2. Теми семінарських занять

Номер заняття	Теми заняття	Обсяг Годин	Література
0	Вступ до курсу “Культурологія”	2
1	Предмет і завдання курсу. Первісна культура	2
2	Антична культура	2
3	Візантійська культура. Середньовічна культура західної Європи	2
4	Культура Відродження і Бароко. Розвиток культури Західної Європи в епоху Просвітництва	2
5	Світова культура ХІХ та ХХ століть	2
6	Культура княжої доби та польсько-литовського періоду (перша половина 14 - перша половина 16 ст.)	2
7	Розвиток української культури в козацьку добу ( др. пол.16-18 ст.)	2
8	Культурне відродження в Україні (кінець 18 - поч. 20 ст.)	2
9	Суперечливий розвиток української культури в роки панування радянської тоталітарної системи. Культура незалежної України	2

2 Семінарські заняття та методичні рекомендації до них.

Тема 1: Предмет і завдання курсу ”Культурологія”. Культура первісного суспільства

План

1 Предмет, структура, складові частини та функції культури.

2 Особливості первісної культури.

3 Релігія як частина духовної культури первісного суспільства, її форми.

4 Походження мистецтва та його функції в первісному суспільстві.

Питання для самостійного опрацювання

1. Поняття світової, національної, етнічної культури, її взаємозв’язок.

2. Класифікація (типологія) культури.

3. Періодизація і загальна характеристика культури первісної епохи.

Реферати

1 Концепції культури.

2 Зародження писемності.

3 Пам’ятки первісної культури.

Методичні рекомендації

Мета: Визначити еволюцію поняття “культура”, його сучасний зміст. Розглянути зародження і розвиток культури в кам’яну добу.

Первісне суспільство було найтривалішим в історії людства, а первісна культура відіграла значну роль у наступному розвитку людства, бо з цього періоду починається історія людської цивілізації, формується людина, виникає суспільство, зароджуються такі форми людської духовності як релігія, мораль, мистецтво і т.д.

Студенти повинні вивчити періодизацію первісної культури, розглянути еволюцію матеріальної і духовної культури на кожному етапі, проаналізувати ранні форми релігії, познайомитися з пам’ятками первісного мистецтва.

В першому питанні, користуючись рекомендованою літературою, студенти повинні пояснити походження поняття " культура " , показати який зміст вкладався в це поняття в різні епохи. Розкрити сучасне розуміння поняття, виходячи з того, що культура є системою, що має в собі різноманітні аспекти суспільної діяльності, форми самовиявлення людини. В понятті “культура” зафіксована загальна відмінність людської життєдіяльності від біологічних форм життя, а також і якісна особливість історико-конкретних форм цієї життєдіяльності на різних щаблях суспільного розвитку, в рамках певних епох, етнічних та національних спільностей. Показати, що єдність культури і її структурна складність зумовлені багатоплановістю людини, різномаїттям її діяльності, а засвоєння студентами даного курсу сприяє здобуттю необхідного обсягу загальної освіти, забезпечує орієнтацію в культурному просторі, формує світогляд. Системність набутих знань сприяє розумінню значення для суспільства своєї діяльності.

Аналізуючи питання необхідно показати, що культура є способом духовно-практичного освоєння людством світу, наявної сутності матеріальних та духовних надбань, їх збереження, споживання; критерії культури як сфери досягнень людства. Розкрити поняття культура і природа.

Висвітлюючи структуру культури та її складові частини показати , що виділяють дві основні форми існування культури : предметну і особистісну ; що структурно культура поділяється на матеріальну і духовну. Матеріальна культура як сукупність предметних результатів людської діяльності, створене нею штучно середовище людського буття; духовна культура як система , що складає духовний світ людини, її свідомість, сукупність переконань і поглядів, норм моралі і права, образно-художнього відображення світу (мистецтво) і т.д.. Студенти повинні пояснити відносну самостійність духовної культури, взаємозв’язок і нероздільність матеріальної і духовної культури. Також доцільно зупинитися на ціннісних критеріях, які здійснюються в кінцевому результаті часом , а в рамках конкретної епохи з допомогою світосприйняття .

Необхідно розкрити функції культури: людинотворчу, як засіб соціалізації людини, формування її як особи; пізнавальну, комунікативну, регулятивну, інформативну, оціночну; адаптивно-компенсаційну функції культури; консолідуючу, інтегративну роль культури в суспільному житті.

Студенти мають пояснити, що культура є засобом художньо-естетичного, раціонально-наукового та прагматично-технічного освоєння та перетворення світу, визначити роль культури та культурних цінностей (естетичних, моральних тощо), практичних і теоретичних знань у суспільному розвитку людства.

У другому питанні слід розглянути особливості первісної культури. Одною з них є гомогенність (однорідність). Вона пояснюється тим, що основними потребами первісної людини є їжа, самозахист і продовження роду. Ці потреби були домінуючими і в умовах ізоляції первісного суспільства приводили до відтворення існуючої структури без істотних змін; саме тому в первісну добу розвиток культури є однолінійним процесом.

Другою особливістю первісної культури є її синкретизм (нерозчленованість, злитість). Матеріальна та духовна культура нероздільні; складові частини духовної культури теж нероздільні і не виділились в самостійні напрямки.

Третя особливість полягає в тому, що первісна культура є культурою табу (заборони). Табу - механізм контролю та регулювання соціальних, економічних стосунків в умовах, коли немає законів, що з’являться в класовому суспільстві. Система табу сприяла гомогенності культури первісного суспільства, так як забороняла всякі новації, блокувала інстинкт самозбереження.

В третьому питанні студентам потрібно розкрити слідуючі проблеми: з’ясувати як з розвитком матеріальної культури, зростанням колективних форм праці розвиваються елементи духовної культури, а поруч з раціональними знаннями з’являються зародки релігії. Показати причини виникнення релігії, ЇЇ місце і роль в осмисленні людиною світу і себе в цьому світі ( поняття часу, простору і т.д.) Дати характеристику ранніх форм релігії ( тотемізму, анімізму, фетишизму ) та релігійних культів ( природи, жінки-матері і.т.д. ) З’ясувати місце магії і міфології між релігією та наукою, розглянути погляди Д.Фрейзера, С.Токарева та ін. на роль магії і міфології.

Розглянути роль ритуалу в релігійно-сакральному світогляді первісної людини. Перехід від загальнодоступної релігійної практики (коли релігійні церемонії здійснювали всі) до виділення чаклунів, шаманів.

Висвітлення четвертого питання доцільно розпочати із з’ясування походження мистецтва, яке було нерозривно пов’язане з трудовою діяльністю людського колективу. Розглянути концепції походження мистецтва: магічну, релігійну, трудову, художнього інстинкту, потреби в розвагах, психофізіологічну і т.д. Пояснити синкретизм, поліфункціональність мистецтва: передача відомостей іншим людям, передача знань і трудових навичок новим поколінням, магікорелігійна, пізнавальна функція (відображення пізнання світу), передача відомостей, ідей, які не можна передати натурально і т.д. Далі, використовуючи конкретні приклади пам’яток первісної культури розглянути основні види мистецтва, що зароджувались в первісному суспільстві: музику, образотворче мистецтво (живопис, малюнок, скульптура), зародження писемності (види письма: піктографічне, логографічне, складове, звукове) та ін.

Розгляд питань семінару тісно пов'язаний з питаннями, що виносяться на самостійну роботу. При їх, вивченні студентам необхідно засвоїти взаємозв’язок, взаємовідношення світової, національної, етнічної культур. Світова культура як система духовних цінностей, що виробляється в надрах національних культур, але набуває загальнолюдського значення. Національна культура як самостійний культурний організм, що ґрунтується на власній ідеї, має свою власну форму, що твориться конкретними вченими, митцями і т.д., які виступають від імені народу і використовують його досвід і мудрість; етнічна культура як сукупність культурних елементів (обрядів, звичаїв, міфів, фольклору), які виконують етнодиференціюючу функцію. Розкрити значення поглядів Тейяр де Шардена, В.І.Вернадського, А.Швейцера, Р. Дж.Коллінгвуда, О.Шпенглера, А.Тойнбі на світову, національну, етнічну культури.

Вивчення питання типології культури поглибить розуміння студентами структури культури. Необхідно показати різноманітні класифікації (типології) культури, що були розроблені в різні історичні епохи та в різних галузях науки :в античну епоху (Гесіод, Есхіл, Демокріт, Лукрецій Кар), в добу середньовіччя (вплив біблійного міфу про створення Богом людей на формування уявлення про історію людства і його культуру), в нову добу - розвиток наук, можливість нових підходів для періодизації культури (К.Лінней, Ж.Лафіто, Ж.Кондорсе, А.Фергюсон, К.Томпсон і еволюціоністи та інші), геологічна, біологічна та інші. Далі студенти повинні пояснити роль поняття культурно-історичної епохи для всебічного вивчення конкретного періоду, фіксації неповторності і специфіки конкретно-історичної доби історії людства. Показати розвиток поняття цивілізація в визначенні рівня культурного розвитку. Спільне і відмінне в поняттях цивілізація і культура. Поняття субкультура і її роль в культурному розвитку.

Самостійне вивчення періодизації та характеристика культури первісної доби допоможе студентам зрозуміти її складові. Студентам доцільно звернути увагу на те, що в науці існує декілька періодизацій первісного суспільства: загально- історична, археологічна, антропологічна та ін. Загальноісторична періодизація спирається на відмінності суспільно-економічних формацій (докласове суспільство, ранньокласові держави, держави вторинного типу), археологічна на матеріали і техніку виготовлення знарядь праці (кам’яний, бронзовий, залізний) і т.д.. Показати, що найбільш усталеною точкою зору є така, в якій археологічна періодизація узгоджується із загальноісторичною.

Необхідно відмітити, що початкова форма організації суспільства називається "праобщинною", початок якої співпадає з виділенням людини із тваринного світу, а кінець - з переходом від раннього до пізнього палеоліту. Збирання та мисливство були головними галузями господарства найдавніших людей: з’являються перші знаряддя праці - ручні рубила з кременю, скребла, гостроконечники; людина почала використовувати вогонь. Поява людини сучасного типу пов’язана з великим стрибком у розвитку продуктивної діяльності, людина перейшла від привласнюючого господарства до виробництва (неолітична революція) .З’явилась родова община, удосконалені знаряддя праці (скребла, різці, ножі).

Показати, що період неоліту характеризується значним поліпшенням техніки виготовлення знарядь праці (шліфування, полірування, свердління), винайденням кераміки, прядіння, ткацтва, розвитком засобів пересування (човни, сани), поширенням землеробства і скотарства, в період бронзового віку поширюються знаряддя праці з бронзи, а в період заліза - залізні знаряддя. Найдавніші знаряддя праці з металів тотожні кам’яним і тільки згодом з’являються сокири, молоти, серпи.

В добу бронзи і раннього заліза відбувся перший суспільний поділ праці відділення скотарства від землеробства. Виникають нові ремесла і нові знаряддя праці (ткацький верстат, гончарне коло). Розпочинається другий суспільний поділ праці - відокремлення ремесла від землеробства.

Тема 2: Антична культура

План

1. Особливості античної культури та її періоди.

2. Класична давньогрецька культура та її характерні риси.

3. Самобутність давньоримської культури та її характерні риси.

4. Релігія як частина духовної культури стародавнього Риму. Зародження християнства.

Питання для самостійного опрацювання

1. Давньогрецька філософія: основні напрямки і школи.

2. Релігія і міфи Давньої Греції. Особливості релігії в Давній Греції

3. Театр, свята, видовища в Давній Греції та Давньому Римі, їх особливості.

Реферати

1. Пам’ятки архітектури і скульптури Давньої Греції і Давнього Риму.

2. Римське право.

3. Культура еллінізму.

4. “Золотий вік” римської літератури.

Мета: засвоїти основні етапи античної культури: характерні риси і особливості античної (грецької та римської культури), досягнення давніх греків та римлян в духовній сфері. Розглянути питання зародження християнства.

В першому питанні необхідно з’ясувати, що називається античним світом і античною культурою, дати періодизацію давньогрецької (кріто-мікенський або егейський, героїчний або гомерівський, архаїчний, класичний, еллінський) і давньоримської (етруський, царський, Римської Республіки, Римської імперії) культур; визначити особливості античної культури ,а саме : вона розвивалась на основі прогресивного суспільно-економічного ладу –античного рабства, полісної (общинної) організації; була антропоцентричною і мала гуманістичний характер; в ній вже існують всі складові частини культури, зокрема філософія, література, право, архітектура, і т.д.; антична культура стала колискою європейської цивілізації і т. д.; в основі філософії і мистецтва античності лежить ідея гармонійного розвитку людини, природи; колективізм, ґрунтується на активному пізнанні людиною світу.

В другому питанні перш за все необхідно зупинитися на особливостях формування класичної грецької культури, підкреслити, що в V- IV ст. до н.е. вона була однією з найрозвинутіших культурних систем стародавнього світу; показати, що грецька культура класичного періоду розвинулась на основі досягнень попередніх періодів. Студентам необхідно назвати та висвітлити досягнення архітектури, живопису, скульптури класичного періоду. Далі потрібно детально зупинитися на найважливіших характерних рисах давньогрецької культури: гуманістична спрямованість, повнота, різноманітність і відома закінченість складових частин культури , величезний вклад греків у скарбницю світової культури . Далі студенти повинні пояснити , що культура греків створилась на базі рабства класичного типу, а тому грецьке суспільство створило достатні матеріальні можливості для культурного розвитку. Процес культурної творчості в різних полісах Греції мав різну інтенсивність , найбільшу –в полісах з демократичним устроєм. Важливе значення мала відсутність замкнутого кола бюрократії і найманої армії, касти жерців, концентрація влади в руках Народних зборів, щорічно змінюваний апарат управління. Це створювало умови для активної участі громадян в державних справах, розвитку ораторського мистецтва. Відсутність могутньої жрецької організації була однією з умов великих культурних досягнень, адже це забезпечувало вільний характер виховання і розвитку всієї культури в тому числі освіти, науки, мистецтва.

У формуванні грецької культури важливе значення мали особливості її природного оточення. Грецька природа пробуджувала людей до праці, вимагала від них знань і умінь. Тому однією з особливостей грецької культури був її глибокий естетизм, який в значній мірі був породжений красою оточуючої природи. Демократизм і дух змагання - також притаманні культурі Греції.

Третє питання. Перш за все показати, що давньоримська культура є самобутня, а не повтор, копіювання грецької. Про це говорить її єдність, яка виникла внаслідок сполучення власного і запозиченого. Римська культура ґрунтувалась на багатьох ідеях і досягненнях Греції, мала з нею багато спільного (ідеї верховної влади народу, зв’язку громадян з богами і героями, єдності общини і індивіда, відсутність замкненої касти жреців). Самобутність римської культури зрозуміла з її характерних рис: підпорядкованість всього життя інтересам римської общини, яка поділилась на патриціїв та плебеїв і відносини, боротьба між якими породила нові явища культури (наприклад право) прагматизм римської культури (розвивались тільки ті галузі духовної культури, які практично вигідні і необхідні ), функціоналізм, реалізм.

В четвертому питанні слід проаналізувати еволюцію релігійної свідомості римлян від общинної релігії до антропоморфних богів, а потім до християнства.

Студенти повинні показати, що первісна релігія римлян була анімістичною з пережитками тотемізму (вовчиця, що вигодувала Ромула і Рема ). Потім відбувався перехід до землеробського культу, що складався з численних божеств і духів. В етруський період відбувався перехід до антропоморфних богів. Одночасно римляни поклонялися богам грецького Олімпу, діють культи східних божеств, наприклад, -мітраїсти, різні секти (орфіки, іудейські секти та ін.) Необхідно відзначити, що в цих релігіях і релігійних культах підготувало грунт для зародження християнства: (вчення про кінець світу та абсолютне майбутнє: встановлення нового, бездоганного порядку, віра в безсмертя душі та прихід Месії), заповіту (угоди з богом);розглянути ідеї раннього християнства.

При підготовці питання звернути увагу на пам’ятки і проблеми раннього християнства, зокрема Кумранські рукописи (знайдені в районі Мертвого моря в 1947 році біля 40 тисяч фрагментів майже 600 творів, що відносяться до ІІ-го століття до н.е.-73 рр. н.е.) та проблему реальності особи Христа.

Питання для самостійного вивчення присвячені появі і розвитку нових явищ культури, що з’явилися в античності: філософії; театру, святам та видовищам і т.д.

Перш за все студентам необхідно показати, що філософія як наука про найбільш загальні закони розвитку природи, людського суспільства і мислення могла зародитись, коли суспільство і культура досягли певного рівня зрілості. В VII–VIст. до н.е. грецька філософія охоплювала по суті всю науку (природничі, гуманітарні та суспільні науки), тобто мала синкретичний характер і називалась натурфілософією. Філософія ще не мала власного предмета дослідження. Вона була представлена іонійською школою кінця VII–VI ст. до н.е. Фалесом, Анаксимандром, Анаксименом, Піфагором і його учнями.

В середині Vст. до н.е. загальний високий рівень грецького рабовласницького суспільства , розквіт еллінської культури сприяли поділу наук і філософії. Вже в елейській філософській школі (Парменід) переважне місце стали займати чисто філософські питання. Студентам необхідно познайомитись, з творчістю групи грецьких філософів відомих як софістів, зокрема, Протагора.

В кінці V - на початку IV ст. до н.е. у грецькій філософії сформувались оригінальні філософські системи: матеріалістична (Левкіпа-Демокріта), ідеалістична (Сократа-Платона), філософія Арістотеля з’явилась діалектика та метафізика, агностицизм та гносеологія. Необхідно розкрити суть цих філософських систем. Це дасть змогу прийти до висновку, що в грецькій філософії V - IV ст. до н.е. були закладені основні філософські напрямки на основі яких розкривалась філософська думка подальших епох.

При розгляді питання релігії Давньої Греції необхідно виходити з того, що греки вірили в божественний космічний порядок і віра в богів і державу були тісно пов’язані. Релігійність Греції, особливо класичного періоду, була дуже своєрідною: грецька релігія - одна з форм грецького гуманізму, боги антропоморфні (подібні на людей). Все, що досягли греки вважали зробленим з допомогою богів і героїв; одночасно, найвищим досягненням вони вважали прояв особистості, коли людина створює щось своїми силами . Греки вірили , що над Богами панує рок, а над усім цим - справедливість , що Боги не спроможні протистояти року ; між релігією і міфологією греків існує нерозривний зв’язок. Необхідно розглянути питання здійснення релігійного культу в Греції, його відмінностей від сучасного (чим був храм, де здійснювався релігійний обряд, функції жерців, їх місце і вплив в супільстві).

П’яте питання розглядає одне із найвизначніших явищ давньогрецької культури - театр. Студентам необхідно розкрити історію його походження, його зовнішню відмінність від сучасного театру ( один, а потім три актора, хор, велика кількість глядачів, відсутність жінок-акторок, котурни, маски і т.д.), а головне - внутрішні відмінності (сам метод гри акторів, сприйняття і переживання глядачами). Завдання театру - формування релігійно-державної свідомості громадян. Театр – вершина релігійного свята, в ньому в художньому рішенні вирішувалась проблема свободи і необхідності. Завершуючи питання показати, яку роль в житті грецького суспільства відіграли громадські свята і видовища, особливо Олімпійські ігри.Далі студентам потрібно розкрити значення видовищ і свят в Рим, і їх суттєву відмінність від грецьких: в Римі вони формували суспільну свідомість , зміцнювали владу, були засобом ідеологічного впливу ; (навести приклади : битва на Фуцинському озері, гладіаторські бої, бої із тваринами, тріумфи).

Показати відмінності римського театру від грецького : поява комедії масок , мімів , зменшення інтересу до трагедії; і т.д.

Тема 3: Візантійська культура. Середньовічна культура Західної Європи.

План.

1. Передумови і характерні риси Середньовічної культури Західної Європи.

2. Розвиток християнської теорії та церкви в Візантії та Середньовічній Західній Європі та їх вплив на культуру.

3 Освіта та розвиток позитивних знань в Візантії та Середньовічній Західній Європі. Схоластика.

Питання для самостійного опрацювання

1. Періодизація та особливості Візантійської культури.

2. Мистецтво та архітектура Візантії та Середньовічної Західної Європи.

Реферати

1. Архітектура Європи в Середні віки.

2. Візантійська культурна спадщина.

Мета : вивчити складне явище середньовічної культури в Західній Європі і Візантії, світоглядною основою якої було християнство. Визначити, які відмінності, особливості культурного розвитку Західної Європи і Візантії, значення цієї культурної епохи для процесу консолідації націй, формування національних мов, літератури (в т. числі вплив візантійської культури на культуру слов’ян)

В першому питанні розглянути становлення феодальних відносин в Західній Європі формування васально-сеньйоріальної системи. Показати, що основа середньовічного господарства — натуральне господарство — звужувало світогляд середньовічної людини і формувало характерні риси середньовічної культури: аграризація, професійне і соціальне розмежування , юридичний партикуляризм (відокремленість), нерівномірність розвитку феодальної культури , панування християнства в духовній сфері і як наслідок -формування головних відмінностей феодальної культури - духовності та нетерпимості , існування поряд з церковною народної і світської культур.

В другому питанні необхідно порівняти як відмінності в розвитку християнської теорії і церкви в Західній Європі і Візантії, що призвели до розколу і утворення католицизму і православ’я, вплинули на суттєві відмінності Європейської і Візантійської культур.

Розкрити процес становлення християнського католицького обряду і перетворення його в філософсько-ідеологічну основу нового ладу Західної Європи, політичну доктрину , систему права , моральне і естетичне вчення; показати, що аскетизм став ідеологією католицизму в період раннього середньовіччя; розкрити формування Символа Віри - Кредо. Студенти повинні охарактеризувати появу і функції інквізиції (боротьба з єресями, а потім Реформацією, яка мала антифеодальний характер і прийняла форму боротьби з католицькою церквою) та діяльність релігійних орденів.

Аналізуючи вплив православ’я на Візантійську культуру студентам необхідно показати, що як і в Західній Європі, християнство було світоглядною основою культури.В той же час процес становлення православної догматики відбувався у боротьбі з античною філософією та з різними поглядами в самому християнстві (антропологічний максималізм, антропологічний мінімалізм, іконоборство, місце Христа в Трійці і т. д). Особливості в організації православної церкви і церковного життя та культу (відсутність єдиного центру православ’я, існування самостійних патріархій, колегіальність в управлінні, відносна рівність православних священиків і т. д) призвели до того, що православ’я не стало домінуючим фактором розвитку культури в Візантії.

При вивченні третього питання студентам необхідно побачити суттєві відмінності освіти і науки в Середньовічній Європі і Візантії. Розкриваючи характер освіти в Візантії показати, що в IV-VII ст. тут притримувались традицій античної освіченості зберігались старі наукові центри (Афіни, Олександрія, Бейрут, Газа) і виник новий -Константинополь. В кінці VП ст. вища освіта фактично зникла і відродилась тільки в IX ст. (Магнаврська школа в Константинополі ). В 1045 р. був заснований Константинопольський університет з двома факультетами : юридичним і філософським.

Книги переважно писались на пергаменті (хоча вже був папір), а бібліотеки - нечисленні і мали небагато книг.

Використовуючи рекомендовану літературу необхідно показати прогрес науки і техніки, пов’язаний з розвитком феодальних відносин, розвиток візантійської філософії, яка поділялась на три періоди ,а саме : пристосування античної традиції до потреб християнства (Василій Великий, Григорій Богослов, Іоан Златоуст та ін.) та неоплатонізм (Прокл, Псевдо-Діонісій Ареопагіт ); боротьба іконоборців та іконошанувальників (ікон одулів) , (Іоан Дамаскін, Федор Студіт):розвиток раціоналізму (Михаїл Пселл) та містичного вчення Ісихазм (Григорій Палама).

Показуючи особливий характер середньовічної освіти в Західній Європі, а саме : її підпорядкованість церкві, пристосування античних традицій освіти до середньовічних учбових закладів, "сім вільних мистецтв", розказати про виникнення університетів та їх роль у нагромадженні знань. Студентам необхідно дати характеристику типу релігійної філософії середньовіччя – схоластиці, якій притаманні поєднання теологічно-догматичних передумов і раціоналістичної методики , зацікавлення формально-логічними проблемами. Показати роль схоластики в подальшому розвитку математики і європейської науки, боротьбу схоластичного реалізму (Ансельм Кентерберійський : "Вірую, щоб розуміти") з концептуалізмом (П’єр Абеляр: "Розумію, щоб вірити") та номіналізмом (Росцелін). Далі студенти повинні дати характеристику зрілої схоластики ХІІ-ХІІІст.— християнського аристотелізму (Фома Аквінський, Альберт Великий) та пізньої схоластики (У. Оккам), боротьбу містики із схоластикою.

Закінчуючи висвітлення третього питання показати, що середньовічна наука грунтувалась на абстрактному мисленні, а основним методом досліджень було спостереження (рідко експеримент) і мала наступні напрямки: фізико-космологічний або вчення про рух, вчення про світло, науки про живе, комплекс астролого-медичних знань; зупинитися на феномені середньовічної культури —алхімії.

Питання для самостійного опрацювання дозволять визначити відмінності, особливі риси культури Візантії та Європи в Середні віки. Зокрема це допоможе зробити вивчення періодів Візантійської культури, що пов’язані з періодами соціально-економічної історії.

- ІV-кінець VП ст.— характеризується боротьбою між античною культурою і культурою феодальної доби, яка зародилась; християнська церква не тільки веде боротьбу проти античної культури, а й прагне надати класичній спадщині богословського характеру;

- кінець VII- середина XI ст. - період культурного спаду, що пов’язаний із загальною аграризацією, скороченням ремесел і торгівлі, загальним економічним занепадом;

- середина ІХ-Х ст. - нове культурне піднесення , що розповсюдилось на Константинополь і провінційні міста;

- ХІ-ХІІ ст. - найвищий розквіт Візантійської культури, пов’язаний з розквітом міст;

- кінець ХП- ХШ ст. – занепад Візантійської культури, пов’язаний із загальним занепадом і нападами варварів;

- ХІV - початок ХV ст. - нове піднесення візантійської культури , в умовах зародження гуманістичної ідеології.

Далі необхідно показати, що до загальних особливостей візантійської культури відноситься те, що вона відчула слабкий вплив культурного розвитку варварських племен; розвиток культури відбувався під сильним впливом античної спадщини; деспотичний характер візантійської держави привів до контролю над духовним, ідейним життям ; народна культура, що знаходила своє вираження в епосі, байках і т.д. протиставляла себе офіційній культурі;

візантійська культура хоча й була частиною середньовічної культури (особливо це проявилось в образотворчому мистецтві ) , зберігала вірність античним традиціям , що проявилась у візантійському гуманізмі.

Студенти повинні підкреслити, що особливості духовної культури Візантії визначались особливостями православ’я, що формувалось у Візантії, зокрема, ідея про переважаючу роль світської влади над церквою, єдності церкви з державою ; показати, що особливістю культури Візантії були і правові відносини: в країні існувало кодифіковане ( Юстиніанова кодифікація права) і обов’язкове для всіх право, впорядковане і єдине законодавство і судочинство. В основі права лежало римське право, яке було остаточно оформлене і сформульоване.

Розкриваючи проблему розвитку візантійського мистецтва .показати, що воно включає в себе мистецтво великої кількості народів та тисячолітню історію і в цьому його різноманітність і складність. Слід відмітити , що особливості суспільного життя Візантії не могли не відобразитись на розвитку мистецтва . Ці особливості дозволяють визначати загальну концепцію художньої культури Візантії:

- мистецтво не ставило своєю метою відтворення дійсності в художніх образах; художня творчість не була засобом самовираження митця; - мистецтво не виступало інструментом виявлення краси світу і завершення справи природи.

• його головна мета – наближення до непізнавального, до Бога.

Далі студентам необхідно на конкретних прикладах проаналізувати розвиток літератури, музики, образотворчого мистецтва. Висвітлюючи розвиток літератури, підкреслити її вплив на європейську літературу, а особливо на літературу слов’ян. Розкрити літературні жанри : поезія гімнів (Роман Сладкопевец, імператор Юстиніан, патріарх Сергій, патріарх Софроній); любовна проза (Лонг "Про Дафніса і Хлою ", Харитон "Про Хереаса і Каллірою" та ін.). Історичні твори, що наслідували традиції Геродота і Фукідіда –Прокопій , Петр Патрікій, Агафій, Менандр, Протиктор та ін., релігійна церковна література (Афанасій Александрійський, Григорій Назианзин ), Богослов(Василий Кесарійський, Іоан Златоус); збірники оповідань про аскетів (патерики); в період іконоборства - агіографічна література (Житія святих) і їх зібрання в збірники "Четьї і Минеї" , релігійно-історичні хроніки (Георгій Синкел, Георгій Амартол), "Бібліотека" ("Многокніжіє" ) Фотія, створення історичної енциклопедії (за наказом Константина VІІ Багрянородного). Студенти повинні показати, що не тільки література була тісно пов’язана з християнством , але й музика, образотворче мистецтво: відомості про літературу обмежені майже виключно релігійними взірцями , а серед музичних жанрів відомі вокальне виконання євангелійських текстів, псалмів і гімнів , алілуйних співів. Розквіт церковного співу в ХІІІ-ХІV ст., його вплив на руський церковний спів. Студентам необхідно також дати характеристику розвитку архітектури, іконопису, мініатюри, мозаїк , монументального живопису та ін. Особливу увагу слід приділити іконі як художньому феномену візантійської культури ,бо саме в Візантії вперше в історії культури було обгрунтоване положення, що все образотворче мистецтво переважає словесне і за подібністю і за глибиною передачі істини .Показати , що ікони мають інформативну , психологічну, моральну функції і є молільним образом. Дати характеристику іконі святих Сергія і Вакха , іконі Дванадцяти Апостолів , іконі Божої Матері та ін. та відзначити особливий, виключний вплив візантійського іконописання на іконописання Київської Русі.

Аналізуючи архітектуру і мистецтво Середньовічної Західної Європи студентам слід розпочати з того положення, що християнством були відкинуті не тільки ідеї античності, але й принципи і форми художньої творчості породили нові художні стилі. Необхідно визначити етапи середньовічного мистецтва :

- перший (кінець V- середина Хст), який співпадає з епохою формування феодалізму, його світогляду та культури. Цей етап визначається інтенсивним протистоянням античних і варварських елементів, а згодом першими пошуками можливих компромісів;

- другий (друга половина Х -XII ст.) - співпадає з розвиненим феодальним устроєм і в галузі мистецтв визначається формуванням загальноєвропейського художнього стилю - романського;

- третій етап, що умовно називається "готикою" (друга ХП-ХV ст.) - співпав із розквітом середньовічних міст і лицарської культури. Він характеризується динамічністю розвитку, розширенням кругозору; література і мистецтво набувають більш світський характер.

Студентам необхідно розкрити особливості середньовічного мистецтва, а саме: виключна роль образотворчого мистецтва і архітектури, які стали "проповіддю в камені", зверненість мистецтва до всіх верств феодального суспільства, його більший демократизм, в порівнянні з мистецтвом давнього світу; роль фольклору в розвитку мистецтва; тісний зв’язок мистецтва з ремеслом; ансамблевий характер середньовічного мистецтва - неподільна єдність архітектури, живопису, скульптури, прикладного мистецтва. Закінчуючи розгляд питання, на основі рекомендованої літератури навести приклади пам’яток середньовічного мистецтва по етапах: раннього середньовіччя (поєднання звіриного стилю з античними і візантійськими традиціями), романський і готичний стиль . Гробниця Теодоріха в Равенні, кінна статуя Карла Великого . Собор святого Марка в Венеції, Вестмінстерське абатство , Нотр-Дам (собор Парижської Богоматері) та інші пам’ятки.