10)Структурні,функціональні та принципові схеми

Схе́ма — графічний конструкторський документ, на якому у вигляді умовних зображень і позначень показані складові частини виробу, їх взаємне розташування і зв'язки між ними.

Для виробу, до складу якого входять елементи різних видів, розробляють декілька схем відповідних видів одного типу.

Схеми залежно від основного призначення поділяють на такі типи:

структурні — схеми, що визначають основні функціональні частини виробу, їх призначення і взаємозв'язки;

функціональні — схеми, що роз'яснюють певні процеси, що здійснюються в окремих функціональних колах виробу;

принципові (повні) — схеми, що визначають повний склад елементів і зв'язків між ними і дають детальне уявлення про принципи роботи виробу;

об'єднані — документи, на яких виконують схеми двох або декількох типів, випущених на один виріб.

Найменування типів схем, вказані в дужках, встановлюють для електричних схем енергетичних споруд.

11)Схеми з’єднання,підключення та розміщення

з'єднань (монтажні) — схеми, що показують з'єднання складових частин виробу і визначають типи проводів, кабелів і джгутів;

підключення — схеми, що показують зовнішні підключення виробу (напр.електрична схема підключення);

загальні — схеми, що визначають складові частини комплексу і з'єднання їх між собою;

розташування — схеми, що визначають відносне розташування складових частин виробу;

12)Умовні графічні позначення в електричних схемах

	- машина змінного струму
	- трифазний генератор
	- трифазний двигун
	- машина постійного струму (в принципових схемах захистів генераторів так позначаються збудники магнітного поля генераторів)
	- двообмотковий трансформатор з РПН
	- триобмотковий трансформатор з РПН
	- трансформатор з розщепленою вторинною обмоткою
	- автотрансформатор
	- триобмотковий автотрансформатор
	- конденсаторна батарея
	- реактор
	- шина
	- шина з відводами

Електромонтаж вузлів та блоків

13)Конструктивно-технологічні вимоги пред’явлені до електромонтажу.

Електричний монтаж РЕА проводять відповідно до вимог, викладених в складальних кресленнях, принципової електричної схемою, з вимогами, зазначеними в технічній документації, та відповідно до встановленого еталоном (зразком). Монтаж повинен забезпечувати нормальну роботу апаратури в умовах трясіння, вібрації, вакууму, підвищеної вологості і впливу позитивних і негативних температур, зумовлених вимогами відповідних ТУ на вмонтовувану апаратуру, прилад або систему.

Конструкція і електричний монтаж РЕА повинні забезпечувати доступ до окремих елементів для їх огляду, перевірки і заміни. Маркувальні знаки, нанесені на шасі і деталі, по можливості не повинні закриватися монтажними проводами.

Залежно від сили струму, допустимого падіння напруги і умов роботи РЕА вибирають монтажні дроти по перетину. Вони повинні володіти необхідною механічною і електричною міцністю. У разі, якщо монтажні дроти піддаються впливу перешкод або самі їх створюють, монтаж проводять екранованими проводами, з надійно заземленими переплетенням. Проводи, що застосовуються при монтажі, не повинні мати ушкоджень (прожогов, надрізів жив і т. п.), що знижують їх механічну і електричну міцність.

Гнучкі монтажні проводи, що виходять з джгута і приєднуються пайкою до електромонтажному контакту, повинні мати запас (якщо це обумовлено в складальному кресленні) по довжині, що забезпечує одну-дві перепайкі (5-10 мм), який створюється в результаті вигинів проводів у місць пайок електромонтажного контакту. Нарощування проводів скруткою і пайкою неприпустимо. З'єднання проводів між собою, проводів з висновками елементів і їх висновків між собою виконують тільки за допомогою електромонтажних контактів (пелюсток, затискачів, перехідних колодок та ін.) Для з'єднання деталей, відстань між якими може змінюватися в процесі експлуатації, а також для з'єднання «плаваючих» контактних пелюсток застосовують тільки гнучкі багатожильні монтажні дроти.

Монтажні дроти не повинні торкатися нагріваються деталей, а допустимий зазор повинен бути не менше 5 мм.