- •2)Інструкція “з охорони праці для студентів зайнятих пайкою в електрорадіомонтажній майстрені”
- •3)Організація робочого місця електромонтажника, монтажний інструмент.
- •4)Монтажні та обмоточні провода та ізоляційні матеріали, які використовуються для ізоляції проводів.
- •5)Маркування проводів, жил кабелів та ере.
- •6)Припої та флюси, їх класифікація.
- •7)Лаки, клеї, компаунди та їх застостосування.
- •8)Загальні відомості про технічну документацію.
- •9)Технічна документація яка застосовується при зборці.
- •11)Схеми з’єднання,підключення та розміщення
- •12)Умовні графічні позначення в електричних схемах
- •13)Конструктивно-технологічні вимоги пред’явлені до електромонтажу.
- •10)Структурні,функціональні та принципові схеми
- •14)Технологія підготовки до монтажу проводів та кабелів
- •15)Монтаж штепсельний з’єднань та екранованих проводів
- •16)Вимоги пред’явлені до монтажу з’єднань по стп
- •18)Вимоги пред’явлені до жгутів по стп
- •19)Розділення,з’єднання,відгалуження та окенціювання проводів
- •20)Будова паяльника,підготовка паяльника до роботи та технологія пайки та лудіння
- •21)Вимоги до флюсів та припоїв
- •22)Підготовка радіоелементів до пайки
- •23)Вимоги пред’явлені до паяльних з’єднань
- •24)Вхідний контроль та підготовка електрорадіоелементів до монтажу
- •25)Ручна та механізована пайка
- •26)Вимоги пред’явлені до пайки монтажних з’єднань по стп
- •27)Пайка електромонтажних з’єднань
- •28)Контроль якості паяльних з’єднань та вологозахист друкованих вузлів
- •29)Електромонтажні вироби та матеріали
- •30)Електроустановочні вироби та освітлювальні прилади
- •31)Запобіжники та автомати
- •32)Проводи,шнури та кабелі та шини для внутрішніх електропроводок
- •33)Схеми освітлювальних та силових електроустановок
- •34)Електричні вимірювальні прилади та їх застосування
- •35)Вимірювання напруги,струму та опору
- •36)Трансформатори та дроселі та їх призначення
- •37)Комутаційні деталі та пристрої
- •38)Електромагнітні та теплові реле
- •39)Контактори та магнітні пускачі
- •40)Трифазний асинхронний двигун з коротко замкнутим ротором
- •41)Апарати та схеми ручного управління електродвигуном змінного струму
- •42)Схема управління трьохфазним асинхронним електродвигуном за допомогою контактора та його реверсуванню
- •43)Схеми дистанційного управління струмоприймачами та релейний захист
- •44)Реверсивний запуск асинхронного двигуна в однофазній мережі та його тепловий захист
- •45) Перша допомога при ураженні струмом.
- •46)Електричний струм напруга та їх визначення
- •47) Провідники, напівпровідники та діелектрики.
20)Будова паяльника,підготовка паяльника до роботи та технологія пайки та лудіння
Паяльник - ручний інструмент, застосовуваний при лудінні і пайку для нагріву деталей, флюсу, розплавлення
припою та внесення його до місце контакту. Робоча частина паяльника нагрівається полум'ям (наприклад від паяльної лампи) або електричним струмом.
Електропаяльники малої потужності (5-40 Вт) зазвичай використовуються для паяння електронних компонентів за допомогою легкоплавких олов'яно-свинцевих припоїв; це основний інструмент електроніка та електромеханіка. Потужні електропаяльники (100 і більше Вт) використовуються для паяння та лудіння масивних деталей. Термостабілізація жала дозволяє використовувати паяльники великий (50-100 Вт і більше) потужності і при пайку електронних компонентів без ризику їх перегріву - це корисно при роботі з багатошаровими друкованими платами, а також при демонтажі многовиводних ІС. Паяльники для роботи з електронікою часто виготовляються на низькі робочі напруги. Живлять такий паяльник через трансформатор. Це дозволяє значно знизити ймовірність пошкодження чутливих електронних компонентів ємнісними наведеннями, амплітуда яких на жалі звичайного паяльника на 220 В сягає десятків, а то й 100-150 вольт навіть при відмінній ізоляції нагрівача. Для максимального захисту від статичної електрики і наведень жало паяльника заземляють, зрівнюючи потенціали жала, робочої поверхні, конструкції, що монтується і оператора (для заземлення останнього використовується заземлюючий браслет). Слід застерегти проти поширеної помилки - харчування паяльника через тиристорний регулятор (диммер). Вихідна напруга такого регулятора має різко несинусоїдальну форму з крутими фронтами в момент відкриття тиристора, і отже, має виключно великий рівень високочастотних гармонік. Це веде до появи потужних високовольтних імпульсів на жалі (ємнісна наводка), здатних вивести з ладу практично будь напівпровідниковий прилад. Також різко зростає ймовірність пробою ізоляції, особливо якщо вона слюдяна.
21)Вимоги до флюсів та припоїв
Вимоги пред'являються до припою:
температура плавлення припою має бути менше температури плавлення паяемих металів;
розплавленийприпой повинен добре змочувати паяемий метал і легко розтікатися по його поверхні;
в розплавленому стані припій повинен володіти високою жидкотекучестью, необхідної для хорошого заповнення шва;
міцність і пластичність припою повинні бути досить високими;
в парі з паяемимі металами припой повинен бути корозійно-стійким;
коефіцієнт термічного розширення припою не повинен різко відрізнятися від коефіцієнта розширення металу основи;
припої, застосовувані для паяння струмопровідних виробів, повинні мати високу електропровідність;
метали, що входять до складу припою, не повинні бути дефіцитними і надмірно дорогими.
Додаткові вимоги полягають у тому, що флюс повинен:
розчиняти поверхневі плівки на металі і припої, тим самим активувати
поверхні;
запобігати окислення активованих поверхонь;
забезпечувати і вирівнювати передачу тепла в зоні пайки;
поступатися приспіваю при змочування поверхонь (видавлюватиметься із зони спаю в міру
змочування металу припоєм);
чи не утворювати агресивних парів, які могли б конденсуватися на сусідніх
холодних поверхнях компонентів і елементах електричної ізоляції, викликаючи згодом
корозію і відмови ізоляції;
мати здатність до видалення (відмиванню) доступними засобами.