- •Функції мови в суспільстві та проблема їх визначення. Змістова структура та напрями прикладної лінгвістики як наукової дисципліни. Міжпредметні зв’язки прикладної лінгвістики.
- •Комп’ютерна лінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання кл. Моделювання спілкування. Гіпертекстові технології
- •Актуальні проблеми та напрями комп’ютерної лінгвістики (машинний переклад, автоматична обробка природної мови, автоматичне анотування, реферування, моделювання спілкування тощо).
- •Системи автоматичної обробки тексту (загальні принципи створення систем автоматичної обробки тексту, приклади систем автоматичної обробки тексту, лінгвістичні процесори та принципи їх будови).
- •Машинний переклад. Характеристика досвіду та проблем розробки систем машинного перекладу.
- •Аспекти дослідження мови.
- •Психолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи ПсЛ. Мовленнєва діяльність, її види та структура.
- •Психолінгвістика. Психолінгвістичні теорії породження, сприймання та засвоєння мовлення.
- •Прикладні аспекти психолінгвістики (судова психолінгвістика, психолінгвістика допиту, ідентифікація мовлення, мова і гендер, технології мовленнєвого впливу, техніка нлп).
- •Квантитативна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи квантитативної лінгвістики. Основні поняття квантитативної лінгвістики.
- •12. Корпусна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи корпусної лінгвістики. Корпуси текстів та їх типи.
- •Лексикографія як прикладна лінгв. Дисципліна. Об’єкт, предмет і завдання л-фії. Історія л-фії.
- •Комп’ютерна лексикографія. Напрями комп’ютерної лексикографії. Комп. Словники та їх типи
- •Словник. Базові параметри типологізації словників. Словникова стаття та її будова.
- •Мова та етнос. Етносоціальні функції мови. Етнолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання та напрями ел.
- •Основні поняття етнолінгвістики (етнос, етнічна самосвідомість, рідна мова, національна мова, національно-мовна картина світу тощо). Поняття мовної картини світу. Концепти та їх типи.
- •Мова і культура. Лінгвокультурологія. Предмет, завдання та методи лінгвокультурології.
- •Мова і суспільство. Функції мови в суспільстві. Соціолінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання соціолінгвістики. Методи соціолінгвістичних досліджень.
- •Метод аналізу документальних джерел, (фонетичні засоби)
- •Актуальні проблеми соціолінгвістики. Мовна ситуація, її типи та складові. Характеристика мовної ситуації в Україні
- •Мова й держава. Політична лінгвістика, її об’єкт, предмет, завдання та методи. Методики
- •Політичний дискурс. Жанри політичної комунікації.
- •Основні поняття політичної лінгвістики (мовна політика, мовне будівництво, мовне планування). Характеристика мовної політики в Україні.
Комп’ютерна лексикографія. Напрями комп’ютерної лексикографії. Комп. Словники та їх типи
Комп’ютерна лексикографія займає чільне місце в комп’ютерній лінгвістиці як комп’ютерний лексикографічний інструментарій у мовознавстві. Завдання комп’ютерної лексикографії – розробити комп’ютерні алгоритми, програми, системи та технології для укладання та використання словників. Лексикографічні системи дають змогу формувати словникові статті; зберігати текстову, візуальну та звукову інформацію; здійснювати обробку словникової інформації (аналіз, пошук, фільтрування, відтворення тощо). Об’єктом комп’ютерної лексикографії є лексична система мови, а предметом: дослідження мови за допомогою комп’ютера. Методи: статистичний метод, відбору інформації, обробки інформації, метод моделювання.
У сучасній комп’ютерній лексикографії робота ведеться за двома напрямами: 1) переведення у комп’ютерну форму вже існуючих словників, укладених людиною, створення на їхній основі словникових баз даних різної структури і призначення; 2) розроблення поняттєвого та процедурного апарату, лінгвістичних алгоритмів та процесорів для конструювання комп’ютерних словників нових типів. Інший напрямок з комп’ютерної лексикографії становить конструювання словників з новими лінгвістичними об’єктами як одиницями реєстру, або одиницями описуй пояснення в таких словниках. Прикладом такого типу словника є створювані на основі одномовних тлумачних словників семантичні, або ідеографічні словники.
Укладання К.словників здійснюється у декілька етапів:
Створення каталожних карток БД;
Пошук прикладів на слово у БД, побудова корпусу текстів, створення конкордансів;
Оформлення словникової статті;
Редагування С статті у БД;
Складання тексту словнка.
На сучасному етапі у зв’язку з розвитком нових інформаційних технологій спостерігається розгортання масштабних досліджень, спрямованих на створення комп’ютерних інтелектуальних систем. Програма «Словники України» передбачає створення потужних інтегральних словникових баз з гнучкими і розгалуженими лексикографічними процесорами, що забезпечують процедури конструювання комп’ютерних словників різних типів.
На цьому шляху вже накопичено цінний досвід: Словникова база даних морфемно-словотвірного фонду інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України; Бази даних 11 -томного тлумачного «Словника української мови»; База даних академічного «Орфографічного словника української мови»; Комп’ютерна «Інтегрована лексикографічна система» на компакт-диску; Різноманітні частотні словники, тезауруси, конкорданси(словник контекстів або словопокажчик з контекстом); Автоматизований ідеографічний тезаурус Н.В.Сніжко; Ідеографічний словник дієслів переміщення.
Словник. Базові параметри типологізації словників. Словникова стаття та її будова.
Словник – це певним способом організована сукупність слів з коментарями до них, в яких у стандартній формі для певного словника описуються особливості їх структури або функціонування. Одиниці мови, включені до словника як заголовкові, називають реєстровими. У словнику кожна реєстрова одиниця мови утворює статтю. Кожен запис складається з окремих полів. Поля разом з їх розділювачами й способами виділення утворюють формат запису словника. |
|
енциклопедичні(описуються поняття, факти, реалії життя) |
лінгвістичні (описуються самі слова, їх значення, особливості вживання, структурні властивості і т.д.) |
|
Типи лінгвістичних словників (за З.Партико): за кількістю поданих мов - одномовні й багатомовні; за особливостями інформації: тлумачні (великі, середні малі), орфографічні, орфоепічні, синонімічні, антонімічні, фразеологічні, омонімічні, етимологічні, асоціативні, частотні тощо; за способом сортування інформації: алфавітні, гніздові, ідеографічні, обернені; за повнотою - мінімуми, середньої повноти і повні; за ступенем дотримання норм у реєстрових словах: нормативні (орфографічні, орфоепічні) й ненормативні (сленгу, жаргонізмів, нецензурної лексики); за метою - навчальні й довідкові. |
Словникова стаття - окремий об’єкт лексикографічного опису і відповідні словникові характеристики. Основний зміст словника починається зі вступної статті, де описується принципи побудови словника, теоретичні засади складання словників. Мають подаватись списки скорочень та умовних позначень. Структура словникової статті поділяється на окремі зони: 1) лексичний вхід - це окрема одиниця словника, яка є об’єктом подальшого опису; зона опису - в цій зоні подається інформація про одиницю лексичного входу. Зона опису поділяється на підзони. Склад підзон залежить від типу словника. Існують зона граматичної інформації, підзона стилістичної характеристики, підзона номера значення, додаткові граматичні і стилістичні помітки, підзона значення, яка включає тлумачення значення і ілюстративний матеріал, джерело інформації, підзона ідіом та фразеологізмів, підзона етимології. Більшість словників мають бібліографічний або предметний покажчик. |
|
Лінгвокраїнознавчі та термінологічні словники мають ознаки енциклопедичних та лінгвістичних.
До нетрадиційних словників належать: політичних метафор, поетичних епітетів, авторські, конкордансів.
Лінгводидактика як прикладна лінгвістична дисципліна. Об’єкт, предмет і завдання лінгводидактики. Методи навчання іноземної мови (граматико-перекладний, прямий, аудіолінгвальні та аудіовізуальні методи). Сучасні підходи до навчання іноземних мов (комунікативно-діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи).
Лінгводидактика - це методика навчання іноземної мови. Предмет:дослідження, що дають нам матеріал про методи вивчення мов. Об’єкт: мовлення людини. Завдання:
досліджує закономірності вивчення мови;
розв’язує питання змісту курсу на основі лінгвістичних досліджень;
досліджуються труднощі застосування мови та їх причини;
визначаються принципи і методи, форми і засоби навчання іноземних мов.
Методи вивчення іноземних мов:
Граматико-перекладний метод. Характеристика:
когнітивність( мета навчання - знання системи);
принципова двомовність підручника і всього процесу навчання;
дедуктивна логіка подання і засвоєння граматичного матеріалу( від правила до прикладу);
системне відношення до граматичного матеріалу.
Метод прямого перекладання. Найголовніша умова - відмовлення від вивчення системи. Головна концептуальна ідея даного методу полягає в тому, що люди, які вивчають іноземну мову ніби входять у світ мови, яку вивчають «прямим шляхом», майже так само як і дитина, яка вивчає рідну мову.
Аудіолінгвальний і аудіовізуальний метод. В основі лежить «стимул» - «реакція» - «підкріплення». Подання мови через готові формули і заучування за допомогою технічних засобів.
Сучасні методи вивчення іноземних мов використовують такі підходи:
технології пояснювально-ілюстративного навчання, в основі яких лежить інформування, просвітництва учнів і організація їх репродуктивної діяльності з метою вироблення у них загальнонавчальних умінь і навичок;
особистісно-орієнтовані технології навчання, що створюють умови для забезпечення власної навчальної діяльності учнів, обліку та розвитку індивідуальних особливостей школярів;
технології розвивального навчання, в центрі уваги яких – спосіб навчання, власної включенню внутрішніх механізмів особистісного розвитку учнів, їх інтелектуальних здібностей. Все, перераховане вище, включаючи технології навчання не мають використовувався ізольовано.
Термінознавство, термінографія, їх напрями. Термін як основна одиниця термінознавства. Ознаки термінів. Лінгвістична термінологія як особлива терміносистема. Лінгвістична термінографія. Державні стандарти термінів і визначень.
Термінознавство - наука, яка досліджує будову і функціонування термінологічних одиниць. Напрями термінознавства: укладання словників; уніфікація і стандартизація термінів; створення картотек і баз даних; переклад термінів; термінологічне редагування. Термінографія - прикладна сфера мовознавства, в якій розглядаються принципи і методики створення термінологічних словників. Напрями термінографії: створення державних стандартів термінів та їх значень.
Термін - спеціальні слова мови, науки та прикладних дисциплін, а також слова, що позначають специфічні реалії конкретної галузі людини. Термін – це слово метамови науки.
Ознаки термінів: наявність дефініцій; однозначність( в межах однієї терміносистеми); співвідношення з певною логіко-понятійною сферою; системність терміна; відсутність емоційно-експресивного забарвлення.
Термінологія - сукупність термінів, що входять у певну термінологічну систему (сукупність термінів однієї галузі). Державний стандарт 2000р. (ДСТУ 3966-2000) визначає таку мету термінологічної роботи:
усталювати однозначні терміни;
сприяти перекладу міжнародних стандартів і визначень;
сприяти підвищенню рівня освіти;
сприяти розвитку української наукової мови
узгоджувати описи різних понять, об’єктів.
Лінгвістичну термінологію характеризують: наукова сфера, комплекс евристик – апріорних уявлень про сутність об’єкта чи предмета дослідження; сфера описуваних мовних феноменів.
