Розділ іi. Методи та організація дослідження

2.1. Методи дослідження

Для вирішення поставлених у роботі завдань були використані наступні методи дослідження:

1. Методи отримання ретроспективної інформації:

   1. аналіз літературних джерел;

   2. контент-аналіз.

2. Методи збору поточної інформації:

   1. опитування;

   2. спостереження.

Джерельною базою дослідження слугували підручники та посібники з богослов’я; апологетичні праці протестантських теологів, що видані у формі книг та брошур; книги, брошури та статті в журналах "ВБ", видані ТВБ; електронні бібліотеки програм "Watchtower Library 2005 – English Edition" (Version 8.0 Build 1565) та "Watchtower Reader – Русская версия" (Версия 1.0 Сборка 1812) виробництва ТВБ.

Контент-аналіз проводився за загально прийнятою методикою [21, 43]. Одиницями аналізу були слова "Ісус Христос" та "викупна жертва Ісуса Христа". Проаналізовано всі публікації в журналах "ВБ" за 2004 – 2005 рр., всього 252 статті.

Опитування проводилось шляхом бесіди (неформалізоване інтерв’ю). Респондентами були члени РОСЄ. Мета опитування полягала у з’ясуванні того, як самі СЄ розуміють поняття "спасіння" та пов’язані з ним доктрини РОСЄ.

Спостереження проводилось у реальних життєвих ситуаціях (заходах, які проводилися у РОСЄ), тобто були польовими. При цьому параметри спостережень не фіксувалися.

2.2. Організація дослідження

Дослідження проводилось в чотири етапи протягом 2005 – 2007 років.

На I етапі було вивчено літературу, присвячену біблійній доктрині про спасіння, узагальнено праці богословів з питань аналізу та оцінки вчення РОСЄ про спасіння, визначено мету і програму дослідження.

На II етапі проводився бібліографічний пошук та аналіз літератури, виданої ТВБ; конкретизувалися завдання дослідження.

На III етапі було здійснено контент-аналіз публікацій ТВБ за 1950 – 2005 рр., проводилось опитування та польове спостереження.

На IV етапі було проаналізовано отримані результати дослідження та здійснено літературне оформлення дипломної роботи.

Розділ іii. Вчення росє про спасіння та його біблійний аналіз

3.1. Вчення про спасіння у книзі ч. Рассела "Божий план віків"

Перед усім, щоб помітити неточності авторів П.Савченко та Г.Авраменко у висвітленні вчення РОСЄ про спасіння та краще розуміти історію цього вчення потрібно знати, що саме писав про спасіння Чарльз Рассел у першому тому "Виклади Святого Писання", який мав назву "Божий Плян Віків" (назви наведено згідно видань ТВБ українською мовою).

На той час перед Расселом стояло важке завдання. З одного боку, вивчаючи Біблію, він чітко бачив, що вона категорично стверджує про викупний характер жертви Ісуса Христа. З іншого боку, відкидаючи наявність у Ісуса Христа Божої природи, перед ним стояло завдання пояснити, як смерть досконалої людини могла викупити все людство. Вихід, який знайшов Рассел, полягав у ідеї "другої нагоди", тобто другого шансу отримати вічне життя:

Але чи це не дасть деяким з роду другої нагоди осягнути вічне життя? Ми відповідаємо - Перша нагода вічного життя була страчена для себе самого і для його роду, "ще в його стегнах", через непослух отця Адама. Під тою оригінальною пробою "осуд перейшов на всіх людей"; і Божим планом було, щоб через Христову жертву викупу, Адам і всі, що стратили життя в його упадку, після того, як скоштували велику грішність гріха і відчули тягар кари за гріх, дістали нагоду вернутись до Бога через віру в Відкупителя. Якщо хтось хоче називати це "другою нагодою", то нехай називає; для Адама це є напевно другою нагодою, і в певному значенню це є так само для всіх з викупленого роду, але це буде перша особиста нагода для його потомків, які, коли народились, були вже під вироком смерти. Називаймо як хочемо, факт є той самий, а саме: всі люди були засуджені на смерть задля непослуху Адама, і всі будуть знову втішатись (в віку Тисячоліття) повною нагодою одержати вічне життя під сприяючими умовами Нової Угоди.²⁹

Звісно, що Рассел розмірковував над питанням "одного за одного", але відкидав такій підхід як такий, що суперечить Божому плану:

Один Відкупитель був вповні вистарчаючим у плані, який Бог прийняв, тому що лиш один чоловік згрішив і лиш один став осуджений (Інші мали участь в його осуді). Але, коли перша проба була б особистою пробою, і коли б половина роду згрішила і стала засуджена, то тут було б потрібно жертви викупу за кожну засуджену особу. Отже, одне нестрачено життя могло б викупити лиш одно страчене життя, а не більше. Один досконалий чоловік, "чоловік Ісус Христос", Який відкупив упавшого Адама (і все що ми стратили в Нім), не міг би бути "ціною викупу (відповідною ціною) за всіх" в жодних інших обставинах від тих, які є в плані, якого Бог вибрав.³⁰

У подальшому вчення Рассела про спасіння піддалось коригуванню керівництвом РОСЄ, але його основа – ідея "другої нагоди" – залишилась без змін.