Неврози

Психогенні нервово-психічні розлади з нав’язливими станами, істеричними проявами, соматичні й вегетативними порушеннями, критичним відношенням до своєї хвороби, без морфологічних змін у НС. Причина – відносно слабі, але тривалі подразники, що ведуть до внутрішніх конфліктів на фоні конституційної схильності.

1. Неврастенія – виключається підвищеною фізичною і психічною втомою, характерна збудливістю, болем голови, порушенням сну, функції ШКТ, органів дихання, швидким виснаженням, емоціональною нестійкістю.

2. Невроз нав’язливих станів – мимовільні сумніви, уявлення, страхи з суб’єктивно неприємними і критичними відношеннями до них хворого.

Нав’язливі страхи (фобії) – клаустрофобія (закритих приміщень), боязнь висоти, певних видів транспорту, нозофобії (кардіофобія, канцерофобія).

3. Істерія – у жінок молодого віку з особливим складом характеру.

Підвищене навіювання і самонавіювання. Виключність своїх страждань. Рухові розлади: звертають на себе увагу тремтінням, кусають собі руки, рвуть одежу. Можливі парези, гіперкінези. Зниження чутливості на тактичні, больові подразники. Потрібна аудиторія. Не б’ються. Не супроводжується наступним сном.

Сенсорні розлади – зниження чутливості на тактильні, больові подразники.

Вегетативно-вісцеральні розлади – лабільність пульсу, болі в ділянці серця, пронос, блювання.

Психози

Захворювання головного мозку з різними розладами психіки (маячіння, галюцинації) і загальними змінами особи (порушення логіки, пам’яті, емоціональності, манії переслідування, ревнощі).

Етіопатогенез складний. 1. Порушення клітин мозку при сифілісі, склерозі судин мозку, інтоксикаціях, інфекційних хворобах. 2. Неповноцінність ферментів, що приймають участь у синтезі і метаболізмі медіаторів головного мозку. 3. Психічні травми. 4. Захворювання внутрішніх органів.

Синдроми, що зустрічаються при психозах:

• маніакальний;

• депресивний;

• амнестичний;

• галюцинаторний;

• катотонічний.

Б. д. Сенільні психози (старечі) проявляються недоумкуватістю, депресивним і параноїдальними синдромами.

Спадкова схильність. Частіше хворіють жінки.

Повільно наростаючі зміни особистості, егоцентризм, втрата індивідуальних особливостей характеру, пам’яті. Зберігаються елементарні фізіологічні потреби.

На цьому фоні можливі депресії, спутаність свідомості. Лікування симптоматичне.

Психотропні засоби

Впливають на:

• психічні функції;

• емоційний стан;

• поведінку.

Основні групи:

а) нейролептики (антипсихотичні);

б) транквілізатори;

в) седативні засоби;

г) антидепресанти;

д) ноотропні засоби;

е) психостимулюючі засоби.

Нейролептики

І. Похідні фенотіазину

Aminazinum – др. і табл. по 0,025; 0,05; 0,1 г

амп. 1, 2, 5 і 10 мл 2,5 %

Широкий спектр дії:

• антипсихотична – зняття психомоторного збудження, маячні і галюцинації;

• транквілізуюча;

• міорелаксуюча;

• гіпотермічна;

• потенціює дію наркозних, снодійних засобів;

• протиблювотна (блокування дофамінових рецепторів на дні ІV шлуночка);

• блокада Н₁-рецепторів;

• пригнічення адренореактивних систем (α-блокаторів);

• М-холіноблокуюча;

• зниження АТ.

Механізм дії: препарат абсорбується на поверхні постсинаптичних мембран адрено- і дофамінореактивних нейронів. Вони стабілізуються, електролітний обмін знижується.

Лікування психозів, епілепсій починається з 0,025 г на добу зі збільшенням до 1 г в 3 – 4 прийоми.

Побічні реакції: ортостатичний колапс, диспепсичні розлади, паркінсонізм, зниження інтелекту.

Пропазин – т. 25 і 50 мг; амп. 2 мл 2,5 %

Метеразин т.5 і 25 мг

Трифтазин т.1; 5 і 10 мг; амп. 1 мг 0,2 %

Нейролептичний ефект поєднується з помірно стимулюючим ефектом, сильним протиблювотним, слабо потенціює снодійні препарати.

Периціазин – капс. 10 мг; флак. для дітей 10 мл 4 % (1 к. = 1 мг)

Левомепромазин т. 25 мг і амп. 1 мг 2,5 %

Алімемазин т. 5 мг, амп 1 мл 0,5 %

Френолон т. 5, амп. 1 мл 0,5 %

Фторфеназин т. 1 мг, 2,5 і 5 мг; амп. 1 мл 0,25%

Тіопроперазин т. 1 і 10 мг; 1 мл 1% розчину

Т іоридазин 10, 25 і 100 мг; 0,2 % суспензія для дітей 2 мг в 1 мл