- •1) Мікробіологія як наука
- •2) Історичні нариси розвитку мікробіології. По периодам
- •3)Левенгук
- •4) Л. Пастера,
- •8. Розвиток мікробіології в Україні
- •17.Характеристика м/о
- •19. Морфологія бактерій.
- •20. Будова та форми бактеріальних клітин.
- •21. Ріст і розмноження бактерій.
- •22. Фізіологія мікроорганізмів.
- •23. Обмін речовин у мікроорганізмів. Катаболізм і анаболізм.
- •24. Процеси конструктивного метаболізму.
- •25. Способи живлення мікроорганізмів.
- •26. Типи живлення мікроорганізмів.
- •27. Групи мікроорганізмів по відношенню до кисню.
- •28. Види бродіння.
- •29. Спиртове бродіння.
- •30. Молочнокисле бродіння.
- •31. Маслянокисле бродіння, бродіння пептинових речовин
- •32. Окислення клітковини
- •33. Хемосинтез та фотосинтез у бактерій.
- •34. Культурні ознаки мікроорганізмів
- •35. Морфологічні та культуральны ознаки мікроорганізмів
- •37. Вплив фізичних чинників на мікроорганізми.
- •38. Вплив хімічних чинників на мікроорганізми.
- •39. Вплив біологічних чинників на мікроорганізми.
- •40. Антибіотики.
- •41.Мікробні препарати проти шкідливих комах.
- •43, Розповсюдження мікроорганізмів в природі та їх роль вдинаміці біосфери.
- •47. Мікрофлора організму людини та її значення.
- •49. Санітарна мікробіологія, її значення та завдання
- •51. Санітарно-показові мікроорганізми
- •52. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження грунту Вимоги досТів.
- •53. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження води
- •54. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження повітря
- •55.Методика та значення санітарно-бактеріологічного дослідження змивів зі стін та предметів навколишньої обстановки
- •56.Сутність методів біотестування
- •58. Сутність методів біоіндикації
- •59.Визначення мікроорганізмів як біоіндикаторів стану навколишнього середовища
- •60.Новітні напрями та методики екологічних досліджень
19. Морфологія бактерій.
Бактерії – це переважно одноклітинні організми, які не мають чітко сформованого ядра та хлорофілу. Вони розмножуються простим поділом.
Форма бактерій та" їх розміри мають велике таксономічне значення і є важливими критеріями при їх ідентифікації (мал. 2). Мікроскопія патологічного матеріалу та вивчення морфологічних особливостей мікроорганізмів дозволяють встановити діагноз гонореї, сифілісу, лептоспірозу, поворотного тифу, туберкульозу, а також поставити орієнтовний діагноз правця, газової анаеробної інфекції, дифтерії.
Розміри бактерій коливаються від 0,2 до 10 мкм (більшість із них має розміри 0,5 – 0,8 мкм 2 – 3 мкм).
Бактерії можуть мати різну форму (коки, палички, звивисті, ниткоподібні, трикутні, зіркоподібні, кільцеподібні та ін.; схема 3).
сарцини (розміщуються тюками – до 8, 16, 32, 64) – непатогенні;
стафілококи (мають форму грона) – спричинюють гній но-запальні процеси;
стрептококи (розміщуються ланцюжком) – спричинюють гнійно-запальні процеси
Коки кулястої форми, але бувають бобоподібні та ланцетоподібні бактерії.
За характером поділу та розміщення розрізняють такі коки:
мікрококи (розміщуються поодиноко, безладно) – сапрофіти (але є й умовно-патогенні), спричинюють запальні процеси;
диплококи (розміщуються попарно, мають форму бобів) – збудники епідемічного цереброспінального менінгіту, гонореї і бленореї;
тетракоки (розміщуються по чотири) – непатогенні;
Палички, що не утворюють спор (аспорогенні), називають просто бактеріями (збудники дифтерії, чуми, кишкових захворювань). Спорогенні палички, що живуть в аеробних умовах і утворюють спори, діаметр яких менший за поперечник клітини, називають бацилами (збудник сибірки). Спорогенні анаеробні палички, які утворюють спори, діаметр яких більший за поперечник клітини, називають клостридіями (схема 4). За формою вони нагадують барабанну паличку, веретено або тенісну ракетку (збудники правця, ботулізму, газової анаеробної інфекції).
Спора може розміщуватися центральне (збудник сибірки), термінальне – на кінці (збудник правця), субтермінально – ближче до кінця (збудник ботулізму).
Палички розрізняються розміщенням, розміром, діаметром і формою кінців.
Монобактерії розміщуються хаотично (більшість бактерій), диплобактерії, або диплобацили,– попарно, стрептобактерії, або стрептобацили,– ланцюжком.
Короткі палички (кокобактерії) мають розміри до 1 мкм (збудники коклюшу, бруцельозу, туляремії), довгі – понад З мкм (клостридії, кишкові палички та ін.).
За діаметром розрізняють тонкі (мікобактерії туберкульозу) і товсті (клостридії) палички, а за формою кінців – заокруглені (кишкові палички, шигели, сальмонели), овоїдні (збудник чуми), обрубані (збудник сибірки), стовщені, булавоподібні (збудник дифтерії), загострені (фузобактерії).
Звивисті бактерії відрізняються кількістю завитків (схема 5).
Поліморфізм – здатність змінювати форму під дією різних факторів (антибіотиків, дезінфекційних розчинів, умов культивування та ін). Найбільш властивий паличкам. Це слід ураховувати при ідентифікації.
