- •Розділ 1. Загальна характеристика виробничої бази.
- •1.1.Ознайомитися з базою проходження практики.
- •1.2. Природні умови району.
- •1.3.Архітектурно – планувальний та ландшафтно – просторовий аналіз об’єктів досліджень.
- •Розділ 2.Створення елементів ландшафтного дизайну.
- •2.1.Створення альпінарію та догляд за ним.
- •2.2.Створення та догляд за квітниками. . Догляд за квітниками.
- •Утримання квітників
- •2.3.Агротехніка догляду дерев і чагарників.
- •2.4. Догляд за живоплотами.
- •2.5. Догляд за газонами
- •Розділ 3. Проектні роботи.
- •3.1.Фотофіксація об’єкта.
- •3.2.Виконання опорного плану території.
- •3.3.Сторення проекту озеленення.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додатки Асортимент дерев та чагарників
2.3.Агротехніка догляду дерев і чагарників.
Чистки проводять так, як в листяних порід. Добрива (органічні) вносять рано весною чи восени в вигляді торфофекальних , торфозольних компонентів, перегною по 5-8 кг/м2 на глибину 5-8 см одночасно зволожуючи ґрунт.
Мінеральні солі додають в ґрунт в виді розчинів :азотні добрива (5-7г/м2), весною в період обприскування, фосфатні (5-7г/м2), калійні ( 6-8г/м2) 1-н раз на 2-а роки чи весною при копанні. Ґрунт розрихлюють 2-3 рази за вегетативний період на глибину 3-5 см.
Д
огляд
за деревами і чагарниками здійснюється
протягом року і включає: поливання,
внесення добрив, вкриття, обприскування
крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу
з бур'янами, обробку дупел і механічних
пошкоджень, формування крон дерев і
чагарників.
Поливання має забезпечувати постійну оптимальну вологість коре незаселеного шару ґрунту до глибини 60-70см. Найкраще розвивається дерево при вологості ґрунту 60-80% повної вологоємності.
Норми та кратність поливання залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня волого любності й посухостійкості порід, віку дерев. Терміни та кратність поливань залежать від пори висаджування рослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз.
Хвойні та листяні вічнозелені рослини (особливо у перший і другий рік після садіння) вимагають більш інтенсивного поливання в суху погоду. Пересаджені дерева старшого віку, крім поливання, слід дощувати.
Восени, коли довго не було дощів, за 2-4 тижні до середнього строку настання мінусових температур дуже важливо провести волого зарядне поливання рослин.
Удобрення деревних рослин потрібно проводити на основі агрохімічного аналізу. Необхідно своєчасно удобрювати дерева та чагарники після їхнього обрізування. Головною видимою ознакою "ґрунтового голоду" рослин є їхні слабі прирости, здрібнене листя та зміна барв.
Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період:
перший раз - весною, в період розкриття брунькових лусок та вегетаційного росту пагонів;
другий - в період повного розпускання листя;
третій - восени, в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня.
Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання, осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см, по 3-5 шт. на 1 м² пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень.
Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура у молодих дерев на 0,3-0,5 м, у дорослих на 0,5-1м, у чагарників 0,3 м від кореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35-40 г на 1 м² лунки.
Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення компостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см.
Дерева і чагарники, які не переносять низьких температур, вимагають захисту в зимовий період. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших заморозків. Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали.
Якщо довго немає дощу, листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. що призводить до закупорювання їхніх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. З метою змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаюче поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні, серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї години) або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4-5 разів за вегетаційний період - для листяних порід і 8-10 разів - для хвойних порід.
Обмивання крони проводиться за допомогою шланга або поливальних машин. З бур'янами борються двома способами - механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосування гербіцидів).
Д
ля
усунення негативного впливу ущільнення
ґрунту і ефективного підживлення дерев
проводять дренування пристовбурних
лунок. Для цього навколо стовбура на
відстані 60-80 см робиться 5-8 свердловин
діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см.
Свердловини заповнюються компостом,
перегноєм або деревною тирсою в суміші
з торфом і мінеральними добривами.
Дренування, яке сприяє активізації
росту кореневої системи, проводиться
восени через 3-5 років.
При механічному пошкодженні стовбурів або видаленні гілок деревина пошкоджується різними цвілевими грибами і бактеріями, що зумовлює утворення дупел. Для збереження таких дерев необхідний своєчасний догляд за утвореними дуплами і ранами.
Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.
Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджу вальне.
Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин, рівномірного розташування скелетних гілок.
Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.
Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень).
Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільно рослих (в'яз, дуб і липа). При обрізанні повільно ростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво - трирічної деревини.
Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізують підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.
Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 - 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне - зріз крони до основи скелетних гілок.
Обрізування кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.
У
кущів з квітковими бруньками на пагонах
поточного року (буддлея Давида, гортензія
волотиста, пухироплідник калинолистий,
таволги Бумальда, японська тощо), які
цвітуть у середині чи в другій половині
літа, навесні до початку росту або пізно
восени вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої
довжини залежно від виду й сорту, а в
низькорослих кущів окремі слабкі
скелетні гілки можна "саджати на
пеньок", залишаючи ділянку вищу від
кореневої шийки на 10-15 см.
Показником потреби в обрізанні є зменшення приросту пагонів, зниження інтенсивності цвітіння та плодоношення.
Омолоджування декоративних кущів (поодиноких, у групі та в живоплоті) проводять періодично, в міру появи старіючих та перерослих пагонів, які втратили декоративність. Це роблять навесні до початку росту.
Формувальне обрізування кущів проводиться з метою створення декоративної штучної форми, підтримування заданої форми, прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони.
Санітарне обрізування кущів проводиться з метою зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом усього вегетаційного періоду.
Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).
