Епілепсія

Це хронічне нервово-психічне захворювання з повторними судомними і психопатологічними пароксизмами і, нерідко, змінами особистості, з виключеною чи зміненою свідомістю, м’язевим и скороченнями.

Етіопатогенез:

1. вроджені вади розвитку;

2. спадковість;

3. хвороба матері під час вагітності;

4. черепно-мозкові травми, пухлини;

5. порушення мозкового кровообігу;

6. зміни кількості ендогенних амінокислот (аспарагінова), полі пептидів (речовина Р), моно амінів, ацетилхоліну.

Симптоми:

• великі судомні припадки з втратою свідомості, генералізованими тоніко-клонічними судомами, прикушуванням язика, сечопуском, які змінюються через кілька хвилин пригніченням ЦНС і сном;

• епілептичний статус з тривалими і повторними великими судомними припадками;

• малі приступи епілепсії з короткочасною втратою свідомості без судомних явищ з відсутністю спогадів про припадок;

• психомоторні припадки з розладами поведінки, несвідомими вчинками і автоматизмами без судом.

Лікування: строго індивідуальне. При великих припадках – фенобарбітал, дифенін, гексамідин, натрію вальпроат, клоназепам, карбамазепін. При епістатусі – в/в сібазон, клоназепам, фенобарбітал-натрій, дифенін-натрій, засоби для наркозу. При малих приступах – етосуксимід, триметин, клоназепам, натрію вальпроат. При психомоторних розладах – карбамазепін, дифенін, фенобарбітал, гексамідин, клоназепам, хлоракон. При міоклонус-епілепсії – клоназепам, сібазон, нітразепан, натрію вальпроат.

Протисудомні засоби.

Барбітурати – фенобарбітал 2 – 6 мг/кг .

Бензонал (Benzonalum) – по 0.1- 0.3 г.

Препарат, метаболізуючись, звільнює фенобарбітал, що проявляє ефект. Після їди 0.1 – 0.2 г 3-4 рази.

Дифенін (Dipheninum) – таб. 0.1 і порошки. Накопичується в нервовій тканині, виводиться нирками, метаболізується в печінці.

Фармакодинаміка – зниження процесів деполяризації клітин, що порушує іррадіацію збудження. Дифенін знижує рівень глутамінової і підвищує концентрацію ГАМК. Це ААП, що пригнічує аритмії через вплив на трансмембральний потік Na⁺.

Застосування: по 0.1 2-3 рази в день (до 0.45 г/добу).

Побічна дія – крові десен, порушений обмін Ca i P.

Протипокази – захворювання крові, хвороби нирок, печінки, декомпенсація серцевої діяльності, вагітність.

Взаємодія з ліками – дифенін збільшує токсичність амінозина, резерпіна, сульфаніламідів. З седуксеном дає різке збудження ЦНС.

Гексамідин (Hexamidinum) – табл. 0.125 і 0.25.

Пригнічує передачу збудження на мотонейрони спинного мозку. Впливає на великі судомні припадки. Починають з добової дози 0.5 в 1-ий тиждень і збільшують до 2 г.

Протипокази: ті ж, що і у дифеніну.

Триметин (Trimethinum) – в порошку.

Для малих форм і психічних еквівалентів. Поєднують з фенобарбіталом.

Призначають по 0.2-0.3 г 2-3 рази в день курсами по 3-5 місяців.

Бензодіазепіни

Карбамазепін (Carbamazepinum) або фінлепсин, тегретол– табл.. 0.2.

Період піввиведення 20-60 годин. Повністю виводиться через 9 днів.

Механізм дії: має ГАМК-ергічні властивості, покращує настрій через участь в медіаторному обміні.

Призначають при великих судомних припадках, невралгії трійничного нерва. Починають з 0.2 1- 2 рази в день і збільшують до 0.4 2-3 рази в день. Максимальна добова доза не більше 1.2 г.

Фенобарбітал і гексамідин ослаблюють протиепілептичну активність карбамазепіна.

Тяга до алкоголю знімається:

Клонозепам – табл. 0.001

На відміну від інших транквілізаторів має виражену протиепілептичну дію.

Починають з 1 мг і збільшують до 4-8 мг на добу.

Побічна дія – розлади координації, депресія.

Сукциніміди

Етосуксимід (Ethosuximidum) – капсули 0.25, флакони по50 мл (в 15 краплях 0.25 г).

При малих приступах. Сприяє накопиченню гальмівних медіаторів у ЦНС.

Призначають по 0.25 3 рази в день зі збільшенням до 6 раз в день.

Хлорпропіонаміди

Хлоракон (Chloraconum) – табл.. 0.25 і 0.5. Тривалість дії 5-7 годин. Діє при 2 г на добу зі збільшенням до 4 г на 24 год.

Препарати вольпроєвої кислоти

Кислота вальпроєва (Acidum valproicum) – табл. 0.15; 0.2; 0.3 г; капсули 0.15 г; 0.3 г.

Сироп по 0.05 г в 1 мл; по 0.3 г в 1 мл.

Т ½ від 5 до 20 годин. Дія препарату проявляється через 2 тижні.

У мозку збільшується кількість ГАМК.

Ефект при великих і малих припадках по 0.15 г в день на два прийоми і збільшують по 0.9-1.2г в 3 прийоми.

Ацедипрол (Acediprolum) – табл. 0.3 г і 5% сироп по 120 мл. Він же за кордоном – вальпроат натрію № ”конвулекс”, в капсулах – вальпроат кальцію „конвульсофін.”

Метіндіон (Methindionum) – табл. по 0.25. Через 15-30 хв. максимальна концентрація в мозку. Не має снодійної і седативної дії. Не впливає на малі припадки. По 0.25 г 3-4 рази до 6 р в день. Поєднують з фенобарбіталом після їди. Добре переноситься. Протипоказаний при напруженнях, тривожних станах.