- •Первинні та зовнішні ключі. Принцип побудови зв’язків між таблицями.
- •Побудова схеми даних. Взаємозв’язок таблиць бд. Забезпечення цілісності даних. Приклади.
- •3. Розробка форм для завантаження, перегляду та корегування даних. Основні етапи розробки форм та завантаження бд. Побудова інтерфейсу користувача.
- •4.!Побудова інформаційно – логічної моделі по.
- •6.! Основи конструювання звітів. Побудова звітів. Приклади.
- •Основи побудови і складання фінансової звітності
- •7.!Захист даних в бд загального користування
- •8.! Періоди розробки інформаційних систем (проектування, програмна реалізація, експлуатація).
- •10.!Запити як основна форма роботи з бд. Запити qbe та запити sql. Приклади
- •9.! Обробка даних в режимі таблиці та форми. Пошук записів. Відбір записів за допомогою фільтру. Приклади
- •11.! Етапи проектування та побудови бд
- •13.!Основи розробки запитів. Призначення та види запитів. Приклади
- •14.!Типи відношень реляційних таблиць. Графічне представлення цих типів у вигляді er-схеми.
- •15.!Засоби автоматизації проектування. Case – засоби та case - системи.
- •16. Основні операції над відношеннями. Мова реляційної алгебри та мова реляційного числення.
- •17. Проектування бд з використанням нормальних форм. Перша та друга нормальні форми.
- •2. Типи таблиць і ключів в реляційних базах даних
- •3. Схематичні моделі даних
- •4. Нормалізація даних в реляційній моделі
- •4.1. Перша нормальна форма
- •4.2. Друга нормальна форма
- •4.3. Третя нормальна форма
- •18. Моделювання даних по. Зовнішня, концептуальна та внутрішня моделі даних
- •19. Нормалізація даних в бд. Третя нормальна форми та бк нф
- •20. Реляційна модель даних. Реляційна бд. Термінологія рбд
- •21. Логічна модель даних предметної області та фізичне представлення її в пам’яті пеом.
- •23. Статичні та динамічні властивості об’єктів бд. Правила визначення елементів даних та їх атрибутів. Поняття ключових атрибутів.
- •24.Бази даних, субд. Поняття банку даних. Визначення. Властивості. Приклади
- •25. Поняття предметної області. Об’єкти. Атрибути. Принципи проектування бд
9.! Обробка даних в режимі таблиці та форми. Пошук записів. Відбір записів за допомогою фільтру. Приклади
10.!Запити як основна форма роботи з бд. Запити qbe та запити sql. Приклади
Запити у базах даних
Необхідність запитів
Припустимо, що на великому підприємстві є величезна база даних «Кадри», що містить найдокладніші відомості про кожного співробітника. Крім формальної інформації база може містити і конфіденційну, наприклад відомості про заробітну плату. Вся ця інформація зберігається в базових таблицях. Працювати з базою даних «Кадри» можуть різні підрозділи підприємства, і усім їм потрібні різні дані. Не все те, що дозволено знати службі безпеки підприємства, повинно бути доступно головному лікарю, і навпаки. Тому доступ користувачів до базових таблиць закривають.
Для доступу до даних є інший, набагато більш гнучкий і зручний засіб - запити. Для однієї і тієї ж таблиці можна створити багато різних запитів, кожний із який зможе добувати з таблиці лише малу частину інформації, але саме ту частину, що у даний момент необхідна. У співробітника бухгалтерії повинний бути запит, що дозволить визначити скільки днів у році через хворобу був відсутнім той або інший працівник, але в нього не повинно бути запиту, що дозволяє дізнатись, чим він хворів і де лікувався, а в головного лікаря такий запит бути повинний.
У результаті роботи запиту з загальної вихідної бази формується результуюча таблиця, що містить частину загальної інформації, що відповідає запиту.
Важливою властивістю запитів є те, що при створенні результуючої таблиці можна не тільки вибирати інформацію з бази, але й обробляти її. При роботі запиту дані можуть упорядковуватися (сортуватися), фільтруватися (відсіюватися), об'єднуватися, розділя-тися, змінюватися, і при цьому ніяких змін у базових таблицях може не відбуватися.
Результати обробки позначаються тільки на змісті результуючої таблиці, а вона має тимчасовий характер, і іноді її навіть називають моментальним знімком.І ще одною цінною властивістю запитів є їхня можливість виконувати підсумкові обчислення. Запит може не тільки видати результуючу таблицю, але і знайти, наприклад, середнє (найбільше, найменше, сумарне і т.п.) значення по якомусь полю.
Запити на вибірку
Існує чимало різних видів запитів, але найпростіші з них і, до того ж, використовувані найбільше часто - це запити на вибірку. З них і прийнято починати знайомство зі створенням запитів. Мета запиту на вибірку полягає в створенні результуючої таблиці, у якій відображаються тільки потрібні за умовою запиту дані з базових таблиць.
Як і інші об'єкти Access 9х, запити можна створювати автоматично за допомогою “Мастера” або вручну. І, як звичайно, на етапі навчання краще не користуватися “Мастeром”, щоб відчути роботу з запитами "кінчиками пальців".
Для створення запитів до баз даних існує спеціальна мова запитів. Вона називається SQL (Structured Query Language - структурована мова запитів). На щастя, ті, хто користуються СКБД Access 9х, можуть дозволити собі не вивчати цю мову. Замість нього в Access 9х є простий засіб, що називається бланком запиту за зразком. З його допомогою можна сформувати запит простими прийомами, перетягуючи елементи запиту між вікнами.
Запит (англ. - query) – засіб добування з бази даних необхідної інформації .
Питання, сформоване для бази даних і є запит.
Застосовуються два типи запитів:
запит за зразком (QBE – Query by example)
структурована мова запитів (SQL – Structured Query Language).
QBE - запит за зразком – засіб для пошуку необхідної інформації в базі даних. Такий вид запиту формується не спеціальною мовою, а шляхом заповнення бланка запиту у вікні Конструктора запитів.
SQL-запит – це запит, який складається з послідовності SQL-інструкцій. Ці інструкції задають команди, які потрібно виконати із вхідним набором даних для створення вихідного набору. Наприклад, програма MS Access усі запити будує на основі SQL – запитів - щоб подивитися їх, потрібно в активному вікні проектування запиту виконати команду Вид/SQL.
