- •2 Файлы и файловая система
- •2.1 Файлы
- •2.2 Типы файлов
- •2.2.1 Обычные файлы
- •4.1Як поняття «керованість» і «спостережність» пов'язані з поняттям «відкритості» і «закритості» моделей систем?
- •4.2Проектування бд
- •4.3Формулювання задачі багатокритеріальної оптимізації
- •4.4 Структура та функції дос
- •1.Структура та функції Windows’98.
- •2. Бінарні відношення. Способи Їх задання та властивості, необхідні для аналізу задач прийняття рішень.
- •5.3 Реляційні бд.
- •5.4 Як на прикладі проілюструвати суть логіки спрощення Ешбі?
- •6.2 Продукционная система - способ представления знаний в виде: 1)неупорядоченной совокупности продукционных правил; 2) рабочей памяти; 3) механизма логического вывода.
- •6.3 Множини ефективних, слабо та строго ефективних рішень, їх властивості.
- •4.Асемблер. Двійкова та 16-річна мови асемблера.
- •7.1 Компіляція та парадигми мов програмування
- •7.2 Умови оптимальності Гермейєра та Подиновського
- •7.3 Операції реляційної бд. Ключі
- •7.4 Які особливості idef - методології? Її зв'язок з case - засобами та методології sadt.
- •8.1 Інформація, інформаційний процес, інформаційний потік, інформаційна модель. У чому суть методики моделювання?
- •8.2 Бд «Студент-Викладач-Оцінки» в «Access».
- •8.4 Дерева. Їх застосування в компіляції.
- •9.1Загальне поняття мови. Мова та відношення. Приклади мов.
- •9.2 Правила вибору ефективних альтернатив.
- •4. Модели данных
- •4.1. Классификация моделей данных
- •38. Бази знань та їх застосування.
- •40. Лексеми, їх розбір та породження.
- •41.Регулярні вирази та їх породження.
- •42. Метод бажаної точки.
- •43. Ключові слова. Дескриптори. Тезауруси
- •44. У чому полягають особливості різних шкал оцінки якості?
- •45.Ефект і ефективність. Якими чинниками характеризується ефективність системи?
- •46. Мови запитів до бд. Реляційна мова.
- •49.Сортування. Топологічне сортування.
- •51. Інформаційні моделі проектних областей та бд
- •1. Введение
- •1.2 Почему owl?
- •1.3 Три диалекта owl
- •1.4 Структура документа
- •2. Сводка языка
- •Властивості та класифікація процесу.
- •Підходи до керування реальною пам’яттю.
- •Неперервний розподіл оперативної пам’яті.
- •Розподіл з перекриттям.
- •Статичний розподіл пам’яті.
- •Динамічний розподіл пам’яті.
- •Розділи пам’яті з фіксованими розмірами.
- •Тема 3. Классификация ос
- •Типы ос по алгоритмам управления ресурсами:
- •Типы ос по аппаратной платформе:
- •10.2. Этапы трансляции. Общая схема работы транслятора
Розділи пам’яті з фіксованими розмірами.
Розбиття пам’яті на розділи з фіксованими розмірами графічно можна так зобразити.
В кожному розділі в кожний момент часу може розміщуватись тільки одна задача. В рамках багатозадачної обчислювальної системи кожний розділ пам’яті розглядається як окремий елемент подібно до всієї оперативної пам’яті однозадачної машини.
Розподіл оперативної пам’яті в межах розділу може здійснюватись тими самими методами, що і для однопроцесорних систем (наприклад, розміщення в пам’яті задач резидентно тощо). У випадку наявності невеликого об’єму фізичної пам’яті і при збільшенні кількості паралельно працюючих задач використовується метод swapping, тобто періодично завантажувати неактивні задачі (неактивні розділи) з оперативної пам’яті на зовнішні носії інформації, а на їх місце завантажувати задачі, які потребують виконання.
Однією з основних проблем яка виникає при розподілі пам’яті з фіксованими розмірами, наприклад при організації мультипрограмного режиму роботи – це захист операційної системи від можливих помилок які виникають в задачах при розподілі пам’яті, а також захист задача від впливу інших паралельно – працюючих задач.
У випадку помилки адресації пам’яті виконувана програма може почати обробку з “чужого” сегменту пам’яті і даних, що може привести до непередбачених наслідків. Рішенням цієї проблеми є використання регістрів захисту пам’яті, які містять граничні адреси області пам’яті поточної виконуваної задачі і при перевищені адреси управління передається на ОС.
Основним недоліком розподілу пам’яті зі сторінками з фіксованими розмірами є наявність великого об’єму невикористовуваної пам’яті. Ця невикористовувана пам’ять може міститися в кожному з розділів (сегментів) і таке явище називається фрагментацією пам’яті. При цьому використати фрагменти вільної пам’яті в розділах чи сегментах не є можливим. Для зменшення втрат оперативної пам’яті використовують такі шляхи:
виділяють розмір пам’яті який необхідний для поточної задачі;
розміщають задачу не в одному неперервному розділі пам’яті, а в декількох розділах меншого розміру.
