- •1) Мікробіологія як наука
- •2) Історичні нариси розвитку мікробіології. По периодам
- •3)Левенгук
- •4) Л. Пастера,
- •8. Розвиток мікробіології в Україні
- •17.Характеристика м/о
- •19. Морфологія бактерій.
- •20. Будова та форми бактеріальних клітин.
- •21. Ріст і розмноження бактерій.
- •22. Фізіологія мікроорганізмів.
- •23. Обмін речовин у мікроорганізмів. Катаболізм і анаболізм.
- •24. Процеси конструктивного метаболізму.
- •25. Способи живлення мікроорганізмів.
- •26. Типи живлення мікроорганізмів.
- •27. Групи мікроорганізмів по відношенню до кисню.
- •28. Види бродіння.
- •29. Спиртове бродіння.
- •30. Молочнокисле бродіння.
- •31. Маслянокисле бродіння, бродіння пептинових речовин
- •32. Окислення клітковини
- •33. Хемосинтез та фотосинтез у бактерій.
- •34. Культурні ознаки мікроорганізмів
- •35. Морфологічні та культуральны ознаки мікроорганізмів
- •37. Вплив фізичних чинників на мікроорганізми.
- •38. Вплив хімічних чинників на мікроорганізми.
- •39. Вплив біологічних чинників на мікроорганізми.
- •40. Антибіотики.
- •41.Мікробні препарати проти шкідливих комах.
- •43, Розповсюдження мікроорганізмів в природі та їх роль вдинаміці біосфери.
- •47. Мікрофлора організму людини та її значення.
- •49. Санітарна мікробіологія, її значення та завдання
- •51. Санітарно-показові мікроорганізми
- •52. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження грунту Вимоги досТів.
- •53. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження води
- •54. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження повітря
- •55.Методика та значення санітарно-бактеріологічного дослідження змивів зі стін та предметів навколишньої обстановки
- •56.Сутність методів біотестування
- •58. Сутність методів біоіндикації
- •59.Визначення мікроорганізмів як біоіндикаторів стану навколишнього середовища
- •60.Новітні напрями та методики екологічних досліджень
47. Мікрофлора організму людини та її значення.
Організм людини заселений (колонізований) більш як 500 видів мікроорганізмів, складових нормальну мікрофлору людини, що у стані рівноваги (>еубиоза) друг з одним і організмом людини. Мікрофлора є стабільне співтовариство мікроорганізмів, тобтомикробиоценоз. Вона колонізує поверхню тіла, і порожнини, сполучені з довкіллям. Місце проживання співтовариства мікроорганізмів називається біотопом. У нормі мікроорганізми відсутні у легенях і матці. Розрізняють нормальну мікрофлору шкіри, слизових оболонок рота, верхніх дихальних шляхів, травлення і сечостатевої системи. Серед нормальної мікрофлори виділяютьрезидентную і транзиторну мікрофлору.Резидентная (стала)облигатная мікрофлора представлена мікроорганізмами, постійно присутніми в організмі.Транзиторная (непостійна) мікрофлора неспроможна до тривалого існування організмі.
Організм людини її нормальна мікрофлора становлять єдину екологічну систему. Формування мікрофлори новонароджених починається з влучення мікроорганізмів в процессе пологів на шкіру слизові оболонки. Подальше формування мікрофлори визначається санітарним станом середовища, у якій проходили пологи, типом вигодовування та інших. Нормальна мікрофлора стає сталої роботи та до кінця третього місяці життя подібна до мікрофлорою дорослого. Кількість мікроорганізмів в дорослої людини становить близько 2014 особин, причому переважають значною мірою облігатні анаероби.
Представники нормальної мікрофлори укладено векзо-полисахаридно-муциновийматрикс, створюючи на слизових оболонках і шкірі біологічну плівку, стійку до різним впливам.
Мікрофлора шкіри має значення у розповсюдженні мікроорганізмів повітря. Через війнудесквамации (>шелушения) кілька лусочок, несучих кожна за кількома мікроорганізмів, забруднюють довкілля.Кожу колонізуютьпропионибактерии,коринеформние бактерії, стафілококи, стрептококи, дріжджіPityrosporum,дрожжеподобние гриби Candida, рідко мікрококи,Мус.fortuitum. На 1 див2 шкіри припадає менш як 80000 мікроорганізмів. У нормі на цю кількість не збільшується у дії бактерициднихстерилизующих чинників шкіри, зокрема у поті шкіри виявленоа-глобулин, імуноглобуліни A, G, трансферин,лизоцим та іншіпротивомикробние речовини. Процес самоочищення шкіри посилюється суто вимитої шкірі. Посилений зростання мікроорганізмів відбувається на брудної шкірі; при ослабленні організму розмножуються мікроорганізми визначають запах тіла. Через брудні руки відбувається контамінація (забруднення) лікарських засобів мікроорганізмами шкіри, що зумовлює наступної псування лікарських засобів.
У верхні дихальні шляху потрапляють пилові частки, навантажені мікроорганізмами, більшість яких затримується вносо- іротоглотке. Тут ростутьбактероиди,коринеформние бактерії,гемофильние палички,пептококки,лактобактерии, стафілококи, стрептококи, непатогеннінейссерии та інших.Трахея і бронхи зазвичай стерильні.
Мікрофлора травлення є найбільш представницької зі свого якісному і кількісному складу. У цьому мікроорганізми вільно живуть порожнини травлення, і навіть колонізують слизові оболонки.
У ротовій порожнині живутьактиномицети,бактероиди, біфідобактерії,еубактерии,фузобактерии,лактобактерии,гемофильние палички,лептотрихии,нейссерии,спирохети,стрептокок кі, стафілококи,вейлонелли та інших.Обнаруживаются також гриби роду Candida і найпростіші.Ассоцианти нормальної мікрофлори і продукти їх життєдіяльності утворюють зубної наліт.
Мікрофлора шлунка представленалактобациллами і дріжджами, поодинокимиграмотрицательними бактеріями. Вона кілька біднішими, ніж, наприклад, кишечника, оскільки шлунковий сік має низька значення рН, несприятливе не для життя багатьох мікроорганізмів. При гастритах, виразковій хворобі шлунка виявляються вигнуті форми бактерій — Helicobacter pylori, що єетиологическими чинниками патологічного процесу.
48. Роль мікроорганізмів у колообігу речовин в природі З допомогою мікроорганізмів органічні сполуки рослинного й тваринного походженняминерализуются до вуглецю, азоту, сірки, фосфору, заліза та інших.
Круговорот вуглецю. У колообігу вуглецю активну участь беруть рослини, водорості і ціанобактерії, здатні фіксувати ЗІ2 у процесі фотосинтезу, і навіть мікроорганізми, розкладницькі органічні речовиниотмерших рослин та тварин із ЗІ2. Приаеробном розкладанні органічних речовин утворюються ЗІ2 і вода, а прианаеробном бродінні — кислоти, спирти, ЗІ2. Так, при спиртовому бродінні мікроорганізми (дріжджі та інших.) розщеплюють вуглеводи до етилового спирту і діоксиду вуглецю.Молочнокислое бродіння, викликаногомолочнокислими бактеріями, характеризується виділенням молочної і оцтової кислот і діоксиду вуглецю. Процесипропионовокислого (викликанийпропионибактериями),маслянокислого,ацетонобутилового (що викликаютьсяклостридиями) та інших видів бродіння супроводжуються освітою різних кислот і діоксиду вуглецю.
Круговорот азоту.Атмосферний азот пов'язують лишеклубеньковие бактерії ісвободноживущие мікроорганізми грунту. Органічні сполуки рослинних, тварин і звинувачують мікробних залишків піддаються у грунті мінералізації мікроорганізмами, перетворюючись на сполуки амонію. Процес освіти аміаку при руйнуванні білка мікроорганізмами отримав назвуаммонификации, чи мінералізації азоту. Активно руйнують білок такі бактерії, якпсевдомонади, протей, бацили,клостридии. Приаеробном розпаді білків утворюються діоксид вуглецю, аміак, сульфати й вода; прианаеробном — аміак, аміни, діоксид вуглецю, органічні кислоти, індол,скатол, сірководень. Розпад сечовини,виделяющейся з сечею, здійснюютьуробактерии,расщепляющие до аміаку, діоксиду вуглецю та води.Образующиеся амонійні солі внаслідок ферментації бактеріями органічних сполук можна використовувати вищими зеленими рослинами. Але найбільшеусвояемими для рослин є нітрати —азотнокислие солі. Ці солі з'являються під час розпаду органічних речовин, у процесі окислення аміаку до азотистої, та був азотної кислоти. Цей процес називаєтьсянитрификацией, а мікроорганізми, його викликають, —нитрифицирующими.Нитрифицирующие бактерії виділив і описав російський учений З. М.Виноградский (1890—1892).Нитрификация відбувається на дві фази: першу фазу здійснюють бактерії родунитрозомонас та інших., у своїй аміак окислюється до азотистої кислоти, утворюються нітрити; на другий фазі беруть участь бактерії родунитробактер та інших., у своїйазотистая кислота окислюється до азотної і перетворюється на нітрати. Дві фази нітрифікації є прикладом метабіозу — взаємовідносин мікроорганізмів, у яких один мікроорганізм розмножується, використовуючи продукти життєдіяльності іншого мікроорганізму.
>Нитрати підвищують родючість грунту, проте є і зворотний процес: нітрати можуть відновлюватися внаслідок процесуденитрификации до виділення вільного азоту, що збіднює його запас як солей у грунті, наводячи до її родючості
