- •I.Загальна географія
- •1.Геграфія як наука,розвиток географічних досліджень
- •2.Земля на плані та карті . Способи зображення Землі
- •3. Географічна оболонка та її складові Літосфера.
- •4.Атмосфера.
- •5. Гідросфера
- •6. Біосфера. Географічна оболонка
- •7.Земля- планета людей
- •8.Предмет вивчення географії материків і океанів. Загальні закономірності. Океани
- •II.Географія материків і океанів
- •9.Африка
- •10.Південна Америка
- •11.Австралія. Антарктида
- •12.Північна Америка
- •13.Євразія
- •III.Фізична географія України
- •14.Україна та її географічні дослідження
- •1 5.Рельєф,тектонічна,геологічна будова,мінеральні ресурси. Клімат.
- •16.Внутрішні води.Грунти.Рослинний покрив. Тваринний світ.
- •17. Природні комплекси України. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти.
- •IV.Економічна і соціальна географія України.
- •18.Вступ. Населення
- •19.Загальна характеристика господарства. Промисловість.
- •21.Економіко-географічні райони України.
- •V. Економічна та соціальна географія світу
- •22.Сучасна політична карта світу.Населення
- •23.Світове господарство
- •Список літератури
5. Гідросфера
Гідросфера- це водна оболонка Землі.Світовий океан становить основну частину гідросфери, покриваючи 71 % поверхні Землі. Світовий океан поділяють на: океани, моря, затоки, протоки. Море - це частина океану, яка більш-менш відокремлена від нього ділянками суходолу, групами островів або підвищенням дна. Розрізняють моря внутрішні та окраїнні. Затока — частина моря, океану (інколи річки, озера), що глибоко вдається в суходіл. Протока — порівняно вузька смуга води, що розділяє ділянки суходолу і сполучає суміжні водні басейни або їх частини. Материк — величезна ділянка суходолу, що з усіх або майже з усіх боків оточена морями або океанами.Суходіл в океані (морі) — це острови й півострови. Острови —невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою. За походженням розрізняють материкові, вулканічні та коралові острови .Півострів — ділянка суходолу, сполучена з материком і оточена з трьох боків водою.
Властивості води.Кількість речовин у грамах, розчинених у 1 л води, називають її солоністю; одиниця вимірювання солоності води — проміле. Солоність вод у морях і океанах становить у середньому 35 %о (35 г солі на 1 л води). Температура вод Світового океану неоднакова і змінюється у верхніх шарах від екватора до полюсів, від узбереж до центральних частин. Це залежить від кількості сонячного тепла, що його одержує океан. Найвища вона у верхніх шарах біля екватора (приблизно + 28 °С). З просуванням на північ і на південь від екватора температура поступово знижується. Найнижча спостерігається біля полюсів — близько — 2 °С. 3 глибиною температура води в океані постійно знижується — до глибини 4000 м. У придонних шарах вона підвищується за рахунок внутрішнього тепла Землі.
Рух води в океані.Води в океанах і морях перебувають у постійному русі. Причинами цього руху є вітер, сили тяжіння Місяця й Сонця, підводні землетруси. Розрізняють такі види руху води в океані: припливи та відпливи, течії, вітрові хвилі, цунамі. У 1933 р. моряки американського судна «Рамапо» спостерігали вітрову хвилю заввишки 34 м. Періодичні коливання рівня води в морях і океанах, що виникають унаслідок притягання водної оболонки Землі Місяцем і меншою мірою Сонцем, називають припливами та відпливами. Висота припливів у затоці Фанді на східному узбережжі Північної Америки досягає 18 м. Морські течії виникають переважно під впливом постійних вітрів: пасатів і західних помірних широт. Вони формують два кругообіги в Світовому океані між 50-ми широтами: у Північній півкулі течії рухаються за годинниковою стрілкою, в Південній — проти. Течії поділяють на холодні й теплі. Течії впливають на клімат і погоду прибережних частин материків. Цунамі (в перекладі з японської - «хвиля в порту») - це довгі хвилі, що виникають через струсу води в океані або іншому водоймищі. Причиною більшості цунамі є сильні підводні землетруси. При середній глибині 4000 метрів швидкість поширення виходить 200 м / с або 720 км / год. У відкритому океані висота хвилі рідко перевищує один метр, а довжина хвилі (відстань між гребенями) досягає 500-1000 кілометрів, і тому не небезпечні для судноплавства.При виході хвиль на мілководдя їх швидкість зменшується, а висота збільшується. Біля берега цунамі може досягати декількох десятків метрів. Найбільш високі хвилі, до 30-40 метрів, утворюються біля крутих берегів. Біологічні ресурси. Залежно від умов існування у Світовому океані виділяють три групи живих організмів: планктон, нектон, бентос. На шельфі океану добувають нафту, газ, кам'яне вугілля, бурштин, залізні руди, алмази, золото.
Води суходолу.До них належать річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота, а також канали і штучні водойми — водосховища, ставки. Річка — природний водний потік, що тече в зниженні рельєфу, утвореному її рухом. Основні частини річки: витік, гирло, річище.Річка з притоками утворює річкову систему. Площу, з якої річка збирає води, називають її басейном. Басейни річок розмежовані вододілами. У місцях виходу твердих порід, що перетинають шлях річки, утворюються пороги й водоспади. Річки живляться талими сніговими, дощовими, підземними, льодовиковими водами. Зміни рівня води впродовж року називають режимом річки. Найвищий рівень води в річці, який буває щороку в певний час, називають повінню. Вона настає після танення снігу навесні або внаслідок танення льоду і снігу в горах влітку чи після тривалих дощів. Найнижчий рівень води в річці — межень. Він буває посушливої пори. На річках Українських Карпат часто бувають паводки — раптові підйоми рівня води в будь-який час року, спричинені тривалими дощами й посиленим таненням снігу. Річки виконують величезну роботу, руйнуючи, переносячи та відкладаючи гірські породи. Результатом цієї діяльності є утворення річкових долин і дельт. Руйнівну роботу річок називають річковою ерозією.
Озеро — природна заглибина на суходолі, заповнена водою. За походженням улоговин розрізняють такі типи озер: тектонічні, залишкові, льодовикові, загатні, лиманні; за водним режимом — стічні й безстічні; за солоністю вод — прісні й солоні. Водосховище — штучна водойма, створена людиною для забезпечення господарських потреб. Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу із шаром торфу не менш як 30 см. За режимом живлення й характером рослинності болота поділяють на верхові, низинні й перехідні.Льодовики — скупчення багаторічного льоду на суходолі. Розрізняють гірські та покривні льодовики.Багаторічна мерзлота — шар мерзлої землі, що постійно зберігає температуру, нижчу за 0 °С. Підземними називають води, що містяться в порожнинах, тріщинах, порах гірських порід верхніх шарів земної кори. За умовами залягання розрізняють верховодку, ґрунтові та міжпластові води. Міжпластові води, що перебувають під постійним тиском, називають артезіанськими. За температурою виділяють холодні та термальні води, за складом — прісні й мінеральні.
Завдання і запитання для тематичного оцінювання
1. Найбільший острів на Землі …( Гренландія).
2. Гігантські хвилі…( цунамі).
3. Пласти гірських порід, які не пропускають воду…( водотривкі).
4. Водна оболонка нашої планети…( гідросфера).
5. Значна за площею ділянка суші, що глибоко вдається у водний простір… ( півострів).
6. Підводний апарат…( батискаф).
7.Найбільший масив Землі, оточений з усіх або майже з усіх боків океанами і морями...(материк).
8. Окраїнне море…( Баренцове).
9. Лінії,що з'єднують місця з однаковими глибинами…(ізобати).
10.Що таке річка?
11. Місце, де бере свій початок річка.
12.Місце впадання річки в іншу річку, озеро, море.
13.Місцевість, з якої річка зі своїми притоками збирає воду…(басейн).
14.Вода,що залягає між 2-ма водотривкими шарами, називається…(міжпластова).
15. Річка, яка має повільну швидкість течії і широке русло, називається…(рівнинна).
16. Які бувають за походженням озерні котловини,болота?
