1.3. Впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису

1.3.1. Юридичні аспекти електронного документообігу та застосування електронного цифрового підпису

У повсякденне життя все більше входять новітні інформаційні технології. Сьогодні вже нікого не здивує те, що дуже скоро більшість документів буде виконано в електронному вигляді і вони за юридичною силою прирівнюються до паперових документів.

У ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» надано визначення терміна «електронний документ».

Електронний документ — це документ, інформацію в якому зафіксовано у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Закон України «Про електронний цифровий підпис» дає таке визначення електронного підпису — це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Чинним законодавством (Закон України «Про електронний цифровий підпис», постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1453 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності») зобов’язано органи державної влади застосовувати ЕЦП лише за умови використання надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, отриманим на ці засоби від спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері криптографічного захисту інформації, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів у своїх працівників — підписувачів.

Законом зобов’язано державну податкову службу як центральний орган державної виконавчої влади для здійснення електронного документообігу з використанням ЕЦП використовувати лише посилені сертифікати відкритих ключів, тобто сертифікати ключів, видані акредитованими центрами сертифікації ключів, засвідчувальними центрами, центральним засвідчувальним органом.

Згідно з чинним законодавством електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) за умови, що: електронний цифровий підпис повинен бути підтверджений з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті; на час накладання підпису був чинним посилений сертифікат відкритого ключа акредитованого центру сертифікації ключів та/або посилений сертифікат відкритого ключа відповідного засвідчувального центру.