- •Інвестування
- •Інвестиційний клімат в країні: сутність, чинники та показники розвитку:
- •Інвестиційні якості акцій та облігацій. Оцінка їх вартості та прибутковості:
- •Прямі та портфельні інвестиції, їх сутність, спільні та відмінні риси.
- •Іноземні інвестиції в системі фінансування розвитку національної економіки: роль, місце, особливоті державного регулювання.
- •Суб’єкти інвестиційної діяльності, їх взаємодія.
- •Інвестиційне проектування. Класифікація інвестиційних проектів за різними критеріями.
- •7.Інвестиційна стратегія, її види, параметри та показники.
- •8.Зміст та структура бізнес-плану:
- •9. Організаційно-правові та економічні методи державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •10. Методологія оцінки інвестиційної привабливості регіону, галузі, фірми.
- •Методика аналізу інвестиційної привабливості
- •Інвестиційна привабливість галузей економіки України:
- •11. Проблеми іноземного інвестування в Україні:
- •12. Реальні інвестиції,їх значення. Форми реальних інвестицій.
- •13. Проблеми інвестиційної діяльності в Україні(не смогла найти)
9. Організаційно-правові та економічні методи державного регулювання інвестиційної діяльності.
Під державним регулюванням інвестиційної діяльності розуміються певні в законодавчому порядку форми і методи адміністративного та економічного характеру, що використовуються органами управління всіх рівнів для здійснення інвестиційної політики, що забезпечує державні завдання соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, підвищення ефективності інвестицій, забезпечення безпечних умов для інвестицій у різні інвестиційні об'єкти
Організаційно-правові методи державного регулювання інвестиційної діяльності передбачають: розробку відповідної законодавчої бази; розробку державних норм та стандартів в інвестиційній сфері;ліцензування інвестиційної діяльності; державну експертизу держав них програм та проектів; антимонопольні заходи; роздержавлення та приватизацію; умови використання землі та інших природних ресурсів.
Створення правової основи функціонування суб’єктів інвестиційної діяльності є однією найважливіших економічних функцій держави в ринковій економіці. Формування правової бази передбачає прийняття законів і правил, що регулюють економічну діяльність суб’єктів інвестування, а також контроль за їх виконанням. Провідною метою інвестиційного законодавства є створення правового середовища, сприятливого для успішної інвестиційної діяльності. Однак, незважаючи на значну кількість нормативних актів, недосконалість та нестабільність вітчизняного законодавства сьогодні є однією з основних причин, які гальмують розвиток інвестиційної діяльності в Україні.
Економічні методи впливу держави це методи, за допомогою яких держава впливає на суб'єкти інвестиційної діяльності шляхом стимулювання прийняття інвестиційних рішень як в інтересах самих суб'єктів, так і в інтересах усього суспільства.
В системі економічних методів державного регулювання інвестиційної діяльності чільне місце відведено системі оподаткування. Розмір податкового навантаження суттєво впливає на формування власних капіталів інвесторів. Тому зменшення податкового навантаження стимулюватиме розвиток інвестиційної діяльності за рахунок збереження прибутків і формування довгострокових фінансових ресурсів для інвестиційних операцій. Основними інструментами державної грошово-кредитної політики щодо регулювання інвестиційної діяльності є: встановлення нормативів обов’язкових резервів, які зобов’язані створювати банки для покриття ризиків, тим самим сприяючи активному використанню коштів для кредитування та інвестування (або навпаки); операції на відкритому ринку з державними цінними паперами; політика облікової ставки НБУ, за якою він продає кредитні ресурси банкам, збільшуючи чи зменшуючи обсяги кредитних джерел для фінансування інвестицій
10. Методологія оцінки інвестиційної привабливості регіону, галузі, фірми.
Об'єктивна оцінка фінансового стану підприємства може проводитися за розробленими методиками експрес-аналізу або поглибленого аналізу, які базуються на використанні абсолютних і відносних показників. Такі методики дають змогу виявляти проблемні напрямки діяльності підприємства і досліджувати причини, які їх зумовили, але не дають змоги зробити обґрунтовані висновки про його фінансовий стан в цілому, інвестиційну привабливість та потенційні можливості. Це питання вирішується за допомогою визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємства.
Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства можуть бути використані різні фінансово-економічні показники функціонування підприємства протягом певного періоду.
Визначення інвестиційної привабливості слід розглядати не тільки як інтегральний фінансово-економічний показник, а й як систему кількісних показників оцінки господарського, фінансового, технічного потенціалів підприємства, що дозволяє оцінити позицію конкретного підприємства відповідної галузі та регіону. Кінцевий результат щодо інвестиційної привабливості підприємства дає змогу замовникам більш об'єктивно оцінити стан і можливості певного підприємства України.
Оцінка інвестиційної привабливості повинна здійснюватися у два етапи:
— перший етап: розрахунок інтегрального показника за кожним підприємством окремо на підставі фінансової та бухгалтерської звітності;
— другий етап: визначення оцінки інвестиційної привабливості підприємства шляхом корегування інтегрального показника, розрахованого на першому етапі з урахуванням привабливості на мезоекономічному рівні, впливу результатів фінансово-господарської діяльності та ризиків діяльності підприємства.
