Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK_vidpovidi (1).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
836 Кб
Скачать
☆

2. Фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання і типом кредитора.

Класифікація фінансування бюджету за типом кредитора .Джерела покриття дефіциту (фінансування ) бюджету поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні джерела – це надходження від сектору державного управління, тобто обсяг запозичень за рахунок

емісії державних цінних паперів, що здійснює МФУ, надходження від органів грошово-кредитного регулювання і банківських установ та інші внутрішні джерела. Зовнішні джерела фінансування групуються за такими ознаками: позики, отримані від міжнародних організацій економічного розвитку, надходження від органів управління іноземних держав, позики, отримані від іноземних комерційних банків та інші джерела, не віднесені до цих категорій.

Класифікація фінансування за типом боргового зобов’язання. Фінансові зобов’язання класифікуються за такими видами: облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики та інші державні цінні папери; довгострокові, середньострокові та короткострокові позики та кредити; зміна обсягівготівкових коштів, депозитів і цінних перів, що використовуються для управління ліквідністю у розрізі внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування.

Класифікація боргу за типом кредитора залежить від типу утримувача боргового зобов’язання: внутрішнього та зовнішнього.

Класифікація боргу за типом боргового зобов’язання відрізняє заборгованість за довгостроковими середньостроковими, короткостроковими зобов’язаннячми і векселями ( на термін менше одного року) та іншими внутрішніми та зовнішніми зобов’язаннями у структурі непогашеного боргу.

3. Екологічне оподаткування.

Фінансово-економічні методи регулювання в ринкових умо­вах значно ефективніші від прямого адміністративного регулю­вання. Система адміністративних обмежень і заборон, супереч­ливе накладання часто формальних штрафів за порушення чин­них норм виявились неефективними. Головним фінансово-економічним важелем має стати обов'язковий достат­ньо великий економічнийподаток за використання і завдання шкоди основним природним ресурсам - воді, повітрю, ґрунту, надрам, рослинному і тваринному світу, порушення біосистем.

У сучасних умовах широкомасштабного завдання шкоди біо­сфері екологічний добробут по відношенню до матеріального в шкалі цінностей виходить на перший план, хоча не всі члени суспільства це повністю усвідомили. Тому можна вважати цілком закономірним, що введення екологічного податку за використання і пошкодження природних ресурсів у ряді випадків при­зведе до деякого підвищення вартості продукції. Воно буде ком­пенсуватися підвищенням якості навколишнього природного середовища та ліквідацією шкідливого для здоров'я людини хі­мічного забруднення продуктів харчування і інших небезпеч­них змін стану довкілля.

Обґрунтування розміру податку за використання та пошко­дження природних ресурсів і розробка методів його визначен­ня в наш час стає одним із першочергових завдань. При цьому потрібний новий соціально-екологічний підхід, який одночасно враховував би соціальні, економічні й екологічні вимоги. При встановленні такого по­датку може враховуватись економічна оцінка ресурсів, визначена за обсягами трудовитрат на їх залучення в суспільне виробництво, ефекту від їх використання в процесі виробництва і прогнозу витрат на їх відновлення (якщо це можливо) або на відшкодування збитків, завданих довкіллю при їх використанні. Оскільки внаслідок просторової неоднорідності географічної оболонки попит і пропозиція природних ресурсів на різних ді­лянках земної кулі неоднакові, то податок за використання і пошкодження кожного виду природного ресурсу повинен бути територіально диференційованим з урахуванням неодноріднос­ті природного середовища і антропогенного впливу на нього. Держава  повинна впливати на поведінку винних у забрудненні навколишнього середовища шляхом податків і стимулювати природоохоронну діяльність шляхом дотацій. Необхідно створити всі умови для того, щоб платникам податків було легше нести покладений на них тягар. З цією метою важливо забезпечити стабільність і простоту податкової системи, витримуючи принцип визначеності податкових зобов'язань, відповідно до якого термін сплати, спосіб платежу, сума платежу мають бути чіткими і визначеними.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]