- •Місце маркетингової інформаційної системи в системі отримання маркетингової інформації. Структура маркетингової інформаційної системи.
- •Класифікація маркетингових досліджень по цілям.
- •Класифікація маркетингових досліджень по характеру висновків, по періодичності, по методам збору інформації.
- •Класифікація маркетингових досліджень по типу дослідницьких завдань, по універсальності.
- •Визначення доцільності проведення дослідження. Аудит маркетингової проблеми.
- •Ситуаційний аналіз: аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Симптоми маркетингових загроз та маркетингових можливостей.
- •Етапи маркетингових досліджень.
- •Маркетингова управлінська проблема та проблема маркетингових досліджень.
- •Визначення цілі маркетингового дослідження. Предмет, об’єкт та суб’єкт дослідження. Границі дослідження.
- •Розроблення дослідницьких завдань. Складання списку необхідної інформації. Розроблення пошукових питань.
- •Основні правила побудови пошукових питань. Проблеми вимірювання та операціоналізації.
- •Розроблення гіпотез при визначенні дослідницьких завдань.
- •Визначення джерел отримання інформації. Первинна та вторинна інформація: переваги та недоліки. Оцінка якості інформації. Синдикативна інформація.
- •Етап планування і організації дослідження: планування кабінетних досліджень.
- •Етап планування і організації дослідження: планування польових досліджень.
- •Етап збору даних. Особливості.
- •Етап підготовки даних до аналізу. Особливості.
- •Аналіз даних в процесі маркетингових досліджень.
- •Підготовка звіту і презентація результатів.
- •20. Кабінетні дослідження. Процес проведення. Сфери застосування. (сфери не нашла)
- •21.Методи кабінетних досліджень
- •22. Польові маркетингові дослідження. Методи збору даних.
- •23. Спостереження. Визначення. Сфери використання
- •24. Спостереження. Переваги та недоліки спостереження як методу отримання первинних даних.
- •25. Спостереження. Способи спостережень.
- •26. Спостереження. Види спостережень. Форми збору даних.
- •27. Спостереження. Планування спостереження.
- •28. Опитування. Визначення. Класифікація.
- •29. Опитування. Схема проведення опитування.
- •30. Опитування. Експертне опитування
- •31. Види комунікацій при опитуванні споживачів.
- •Дослідницька панель. Види панелей.
- •33. Експеримент. Визначення. Класифікація експериментів.
- •Особливості якісного підходу.
- •Основні методи проведення якісних досліджень.
- •Глибинні інтерв’ю. Сфери використання.
- •Види глибинних інтерв’ю.
- •Техніки проведення глибинних інтерв’ю.
- •Фокус-групи. Сфери застосування. Переваги та недоліки. (73?74)
- •Фокус-групи. Класифікація фокус-груп.
- •Фокус-групи. Етапи проведення фокус-груп.
- •Фокус-групи. Вимоги до відбору у фокус-групу.
- •Прямі та непрямі методи отримання інформації. Проективні методики.
- •Основні завдання кількісних досліджень.
- •46. Кількісні дослідження. Особливості. Основні методи проведення
- •47. Структура анкети. Правила побудови анкети:
- •48. Правила формулювання питань в анкеті. Порядок питань
- •57. Імовірносні методи побудови вибірки. Типи відбору та типи вибірок
- •Підготовка інтерв’юерів. Питання програми тренінгу інтерв’юерів.
- •Організація вибірки. Підходи до планування об’єму вибірки
- •Організація вибірки. Планування об’єму вибірки
- •Визначення об’єму вибірки при вивченні одномірних характеристик.
- •Простая случайная выборка. Види. Особливості побудови.
- •63. Стратифікована вибірка. Види. Особливості побудови.
- •64. Кластерна (гніздова) вибірка. Особливості побудови.
- •65. Ефективний об’єм вибірки. Дизайн-ефект.
- •66.Визначення об’єму вибірки при вивченні багатовимірних хар-тик.
- •67. Маркетингові дослідження до запуску маркетингової програми.
- •68. Маркетингові дослідження в процесі запуску маркетингової програми
- •69. Маркетингові дослідження після запуску маркетингової програми
- •71. Рівні вимірності привабливості продукту.
- •72. Концепція мультиатрибутивного товару.
- •73. Суб’єктивне сприйняття корисності продукту. Компенсаційні моделі.
- •74.Суб’єктивне сприйняття корисності продукту. Некомпенсаційні моделі.
- •75Суб’єктивне сприйняття корисності продукту. Декомпозиційний підхід..
- •81. Тестування ціни. Методи дослідження.
- •82. Уявлення про сумісний аналіз (conjoint). Види сумісного аналізу.
- •83. Тестування реклами.
- •84. Дослідження структури ринку.
- •85. Оцінки попиту на ринку. Методи прогнозування попиту.
Класифікація маркетингових досліджень по характеру висновків, по періодичності, по методам збору інформації.
Основные качественные методы – это фокус-группа и глубинное интервью.
качественные методы исследования носят разведывательный, поисковый характер и применяются на этапе ориентации, углубления понимания проблем, которые волнуют Клиента.
Количественные исследования подразумевают проведение различных опросов, основанных на использовании структурированных вопросов закрытого типа, на которые отвечает большое число респондентов. Главной задачей количественных исследований является получение численной оценки состояния рынка или реакции респондентов на некое событие.
трекинговые исследования - это периодически повторяющиеся исследования, каждый раз проводящиеся на одинаковых по своим параметрам выборках респондентов
Кабинетные исследования — это анализ вторичной информации. То есть это анализ информации, которая ранее уже была кем-то собрана и обработана. При этом время и затраты, требуемые на получение нужной информации, как правило, относительно невелики по сравнению с первичной информацией.
Полевые исследования- процесс сбора первичных данных для целей маркетингового анализа. Отличие от вторичных методов получения информации, в том числе кабинетного анализа, заключается в наличии непосредственного контакта с объектом исследований
Класифікація маркетингових досліджень по типу дослідницьких завдань, по універсальності.
Визначення доцільності проведення дослідження. Аудит маркетингової проблеми.
Всестороннее исследование маркетинговой проблемы, позволяющее понять ее причины и сущность.
Задачи, связанные с определением проблемы исследования, включают обсуждения с лицами, принимающими решения; интервью с отраслевыми экспертами; анализ вторичных данных и качественные исследования. Маркетолог решает эти задачи для того, чтобы получить информацию о факторах внешней среды, порождающих проблему, что способствует ее определению.
Аудит маркетинговой проблемы (problem audit) имеет определенную логику взаимодействия,с топ-менеджерами для определения и описания проблемы. Аудит проблемы, подобно любому другому типу аудита, представляет собой всесторонний анализ маркетинговой проблемы для познания ее сущности.
Важно проводить аудит проблемы потому, что высшее руководство в большинстве случаев имеет только смутное представление относительно того, что представляет собой проблема. Например, топ-менеджеры могут знать, что фирма теряет долю рынка, но могут не иметь представления о том, почему это происходит. Они склонны скорее ориентироваться на симптомы, чем на причины. Невыполнение прогнозных показателей по продажам, потеря рыночной доли и снижение прибыли - все это симптомы.
Маркетолог-исследователь должен иметь дело с основополагающими причинами, а не с симптомами. Например, потеря доли рынка может быть вызвана лучшим продвижением товаров конкурентов, неадекватным распределением продукции компании или каким-либо другим набором факторов. Только когда лежашие в основе проблемы причины определены, можно браться за ее решение
