1.2. Природні умови району.

Місто Болехів знаходить на заході України. Клімат району помірно континентальний , вологий, прохолодний влітку та м’який взимку.

Найнижча середньомісячнатемпература повітря в січні (-13,1 ºС) зафіксована в 1963р., найвища (3,1 ºС) – в 2007р., найнижча середньомісячна температура в липні (15,4 ºС) спостерігалась у 1979р., найвища (21,2 ºС)- в 1989р. Абсолютний мінімум температури повітря (-34,1 ºС) зафіксовано 20 січня 1963р., абсолютний максимум (37,3 ºС) – 20 серпня 1946р. В останні 100-120 років температура повітря в Болехові, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася що найменше на 1,0 ºС. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.

У середньому за рік в Болехові випадає 698 мм атмосферних опадів, найменше – у січні – лютому, найбільше - у липні.

Найбільша швидкість вітру – у березні, найменша – у серпні – вересні. У січні вона в середньому становить 2,9м/с, у липні - 2,7м/с.

Кількість днів з грозами в середньому переважають Пн – Зх та Пд – Сх напрямки вітру.

На території Болехова річні суми опадів залежно від висоти місця коливаються у межах 600 – 1800мм. У теплий період випадає близько 73% опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI,VII,VII,), протягом яких випадає близько 44 % опадів. Максимум опадів здебільшого випадає на червень. Найбільші суми опадів пояснюються впливом Карпат на атмосферні процеси.

Теплий період в районі триває від 260 -270днів; загальний період вегетації відповідно від 200 – 210 до 165-и днів; період активної вегетації – від 160 – 165 до 80 днів.

Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках всередньому припадає на кінець квітня – початок травня, а настають вони восени в кінці вересня – на початку жовтня. Тому середня тривалість без морозного періоду становить 150 – 155днів. Весняні приморозки найнебезпечнішим для плодових культур під час їх цвітіння і утворення зав’язі.

У літній сезон (червень – серпень) 50% днів мають середні добові температури в межах 15 – 20 ºС. У липні налічується близько 13 днів з температурами 20 -25 ºС. Протягом року в середньому в межах району буває 28 – 29 днів з грозами.

Осінь у районі наступає на початку вересня, коли відбувається перехід середньої добової температури через 15 ºС, закінчується у перших днях після переходу температури через 0 ºС. Восени помітно збільшується повторюваність Пд – Сх вітрів, що спричинюють часте поширення на території області ще теплого континентального повітря. Тому перша половина осіннього сезону тепла. Метеорологічна весна починається з першої декади березня і закінчується наприкінці травня – початку червня.

Перший період зими на рівнинах характерний повільним пониженням температури від 0 до -5ºС і становить близько 40-50 днів. Період підвищення температури від -5 до 0ºС вкінці зими триває 35 днів.

Поява першого снігового покриву припадає в середньому на листопад, і тільки через місяць настає його стійке залягання. Руйнування снігового покриву починається в середньому на початку березня. Загальна тривалість періоду зі сніговим покривом становить близько 115-120 днів.

За умовами тепло-вологозабезпеченості і особливостями розподілу інших метеорологічних факторів у регіоні виділено два кліматичні райони:

1. Надмірно зволожений, помірно теплий, що охоплює передгірську частину району.

2. Надлишково зволожений, що охоплює гірську частину району і ділитися на два вертикальних підрозділи:

- помірно тепловий в гірських долинах;

- прохолодний до висоти 1000 м та холодний вище 1000.

Основні показники температури в кліматичних районах такі:

• Середньолипнева 18 15,5 12,5

• Середньосічнева -5,5 -5,5 -7,5

• Апсолютний максимум 37

• Апсолютний мінімум -35 -32 -31

Клімат м. Болехова.

Місто Болехів розташовано на заході України, порівняно неподалік від Карпат. У цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона у січні (мінус 5,1 °С), найвища — в липні (17,9 °С).

Таблиця 1.1

Температура повітря по місяцях, °С

Температура	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	-5,1	-3,2	1,4	8,1	13,5	16,6	17,9	17,3	13,5	8,0	2,6	-2,1	7,4
Денна максимальна	-3	-1	6	12	18	20	22	22	18	12	5	0	11
Нічна мінімальна	-7	-5	-1	4	8	11	13	12	9	4	1	-4	3

Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 13,1 °С) зафіксована в 1963 р., найвища (3,1 °С) — в 2007 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (15,4 °С) спостерігалась у 1979 р., найвища (21,2 °С) — в 1989 р. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 34,1 °С) зафіксовано 20 січня 1963 р., абсолютний максимум (37,3 °С) — 20 серпня 1946 р. В останні 100-120 років температура повітря в Івано-Франківську, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.

У середньому за рік в Івано-Франківську випадає 689 мм атмосферних опадів, найменше — у січні-лютому, найбільше — у липні.

Таблиця 1.2

Середня кількість опадів, мм

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
31	32	35	54	87	98	104	81	53	36	37	41	689

Мінімальна річна кількість опадів (412 мм) спостерігалась у 1946 р., максимально(962мм)- в1978р.

Максимальну добову кількість опадів (93 мм) зафіксовано 17 липня 1948 р. У середньому за рік у місті спостерігається 155 днів з опадами; найменше їх (10) у жовтні, найбільше (15) — у грудні. Щороку в Болехові утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у квітні-травні (73%), найбільша — у грудні (85%). Таблиця 1.3

Відносна вологість повітря, %

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
83	82	78	73	73	75	75	76	78	80	84	85	79

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні.

Таблиця 1.4

Загальна хмарність, бали

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
7,5	7,6	7,2	6,9	6,6	6,5	6,2	5,6	5,9	6,3	7,7	8,0	6,8

0 балів — ясно. Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, що просвічують, або будь-яка кількість хмар верхнього ярусу — невелика хмарність. Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу — мінлива хмарність. Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу — хмарно з проясненнями. 7-10 балів хмар нижнього ярусу — хмарно. 10 балів хмар нижнього ярусу — похмуро. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу і північного заходу, найменшу — з північного сходу.

Таблиця 1.5

Повторюваність вітру різних напрямків, %

Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	Пдз	З	Пнз	Штиль
5,8	3,1	15,8	16,6	4,5	9,6	23,4	21,2	29,4

Найбільша швидкість вітру — у березні, найменша — у серпні-вересні. У січні вона в середн ьому становить 2,9 м/с, у липні — 2,7 м/с.

Таблиця 1.6

Швидкість вітру по місяцях, м/с

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
2,9	3,2	3,4	3,2	2,8	2,8	2,7	2,4	2,4	2,6	3,1	2,9	2,9

Кількість днів з грозами в середньому за рік становить 25, градом — 4, снігом — 60.

Геоморфологія і гідрологія. Рельєфу рівнинний, антропогенного характеру, висота над рівнем моря 400 м. Через Болехів протікає р. Сукіль.

Ґрунти. Рівнинні — дерново-підзолисті, а гірські — буроземною опідзолені. Суглинисті і глинисті із задовільними водо фізичними властивостями, слабо і середньо родючі. В літній період часто спостерігаються паводки, які приводять до зсувів та селевих потоків, які найчастіше спостерігаються по руслі р. Сукіль.

Умови гірського грунтогенезу кардинально відрізняється від умов грунтогенезу на рівних територіях. Болехів розташований в передгір’ї Карпат, тому головною причиною такої специфічності є висотна поясність, під якою розуміють закономірну зміну клімату і рослинності.

Ґрунти утворюються під впливом клімату, живих організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і віку території. Від клімату залежить кількість опадів, що впливає на розвиток рослинності, життєдіяльність мікроорганізмів, розчинення різних сполук у ґрунті та їх переміщення. Температура впливає на перебіг хімічних і біохімічних реакцій. У результаті взаємодії багатьох складних процесів формується хімічний склад ґрунту. Ґрунт складається з різноманітних мінеральних, органічних та органо-мінеральних сполук.

Найважливішою складовою частиною ґрунту є гумус – перегній. Він утворюється з органічних рослинно-тваринних решток, які щорічно потрапляють у ґрунт і під впливом життєдіяльності мікроорганізмів розкладаються і сентизуються.

Хімічний склад ґрунту суттєво впливає на його родючість, на його фізичні властивості, постійно видозмінюється під впливом життєдіяльності організмів, клімату.

Ґрунт містить мікроелементи (азот, фосфор, калій, кальцій, сірку, залізо та інші) і мікроелементи (бор, марганець, молібден,мідь, цинк, та інші), які рослини споживають у невеликих кількостях. Їх співвідношення і визначає хімічний склад ґрунту. Він залежить від вмісту елементів в материнській породі,кліматичних факторів, рослинності. Чим більше зволожений ґрунт, тим переважно бідніше мінеральними сполуками її верхні горизонти.

Із збільшення висоти і крутості схилів ґрунти стають менш сприятливими для зростання рослин на висоті 1300 -1400м. н.р.м. в умовах холоднішого і вологішого клімату, на крутих схилах (35 – 40º) розвивається малопотужні ґрунти (до 20 – 30 см), найбільше – супіщані, грубо гумусні.

У Прикарпатті, де випадає багато опадів, панують кислі буроземи, значні площі займають буру вато – підзолисті поверхнево – оглеєні ґрунти, безстічні або слабо стічні форми рельєфу. Також тут формуються й інші види ґрунтів, особливо під лісовою рослинністю.