10 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса
Для орієнтування приладів та гармат потрібно знати дирекційні кути орієнтирних напрямків.
Орієнтирний напрямок – це напрямок, що використовується при виконанні топогеодезичних робіт, вивірки приладів, наведенні ракет, пускових установок, гармат, а також при орієнтуванні приладів та станцій.
Орієнтирний напрямок на місцевості позначається двома точками: точкою, з якої визначається дирекційний кут (початкова точка), і точкою, на яку визначається дирекційний кут (орієнтирна точка).
Дирекційний кут орієнтирного напрямку може визначатися:
геодезичним способом;
гіроскопічним способом;
з астрономічних спостережень;
за допомогою магнітної стрілки бусолі.
Крім того, дирекційний кут орієнтирного напрямку може бути визначений шляхом передачі від другого орієнтирного напрямку з відомим дирекційним кутом:
за допомогою гірокурсовказівника апаратури топоприв’язки;
одночасним відмічанням по небесному світилу;
кутовим ходом.
При визначенні дирекційного кута орієнтирного напрямку гіроскопічним способом застосовують спеціальні прилади – артилерійські гірокомпаси. Артилерійські гірокомпаси призначені для визначення істинних азимутів орієнтирних напрямків. Принцип роботи гірокомпаса заснований на використанні властивостей важкого гіроскопу. Важким гіроскопом називають гіроскоп, у якого центр мас знаходиться нижче точки підвісу Такий гіроскоп, розташований на землі, яка обертається, здійснює періодичні коливання відносно площини меридіану
Якщо виміряти кути між положенням головної вісі гіроскопу у першої (N1) та другої (N2) точках реверсії та напрямком на орієнтир, то можна розрахувати середній відлік за формулою
.
Середній відлік визначає положення осі динамічної рівновагі відносно напрямку на орієнтир. У ідеального гірокомпасу вісь динамічної рівноваги буде співпадати з напрямком істинного меридіану, а NСР и буде істинним азимутом напрямку. Але виготовити ідеальний гірокомпас практично неможливо і, в зв’язку з дебалансом мас ротору гіроскопа, тертям гіроскопу об повітря, закруткою торсіону, на якому підвішується гіроскоп та помилок встановлення лімбу гіроскопу, вісь динамічної рівноваги не буде співпадати з напрямком істинного меридіану, а NСР не буде істинним азимутом напрямку.
У цьому випадку істинний азимут розраховують за формулою:
А = NСР + ф,
де ф – формулярна поправка гірокомпасу.
Формулярну поправку гірокомпасу вперше визначають на заводі, який виготовляє гірокомпаси, а потім у військах її періодично перевіряють.
До дирекційного кута переходять за формулою
= А – ,
де - зближення меридіанів.
Гіроскопічний спосіб є основним способом визначення дирекційних кутів так як він є одним з високоточних способів та незалежним від зовнішніх