і спроможна понести за це кримінальну відповідальність. Особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності за таких умов: 1) досягнення до моменту вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку; 2) осудності. В КК передбачаються додаткові умови: громадянство, посадове становище, виконання професійних або спеціальних функцій тощо. Таким чином, розрізняють загальний і спеціальний суб‘єкт злочину. Кримінальний закон передбачає відповідальність за вчинений злочин лише фізичної особи. за злочинні діяння, що мали місце у процесі діяльності юридичних осіб, відповідає фізична особа, яка вчинила такі діяння (керівник, керівник підрозділу, іншій уповноважений) безпосередньо. Слід розрізняти “суб‘єкт злочину” та “особу злочинця”. Суб‘єкт злочину – це вік, осудність, додаткові ознаки. Особа злочинця – поняття ширше, коло соціально значимих властивостей (ознак) особи (соціально-демографічні, морально-психологічні, психо-фізичні). Із поняттям особа злочинця пов‘язано багато норм, зокрема щодо визнання особи особливо небезпечним рецидивістом (ст.26), загальних начал призначення покарання (ст.39), призначення більш м‘якого покарання (ст.44), застосування умовного засудження (ст.45) тощо. Виходячи з особливостей злочинця, які найбільш суттєво впливають на індивідуалізацію відповідальності та з якими кримінальній закон пов‘язує певні юридичні наслідки, вони класифікуються: 1) особливо небезпечні рецидивісти (ст.26); 2) рецидивісти-злочинці, які повторно вчиняють злочин після засудження за раніше вчинені злочини; 3) особи, які вперше вчинили тяжкі злочини, що визначені ст.7-1; 4) особи, які вперше вчинили злочин, що не становить великої суспільної небезпеки; 5) особи, які вчинили необережні злочини; 6) неповнолітні злочинці.
13.Спеціальний суб’єкт злочину та його види.
Особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності за таких умов: 1) досягнення до моменту вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку; 2) осудності. В КК передбачаються додаткові умови: громадянство, посадове становище, виконання професійних або спеціальних функцій тощо. Напр.: суб‘єктом злочину одержання хабара (ст.168) може бути лише посадова особа; суб‘єктом військових злочинів може бути лише військовослужбовець; суб‘єктом державної зради (ст.56) може бути лише громадянин України; суб‘єктом порушення вимог законодавства про охорону праці (ст.135) може бути лише особа, на яку були покладені обов‘язки щодо відповідальності за дотримання правил техніки безпеки на виробництві. У теорії кримінального права особу зі спеціальними ознаками суб‘єкта, передбаченими у конкретній кримінально-правовій нормі, прийнято називати спеціальним суб‘єктом, на відміну від поняття “загальний суб‘єкт”, для якого характерними ознаками завжди є осудність і певний вік.
14.Готування до злочину.
Частина 1 ст. 14 передбачає, що готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. При готуванні до злочину дії винного ще безпосередньо не спрямовані на об'єкт і не ставлять його в безпосередню небезпеку. Суб'єкт ще не виконує того діяння, яке є необхідною ознакою об'єктивної сторони складу злочину. З об'єктивної сторони готування до злочину може проявлятися в різних діях, але спільним для них є те, що всі вони полягають лише у створенні умов для вчинення злочину, який, однак, не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного (наприклад, винного затримали органи влади). З суб'єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто особа усвідомлює, що створює умови для вчинення певного злочину і хоче створити такі умови. При цьому винний має умисел не обмежуватися лише готуванням до злочину, а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину. 2. Види готування до злочину. Відповідно до ч. 1 ст. 14 готування до злочину проявляється: а) у підшукуванні засобів чи знарядь для вчинення злочину; б) пристосуванні засобів чи знарядь для вчинення злочину; в) підшукуванні співучасників; г) змові на вчинення злочину; ґ) усуненні перешкод; д) іншому умисному створенні умов для вчинення злочину. Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, купівлі, пошуку, засобів чи знарядь для вчинення злочину тощо. Спосіб підшукування засобів чи знарядь може бути як злочинним, так і незлочинним. Під засобами вчинення злочину слід розуміти предмети матеріального світу, що застосовуються при вчиненні злочину. Вони або необхідні для вчинення злочину, або полегшують чи прискорюють його вчинення (наприклад, підроблені документи для шахрайства, одурманюючі речовини для зґвалтування тощо). Знаряддя вчинення злочину - це предмети, призначені для безпосереднього виконання дій, що утворюють об'єктивну сторону складу закінченого злочину (наприклад, зброя, відмички тощо). Пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії по виготовленню або зміні предметів, внаслідок чого вони стають придатними або більш зручними чи більш ефективними для відповідного застосування. Підшукування співучасників - це будь-які дії по притягненню, залученню до вчинення злочину інших осіб: виконавця (співвиконавця), організатора, підмовника або посібника. Змова на вчинення злочину - це згода двох або більше осіб у спільному вчиненні злочину. Усунення перешкод - це усунення перепон, які заважають вчиненню злочину, здійсненню злочинного умислу. умисне створення умов для вчинення злочину - це різноманітні дії, що створюють можливість для вчинення злочину (наприклад, підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховування викраденого. Під виявленням умислу розуміють прояв особою тим чи іншим засобом (усно, письмово, іншим шляхом) наміру вчинити певний злочин. При виявленні умислу відсутня сама дія або бездіяльність, тому виявлення умислу не розглядається як стадія вчинення злочину і не тягне за собою кримінальної відповідальності.
