- •1.Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку
- •2.Види комерційних банків
- •3.Структура комерційного банку
- •4.Порядок створення комерційного банку
- •5.Реєстрація комерційного банку
- •6.Ліцензування діяльності комерційного банку
- •7. Касові операції банків:
- •8. Порядок видачі готівки банками
- •9. Експертиза та оброблення готівки
- •10. Ведення рахунків клієнтів:
- •12. Безготівкові міжгосподарські розрахунки:
- •13. Класифікація, принципи та оцінка кредитоспроможності позичальника:
- •20. Кредитний ризик: визначення і мінімізація витрат.
- •21. Капітал банку, його структура і формування.
- •22. Прибутковість банку.
- •23. Посередницькі, консультаційні, інформаційні та трастові послуги.
- •24. Факторинг.
- •25. Форфейтинг.
- •26. Лізинговий кредит.
- •27. Емісійні операції банків
- •28. Інвестиційні операції банків з цінними паперами
- •29. Ефективність реальних інвестицій
- •30. Авалювання та акцептування векселів
- •31. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
- •32. Інвестиції: структура, суть і форми
- •33. Місце банків у інвестиційній активності суспільства
- •34.Операції з дорогоцінними металами.
- •35.Операції з торгівлі іноземною валютою на міжбанківському ринку.
- •36.Операції з міжнародних торгівельних розрахунках.
- •37.Залучення ресурсів на міжбанківському ринку.
- •38.Розрахунки з використанням пластикових карток.
- •39.Лізингові операції.
- •40. Банківські гарантії та поручительства
- •41.Неторгівельні операції комерційних банків в іноземній валюті
- •42. Регулювання діяльності банків
- •43. Методи надання банківського кредиту
- •44. Депозитні операції банків, їх класифікація
- •46.Інкасування векселів та доміциляція векселів
- •47.Споживче банківське кредитування.
- •48.Умови та порядок укладання кредитної угоди
- •49.Засоби захисту від кредитного ризику
- •50.Характеристика ломбардного кредити
- •51.Характеристика іпотечного кредити
- •52.Характеристика сеп(система електронних платежів)
- •53.Етапи процесу кредитування.
- •55.Фінансова стійкість банку
- •56.Засоби регулювання діяльності банків
- •57.Фінансові звіти банку
- •58.Оцінка діяльності банку
- •59.Дистанційне обслуговування клієнтів банку
- •60.Банківський кредит та його класифікація
24. Факторинг.
Факторинг - це комплекс послуг для виробників і постачальників, провідних торговельну діяльність на умовах відстрочення платежу.
В операції факторингу звичайно беруть участь три особи: чинник (факторингова компанія або банк) - покупець вимоги, постачальник товару (кредитор) і покупець товару (дебітор). Основною діяльністю факторингової компанії є кредитування постачальників шляхом викупу короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, не перевищує 180 днів. Між факторингової компанією і постачальником товару укладається договір про те, що їй в міру виникнення вимог з оплати поставок продукції пред'являються рахунки-фактури або інші платіжні документи. Факторингова компанія здійснює дисконтування цих документів шляхом виплати клієнту 60-90% вартості вимог. Після оплати продукції покупцем факторингова компанія доплачує залишок суми постачальникові, утримуючи відсоток з нього за наданий кредит і комісійні платежі за надані послуги.
Існує велика кількість різновидів факторингових послуг, що відрізняються один від одного насамперед ступенем ризику, який приймає на себе факторингова компанія.
Факторинг з регресом - вид факторингу, при якому чинник набуває у клієнта права на всі суми, належні від боржника. Однак у випадку неможливості стягнення з боржника сум в повному обсязі, клієнт переуступивший борг, зобов'язаний відшкодувати фактору бракуючі грошові кошти.
Факторинг без регресу - вид факторингу, при якому чинник набуває у клієнта права на всі суми, належні від боржника. При неможливості стягнення з боржника сум в повному обсязі факторингова компанія зазнає збитки (правда, в рамках виплаченого фінансування клієнту).
Факторинг буває відкритим (з повідомленням дебітора про уступку) і закритим (без повідомлення). Також він буває реальним (грошова вимога існує на момент підписання договору) і консенсуальних (грошова вимога виникне в майбутньому).
За участю одного фактора в угоді факторинг називається прямим, за наявності двох чинників - взаємним.
При класифікації видів факторингу варто звернути увагу на інвойс-дискаунтинг, хоча він і має ряд істотних відмінностей, незважаючи на те, що в ньому присутні риси регресного закритого факторингу.
Факторинг називається внутрішнім (domestic factoring), якщо сторони за договором купівлі-продажу, а також факторингова компанія знаходяться в одній і тій же країні.
Факторинг називається зовнішнім (частіше використовується назва міжнародний факторинг, якщо фактор і його клієнт (постачальник товару) є резидентами різних держав.
Завдяки договору факторингу постачальник може відразу отримати від фактора плату за відвантажений товар, що дозволяє йому не чекати оплати від покупця і планувати свої фінансові потоки. Таким чином, факторинг забезпечує підприємство реальними грошовими коштами, сприяє прискоренню оборотакапітала, підвищення частки продуктивного капіталу і збільшення прибутковості. При цьому покупець, укладаючи договір факторингу, отримує можливість повернути борг через більш тривалий термін в порівнянні з комерційним кредитом (в окремих випадках борг пролонгується під додаткові зобов'язання), дозволяється також часткове погашення боргу, що стимулює покупку товарів через факторингові компанії.
