6. Біосфера. Географічна оболонка

Біосфера — оболонка Землі, населена організмами. Виникла кілька мільярдів років тому. Нині налічується понад 2 млн видів організмів, об'єднаних у чотири царства: рослини, тварини, гриби, мікроорганізми. До складу біосфери входять нижня частина атмосфери (до озонового шару), вся гідросфера та верхня частина літосфери. Значному поширенню організмів сприяє їх здатність пристосовуватися до різноманітних умов. Так, мікроорганізми було виявлено в ісландських гейзерах з температурою води +93°С. Спори окремих бактерій зберігають життєздатність за температури — 253 °С. Відомо, що вище від озонового шару організмів не може бути. Тобто верхня межа біосфери проходить на висоті 20 — 25 км, а вище умови виникнення й підтримання життєвих процесів неможливі. Діяльність людини впливає на межі біосфери, розширюючи її та створюючи техносферу. Біосфера перебуває у взаємодії з усіма оболонками Землі. Сучасний склад атмосферного повітря, води гідросфери, утворення осадових гірських порід уламкового та органічного походження — наслідки взаємодії оболонки життя з атмосферою, гідросферою, літосферою. Основоположник учення про біосферу — перший президент Української академії наук В. І. Вернадський.

Ґрунт — верхній пухкий шар землі, що має родючість. Родючість — властивість ґрунту забезпечувати рослини необхідними для їх розвитку мінеральними речовинами. Родючість ґрунту залежить від кількості гумусу (перегною). Ґрунт — особливе природне тіло, в утворенні якого беруть участь усі оболонки Землі. Основними чинниками формування ґрунтів є вивітрювання та діяльність організмів. Ґрунт — результат взаємодії організмів та їх решток з пухкими гірськими породами за участю повітря і води. Під впливом енергії Сонця в ґрунті відбуваються фізичні, хімічні та біологічні процеси. Фізичні — це руйнування мінералів і гірських порід унаслідок вивітрювання. Хімічні процеси пов'язані з розчиненням різних речовин у воді

відкладанням їх у грунті, біологічні — з розкладом (гниттям) решток тварин і рослин у результаті життєдіяльності мікроорганізмів та інших живих істот (черв'яків, личинок, мурашок, кротів тощо)

Географічна оболонка. Оболонку, в межах якої відбуваються взаємопроникнення і взаємодія верхніх шарів літосфери, усієї гідросфери та нижніх шарів атмосфери, називають географічною оболонкою. Верхня межа її проходить в атмосфері на висоті 20 — 30, нижня — на глибині 5 км в літосфері. Властивості географічної оболонки.Важливе значення для всіх процесів, що відбуваються в географічній оболонці, має перебування речовин у трьох станах: твердому, рідкому та газуватому. У зв'язку з цим відбуваються кругообіги речовин, які забезпечують зв'язок між усіма компонентами географічної оболонки. Кругообіг речовин та енергії — це найважливіший механізм природних процесів і явищ. Розрізняють такі кругообіги: води, речовин у земній корі, біологічний та ін. Для географічної оболонки властиві загальні закономірності її розвитку: цілісність, ритмічність і зональність. Цілісність географічної оболонки полягає у взаємозв'язку її складових: рельєфу, атмосферного повітря, вод, грунтів, органічного світу. Зміна будь-якої з них спричиняє зміну всіх інших, і це відбувається постійно. Ритмічність — це періодичність і повторюваність природних процесів та явищ у часі. Обертання Землі навколо своєї осі спричиняє добові зміни температури, вологості повітря, тиску, життєдіяльності організмів. Обертання Землі навколо Сонця зумовлює річні (сезонні) ритми природних процесів. Особливо це помітно в помірних широтах. Деякі ритми тривають упродовж десятків, сотень, тисяч або й мільйонів років. їх називають багаторічними ритмами. Наприклад, льодовикові періоди чергуються з міжльодовиковими. Через нерівномірне надходження сонячної енергії на земну поверхню на різних широтах (від екватора до полюсів) змінюються такі важливі компоненти природи, як кліматичні умови, грунти, рослинність і тваринний світ. Це свідчить про те,що географічна оболонка має зональні відмінності. Людина і географічна оболонка. Природокористування вивчає особливості впливу людини на природу з метою збереження рівноваги й кругообігу речовин. Природні ресурси поділяють на невичерпні та вичерпні. Проблема вичерпності мінеральних ресурсів зумовлює їх охорону та безвідходне використання. Господарська діяльність людини здебільшого має негативний вплив на природу (забруднення її компонентів, зникнення або перетворення природних комплексів тощо).

Завдання і запитання для тематичного оцінювання

1.Біосфера — це:а),повітряна оболонка земної кулі;б).водна оболонка земної кулі;в).оболонка земної кулі, в якій зосереджено живі організми;г)геологічна оболонка земної кулі;д).взаємодія нижньої і верхньої частини літосфери.

2.Біосфера поширюється до:

а).верхньої межі стратосфери;б).верхньої межі тропосфери;в).верхньої межі атмосфери;г).озонового шару;д).нижньої межі мезосфери.

3.При тісному взаємозв’язку зовнішніх оболонок Землі (атмосфери, гідросфери, біосфери й земної кори) сформувалася оболонка:

а)географічна;б).біологічна;в)антропологічна;г)геологічна;д)технологічна.

4.Закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів від підніжжя до вершин гір — це:

а).горизонтальна зональність;б).висотна поясність;в)ритмічність;г).цілісність;д).безперервність.

5.Закономірну зміну природних компонентів і природних комплексів від екватора до полюсів називають:

а).горизонтальною зональністю;б).висотною поясністю;в).ритмічністю;г)цілісністю;д)безперервністю.

6.Відомим ґрунтознавцем і засновником учення про природні зони був:а).В. В. Докучаев;б).В. І. Вернадський;в).Д. Лівінгстон.

7. Укажіть закономірністьГО, яка проявляється в періодичності й повторюваності природних процесів та явищ у часі:

А цілістність ;Б ритмічність;В широтна зональність; Г висотна поясність.

8.Найціннішою складовою грунту є:а).мінеральні солі;б).материнські породи;в).перегній;г).вода;д).солі й кислоти.

9.Гумус — це:а).мінеральна складова ґрунту;б).материнська порода;в).водна й повітряна складові ґрунту;г)органічна складова верхнього шару ґрунту;д).повітряна складова ґрунту.

10.З’ясуйте, які з ґрунтів є найродючішими:а).підзолисті;б).чорноземи;в).сіроземи;г).сірі лісові;д).червоноземи.

11. Виберіть із переліку природних зон ті, що лежать у межах помірного поясу:А степ;Б савана; В тундра; Г тайга; Д лісостеп.

12. Установіть відповідність між природними зонами та характерною для них рослинністю:А тундра - 1 хвойні (ялина, модрина), листяні (береза, осика);Б тайга - 2 сейба, червоне дерево, дерево какао, хлібне дерево;В пустелі - 3 карликова береза, полярна верба, мохи;Г савани -4 баобаб, слонова трава, зонтичні акації; Е пустелі - 5 верблюжа колючка, кактуси, молочаї.