- •Івано-Франківський національний технічний
- •Міністерство освіти і науки україни Івано-Франківський національний технічний
- •Вступ “Культурологія”
- •Теми семінарських занять
- •Тема 4: Культура Відродження і Бароко. План
- •Реферати
- •Тема 5: Розвиток культури Західної Європи в епоху Просвітництва, хіх та хх століть План:
- •Тема 6: Культура княжої доби та польсько-литовського періоду (перша половина 14 - перша половина 16 ст.) План:
- •Питання на самостійне опрацювання
- •Реферати
- •Тема 7: Розвиток української культури в козацьку добу
- •Тема 9: Суперечливий розвиток української культури в роки панування радянської тоталітарної системи. Культура незалежної України.
- •3 Залікові питання з курсу “Культурологія”
- •4 Перелік питань призначених для самостійного навчання
- •5 Оцінювання знань студентів з курсу “Культурологія” (модульний рейтинговий контроль)
- •6 Перелік літератури
- •7 Тести
- •Тема 6
- •8 Термінологічний словник з Культорології
- •Ідеографія - один з типів письма , знаки якого (ідеограми) передають певні поняття або ідею даної мови.
Тема 7: Розвиток української культури в козацьку добу
( др. пол.16-18 ст.)
План:
1 Реформаційний рух в Україні, його особливості.
2 Розвиток освіти та науки:
а) Острозький культурний осередок;
б) культурно-освітня діяльність Петра Могили;
в) діяльність Києво-Могилянської академії.
3 Початок масового книгодрукування.
4 Розвиток літератури:
а) козацькі літописи, полемічна література;
б) перехід до народної мови, світської літератури. Творчість Ф.Прокоповича, Г.Сковороди.
Питання на самостійне опрацювання
1 Розвиток архітектури в козацьку добу.
2 Розвиток мистецтва, музики, театру.
Реферати
1 Козацтво - захисник і творець культури свого народу.
2 Діяльність гетьмана І.Мазепи з розвитку культури України.
Мета: Розкрити культурний розвиток українського народу в період становлення та ліквідації Гетьманщини.
Розкриваючи перше питання, необхідно наголосити, що реформаційний характер української культури XVI - XVII ст.ст. формувався під впливом відповідної ідеології, яка проникла в наші землі через Польщу із Західної Європи. Він стверджувався як формування національної самосвідомості українського народу, розглядав людину як одну із найважливіших цінностей. На території України виникають гуманістичні, просвітительські ідеї. Це свідчить про високий рівень розвитку духовної культури українського народу. Таким чином, реформаційний рух в Україні був однією із форм опозиції політиці насильного покатоличення і полонізації населення. Помітним явищем в культурному житті українського народу того часу була діяльність братств. Найпершим в Україні було Львівське братство ( 1586 р.). На початку XVII століття братства поширюються і в Наддніпрянщині, в т.ч. створюється в Києві. В ідеології братств були деякі реформаційні погляди. Вони відіграли велику роль в боротьбі за збереження і розвиток української культури і православної церкви. Підкресліть це з допомогою конкретних прикладів, зокрема, про участь українських козаків у братському русі.
Утворення уніатської церкви на Берестейському церковному соборі (1596 р.) призвело до розколу православ’я. Розгортається боротьба навколо його рішень. Розкажіть про причини унії. Підкресліть важливість рішень Берестейського собору для духовного розвитку України.
Розкриваючи друге питання необхідно підкреслити, що вплив реформації та гуманізму в українських землях призвів до дальшого розвитку освіти уже на світській основі. Вплив церкви на школу втрачається.
В Україні створюються в ці роки школи вищого ступеня. Перша з них була заснована в 1578 р. у м. Острозі князем Костянтином Острозьким. Поступово навколо неї організовується важливий культурно - освітній центр, де працювали відомі вчені, була створена друкарня. Розкажіть про результати діяльності Острозького культурного осередку. Важливою була Львівська братська школа (1585 р.). ЇЇ статут був запозичений багатьма іншими братськими школами України. Необхідно опрацювати цей статут. Навести конкретні приклади про організацію навчання в братських школах.
В 1632 р. на базі братської школи м. Києва та школи Києво -Печерської Лаври створюється Києво - Могилянський колегіум (з 1701р. - академія). Цей навчальний заклад стає основним культурно - освітнім закладом не лише в Україні, а й в усій Центральній та Південній Європі. Розкажіть про діяльність Києво-Могилянської академії та її значення в історії українського культурного відродження.
Підкреслюємо важливе значення в розвитку тогочасної культури, діяльності на чолі православної церкви митрополита П.Могили. Він є автором ряду важливих духовних творів, провів основну роботу по створенню Київського колегіуму, який носить його ім’я до наших днів.
Активно працювала по розповсюдженні своєї віри в Україні, а фактично по спольщенню місцевого населення (особливо шляхти) католицька церква. Широко використовувався орден єзуїтів. Цей церковний орден католицизму був створений І.Лойолою як передовий загін просування його по захоплених Польщею землях. Єзуїти широко використовували в Україні систему своїх шкіл створених в Ярославі, Львові, Луцьку, Києві, Острозі та інших містах. Ці школи ділилися на елементарні, середні та колегії. В 1570 р. у Вільно створюється їх академія. Маючи міцну навчальну базу, ці школи шляхом ідеологічного впливу через навчально-виховний процес формували вірних слуг Польської держави із числа дітей української шляхти та багатих міщан, які там навчались. Наведіть приклади спольщення та покатоличення відомих родів українських магнатів. Підкресліть, як це вплинуло на розвиток української культури в той час.
Необхідно наголосити, що в роки існування козацько-гетьманської держави спостерігається значний розквіт культури, особливо освіти, книгодрукування. Необхідно опрацювати ці матеріали за книгою В. Січинського “Чужинці про Україну” – К., 1993. За свідченнями іноземних мандрівників (П.Алепський) в роки Б.Хмельницького більшість населення Гетьманщини була писемною. За підрахунками дослідників одна школа приходилась на 866 осіб населення. Для порівняння: в роки російської окупації України (XIX ст.) цей показник уже дорівнював майже 10 тисяч осіб.
В Україні діяла уже традиційна система шкільного навчання, а саме: працювали початкові школи при церквах, соборах, у великих маєтках шляхти; школи вищого типу, створені братствами у містах, єзуїтські школи були ліквідовані. Наведіть конкретні приклади діяльності таких навчальних закладів. На початку XVIII ст. на Лівобережжі і Слобожанщині створені народні училища. Вищу освіту давали колегіуми, створені в Чернігові, Переяславі та Харкові. В 1701р. Києво - Могилянський колегіум отримав статус академії. Роль її особливо зростає з розвитком освіти та культури України в роки правління гетьмана І.Мазепи (1687 - 1708 рр.). В академії працювали визначні вчені Лазар Баранович, Симеон Полоцький та ін. Визначними культурними діячами стали випускники академії Григорій Сковорода, Максим Березовський, та ін.
Викладачі та випускники Києво - Могилянської академії (Н.Прокопович, С. Яворський, Т.Кониський та сотні інших) відіграли основну роль у піднесенні культури Російської імперії та реформуванні її церкви. Розкажіть про роль вихідців з України в розвитку культури Росії. Використайте дослідження Б. Корчмарика “Духовні впливи Києва на Московщину в добу гетьманської України”. – Львів, 1993.
Вже в кінці XVIII ст. російський уряд приймає рішення про перетворення академії в духовний навчальний заклад, а колегій України – в духовні семінарії.
Розкриваючи третє питання наголошуємо, що розвиток освіти і шкільної справи того часу в Україні тісно пов’язаний з розвитком масового друкарства. Поширення його в наших землях пов’язане з ім’ям російського друкаря Івана Федорова. Після виходу перших друкованих книг у Москві, боячись фізичної розправи місцевого “неблагонаміреного”, а точніше, вороже налаштованого, неграмотного населення, І.Федоров утікає в українські землі. В 70-х рр. XVI ст. він осідає у Львові, де виходять друком “Апостол” (1574р.) і “Буквар” (1574р.). В 1581р. була надрукована Острозька Біблія - перше у східно - та південнослов’янських народів видання повного тексту біблійних книг. Текст до друку був підготовлений літературно - науковим гуртком князя Острозького.
Після смерті І.Федорова активно працювала друкарня Львівського братства.
Розкриваючи четверте питання наголосіть, що в цей період виникає зовсім нова за своїм жанром так звана полемічна література. В основі літературної полеміки опинилися проблеми законності панування Польщі над українськими землями, розвиток руської (української) мови і т.д. На захист православної віри, свого народу стали Г.Смотрицький, Е.Зизаній, І.Вишенський, Х.Філарет, І.Борецький, І.Копистинський та інші відомі просвітителі. Особливо відзначився І.Вишенський, який є автором 16 творів. Він виступав проти експлуатації свого народу іноземними загарбниками, відстоював честь і гідність простих людей, боровся за свою мову. Наведіть приклади із творчості І. Вишенського, які б підтвердили ці висновки.
Необхідно наголосити, що в ці роки в українській літературі спостерігаються значні позитивні зміни. Появляється під впливом ідей європейського просвітництва аналогічна течія серед українських письменників. Необхідно назвати імена і розказати про творчість Якова Козельського, Василя Капніста (“Ода на рабство”), Василя Каразіна та ін. Центральне місце серед просвітителів того часу посідають Феофан Прокопович (1681 - 1736 рр.) та Григорій Сковорода (1722 - 1794 рр.). Розкриваємо теорію “просвіченого абсолютизму” Ф.Прокоповича: взаємовідносини між монархом та народом, підкорення церкви державі. Ідеал мислителя - добра людина, засудження ним лицемірства. Г.Сковорода розробляє ідеї протесту проти соціальної несправедливості, носії зла - наші чиновники. Центральна проблема вивчення Сковороди - принцип “Сродної праці”. Єдиний шлях боротьби проти зла в суспільстві - розвиток добрих начал, закладених у природі людини, через поширення освіти. Сковорода - один із перших філософів нового часу висуває ідею про перетворення праці із засобу до життя в найпершу життєву потребу і найвищу насолоду. Гуманістичний характер творчості цих мислителів сприяв розвитку прогресивних традицій в українській літературі XVIII ст. Це ми спостерігаємо із появою такого твору як “Історія Русів” (1760 - 1790 рр.). В ньому доказуються давні державницькі традиції в Україні. Необхідно опрацювати основні положення цієї книги. Вказати на її величезне значення в національно-культурному відродженні України. Розкриваючи питання на самостійне опрацювання необхідно підкреслити, що в часи національно-визвольної війни українського народу на чолі з Б.Хмельницьким особливо поширеним видом архітектури стали оборонні споруди (укріплення Чигирина-столиці гетьмана,села Суботова та ін.).
В період 18ст. під впливом подій у Європі в Гетьманщині в архітектурі стає панівним стиль бароко, а в часи гетьмана І.Мазепи , мазепинське бароко: Миколаївський собор у Києві, будинок Києво-Могилянської академії, палац гетьмана в Батурині та ін. В цей період на нашій землі працювали відомі зодчі Растреллі, Григорович-Барський (Андріївська церква в Києві), Степан Ковнір (дзвіниця Лаври в Києві). Розкажіть про основні особливості українського бароко.Підтвердіть сказане вищеназваними прикладами.
Важливе місце в українському мистецтві в даний час належало литтю: виготовлення гармат , дзвонів, виготовлення церковного та домашнього посуду.
Значного успіху досягає український живопис. В ряді міст створюються малярські цехи. В живописі важливе місце займає іконографія і церковне різьблення (іконостаси Успенського собору Лаври в Києві, Богородчанський - у Скиті Манявському). Появляються світські портрети : державних, культурних діячів: Острозьких, Вишневецьких, Санчушків, Б.Хмельницького, І.Мазепи та ін. Серед живописців відомими були Йов Кондзелевич, Д.Левицький, В.Боровиковський. Необхідно розказати про їх творчість.
В цілому, підводячи підсумки вивчення теми, наголошуємо, що в роки існування Гетьманщини українська культура досягла свого найвищого розвитку (доба Мазепи), а в подальшому під ударами Росії вона стала швидко занепадати.
Тема 8: Культурне відродження в Україні (кінець 18 - поч. 20 ст.ст.)
План:
1 Становлення української літературної мови та нової літератури.
2 Розвиток освіти та науки.
3 Становище в образотворчому мистецтві.
4 Розвиток архітектури і театру.
Питання на самостійне опрацювання
1 Розвиток музичного мистецтва.
2 Розвиток культури в роки національно-демократичної революції та боротьби за збереження державності (1917-1920 рр.).
Реферати
1 Культурно-просвітницька діяльність "Руської трійці".
2 Культурно-просвітницька діяльність Т.Шевченка.
3 Внесок І. Франка в розвиток української та світової культури.
Мета: проаналізувати колоніальне становище української культури в період бездержавного розвитку наших земель; розкрити нове національно - культурне піднесення в українських землях та реакційну політику російського царизму відносно нашої культури.
Розкриваючи перше питання, необхідно підкреслити, що культурно - національне відродження у літературі пов’язано із творчістю І.Котляревського (1769 - 1838р.р.), автора поеми “Енеїда” (1798р. у Петербурзі надруковано 3 частини поеми, повністю вийшла в світ у 1842 р.), першого твору української літератури, написаного народною мовою. Основоположником художньої прози нової української літератури був Т.Квітка - Основ’яненко (1778 - 1843р.р.): роман “Пан Холявський”, повісті “Маруся”, “Українські дипломати” та ін.
П.Гулак - Артемовський перший ввів жанр балади (балади “Твардовський”, “Рибалка”), Є.Гребінка виступив як видатний байкар.
Всі вони написали чимало визначних творів, які свідчать про оригінальність нової української літератури уже в період її становлення, про її яскраво виражену національну самобутність.
У 30 - 40 - х рр. ХІХст. в Україні виникає такий літературний напрям, як романтизм. Його характерні риси - розходження між суб’єктивними мріями художника і об’єктивною дійсністю.
З’ясуйте характерні особливості форм романтизму: прогресивної (Т.Шевченко (ранні твори), представники “Руської трійці” та ін.); консервативної - Л.Боровиковський, М.Костомаров, П.Куліш, А.Метлинський та ін. Вкажіть різницю між ними.
Необхідно наголосити, що особливо вагомих результатів досягла в цей час українська література. Це творчість Т.Шевченка, І.Франка, П.Мирного, М.Коцюбинського, М.Вовчка та ін. Проаналізуйте основні твори цих авторів.
Розкриваючи друге питання, наголошуєм, що особливо негативно реакційна політика російського царизму в галузі культури відбилась на розвитку української освіти. Не дивлячись на зростання вищої технічної і професійної освіти, вона, як і в західних землях, розвивалась в інтересах обох монархій, ігноруючи українську мову і місцеве населення. Підтвердіть сказане на конкретних прикладах.
Підкреслюємо, що українські вчені внесли великий вклад у розвиток науки в Російській і Австро - Угорській монархіях. Активно розвивались історичні дослідження: В.Антонович, М.Максимович, К.Костомаров, М.Драгоманов, М.Аркас, М.Грушевський; інші галузі науки: М.Пирогов (медицина), С.Подолинський (економічна історія), П.Чубинський, П.Житецький (етнографія) та інші. Вагомий вклад в розвиток науки внесло Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ) та інші наукові організації. Розкажіть про вклад відомих науковців НТШ у розвиток культури України.
Необхідно підкреслити, що в першій половині XIXст. в українських землях в складі Росії склалась така система освіти: парафіяльні школи, повітові училища, гімназії, ліцеї та університети. В галузі освіти в наших землях російський царизм проводив особливо реакційну політику. Як результат, мережа народних парафіяльних шкіл порівняно з XVII - XVIII ст.ст. значно скоротилася. Українці вже не були високоосвіченою нацією, це уже був темний, неосвічений народ. Насередину ХІХст. 1 школа припадала майже на 10 тис. учнів. Це майже в 10 разів гірше, порівняно з періодом Гетьманщини.
В ці роки виникають професійні школи: Чернігівське ремісниче училище (1804р.) та інші професійні школи виноградства, садівництва, бджільництва, ветеринарії, рільництва. В 1805р. у Харкові на кошти місцевого дворянства під керівництвом Василя Каразіна було відкрито університет. Тут формується центр наукового та освітнього життя України. Працювали відомі вчені: В.Срезневський, А.Метлинський, П.Гулак - Артемовський та ін. Розкажіть про їх діяльність, вклад у розвиток української культури.
В 1834 р. за рішенням царського уряду, з метою посилення русифікації краю в Києві було відкрито російський університет. Однак дуже швидко він стає важливим центром національно - культурного відродження краю. Працювали відомі вчені: М.Максимович, М.Костомаров, В.Антонович та ін. Розкажіть про їх вклад у розвиток культури України.
В Західній Україні необхідно відмітити реформи в освіті 80-хр.р. XVIIIст.: створювалися народні школи з українською мовою навчання, відкрито семінарію для підготовки греко - католицького духовенства, при Львівському університеті відкрито Руський інститут і т.д.
Наукова робота зосереджувалась в основному в університетах - Київському та Харківському. В 1843 р. створюється тимчасова комісія для розгляду давніх актів, на основі зібраних документів у 1852р. відкрито Київський центральний архів. Наукові дослідження уже розвивались по певних напрямках: історичний: праці В.Маркевича, М.Костомарова, П.Куліша, В.Антоновича; мовознавство: Білецький - Носенко, О.Потебня; філософія: П.Юркевич, Й.Шад.
Виходить ряд літературних альманахів: “Український вісник” (1819р.), “Український Альманах” (1831р.) та ін.
Необхідно підкреслити, що вся система освіти, наукові заклади, літературні збірники були російськомовними.
Розкриваючи третє і четверте питання, необхідно наголосити, що паростки національно - культурного відродження з’явились також на ниві архітектури, образотворчого мистецтва, театру.
Архітектурне мистецтво України цієї доби звільнялося від чужих впливів і продовжувало стверджувати свою самобутність. В архітектурних спорудах панівні позиції займав класичний стиль. На початку ХІХст. йому на зміну прийшов новий стильовий напрям - ампір. Вкажіть характерні риси цих архітектурних стилів. Однак він повинен був поступитись українським будівничим традиціям при забудові, які набирали своєрідних національних прикмет. Працювали відомі зодчі А.Меленський (1766 - 1833р.р.), який протягом 30 років був головним архітектором Києва; П.Ярославський (1750 - 1810 рр.), О.Оберетті (головний корпус Київського університету (1837 - 1842 рр.); у Львові в стилі ампір збудована ратуша (1824 - 1835 рр.) та ін.
Українська скульптура в ці роки розвивалась під впливом класицизму. В Росії працювали відомі майстри скульптури - українці за походженням: І.Мартос (1754 - 1835 рр.), ректор Петербурзької Академії Мистецтв, родом із Чернігівщини; В.Демут - Малиновський. Вони створили пам’ятники Рішельє в Одесі, Князю Володимиру в Києві.
Важливий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва вніс Т.Шевченко (1814 - 1860 рр.). Один із найвидатніших майстрів - художників у галузі станкового живопису, графіки, скульптури. Автор понад 1 тисячі творів, отримав звання академіка мистецтв.
Плідно працювали його послідовники Л.Жемчужников (1828 - 1912 рр.); К.Трутовський (1826 - 1893 рр.).
Необхідно підкреслити, що важливу роль у національно - культурному відродженні українського народу відіграв світський театр, організаційне оформлення якого відбувалося в кінці XVIII - на початку ХІХ ст.ст. Новий тип українського театру пов’язаний з діяльністю так званого кріпацького театру, який був своєрідною ланкою на шляху переходу від шкільного до світського театру.
Підвалини українського професійного театру були закладені в Харкові та Полтаві. В 1808 р. поновлюється робота Харківського театру (П.Квітка - Основ’яненко директор і режисер), актори М.Щепкін, Т.Пряженковська.
На чолі Полтавського театру стояв І.Котляревський, тут працював відомий актор К.Соленик.
Підкресліть, що становище в мистецтві України в той час було протирічивим. З одного боку, заборони царизму на розвиток української культури, з другого - виникнення в той час театру корифеїв сцени, творчість М.Лисенка в музиці, діяльність відомих художників Т.Шевченка, М.Симоненка, К.Трутовського, І.Сошенка та ін.Розкриваючи питання на самостійне опрацювання необхідно підкреслити,що в роки української національно-демократичної революції (1917-1921рр.) виникли сприятливі умови для розвитку нашої культури,освіти,літератури,мистецтва.В культуру прийшли молоді талановиті діячі.Необхідно розказати про їх творчість.
Відкрито українські гімназії,університети в Києві,Кам’янець-Подільському, створено Українську Академію Наук (В.Вернадський (1863-1945рр.) А.Кримський (1871-1942рр.). Працювали відомі вчені Д.Багалій, О.Левицький, С.Смаль-Стоцький, М.Туган-Барановський, П.Тутковський та ін. Йшли активні процеси українізації всього культурного життя УНР. Письменники та поети в більшості підтримали українську революцію: О.Довженко, О.Олесь, О.Вишня, В.Сосюра, П.Тичина написали яскраві патріотичні твори. Важливі зміни відбувалися в музиці,образотворчому мистецтві та театральному мистецтві.Проаналізуйте їх і дайте їм оцінку.
Таким чином, в кінці XVIIІ- поч. ХХст., не дивлячись на колоніальну політику Росії та Австрії, в українській культурі зародились і активно розвивались важливі процеси культурно - національного відродження. В Західних землях біля витоків культурного відродження знаходилось греко - католицьке духовенство.
