- •Функції мови в суспільстві та проблема їх визначення. Змістова структура та напрями прикладної лінгвістики як наукової дисципліни. Міжпредметні зв’язки прикладної лінгвістики.
- •Комп’ютерна лінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання кл. Моделювання спілкування. Гіпертекстові технології
- •Актуальні проблеми та напрями комп’ютерної лінгвістики (машинний переклад, автоматична обробка природної мови, автоматичне анотування, реферування, моделювання спілкування тощо).
- •Системи автоматичної обробки тексту (загальні принципи створення систем автоматичної обробки тексту, приклади систем автоматичної обробки тексту, лінгвістичні процесори та принципи їх будови).
- •Машинний переклад. Характеристика досвіду та проблем розробки систем машинного перекладу.
- •Аспекти дослідження мови.
- •Психолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи ПсЛ. Мовленнєва діяльність, її види та структура.
- •Психолінгвістика. Психолінгвістичні теорії породження, сприймання та засвоєння мовлення.
- •Прикладні аспекти психолінгвістики (судова психолінгвістика, психолінгвістика допиту, ідентифікація мовлення, мова і гендер, технології мовленнєвого впливу, техніка нлп).
- •Квантитативна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи квантитативної лінгвістики. Основні поняття квантитативної лінгвістики.
- •12. Корпусна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи корпусної лінгвістики. Корпуси текстів та їх типи.
- •Лексикографія як прикладна лінгв. Дисципліна. Об’єкт, предмет і завдання л-фії. Історія л-фії.
- •Комп’ютерна лексикографія. Напрями комп’ютерної лексикографії. Комп. Словники та їх типи
- •Словник. Базові параметри типологізації словників. Словникова стаття та її будова.
- •Мова та етнос. Етносоціальні функції мови. Етнолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання та напрями ел.
- •Основні поняття етнолінгвістики (етнос, етнічна самосвідомість, рідна мова, національна мова, національно-мовна картина світу тощо). Поняття мовної картини світу. Концепти та їх типи.
- •Мова і культура. Лінгвокультурологія. Предмет, завдання та методи лінгвокультурології.
- •Мова і суспільство. Функції мови в суспільстві. Соціолінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання соціолінгвістики. Методи соціолінгвістичних досліджень.
- •Метод аналізу документальних джерел, (фонетичні засоби)
- •Актуальні проблеми соціолінгвістики. Мовна ситуація, її типи та складові. Характеристика мовної ситуації в Україні
- •Мова й держава. Політична лінгвістика, її об’єкт, предмет, завдання та методи. Методики
- •Політичний дискурс. Жанри політичної комунікації.
- •Основні поняття політичної лінгвістики (мовна політика, мовне будівництво, мовне планування). Характеристика мовної політики в Україні.
Психолінгвістика. Психолінгвістичні теорії породження, сприймання та засвоєння мовлення.
Психолінгвістика - це маргінальна галузь лінгвістики спрямована на дослідження розвитку і застосування мовної здатності як психічного феномену її реалізації у механізмах породження та сприймання мовленні у проекції на психічну діяльність людини, її соціальні взаємодії і кодову систему мови. Предметом є співвідношення особистості зі структурою та функціями мовленнєвої діяльності та мови. Сам термін є новим. Вперше його було вжито вченим Пронко у статті ’’Мова та ПсЛ”(1946). До наукового обігу цей термін увійшов у 1953 р.
Проблема породження мовлення належить до ключових у ПсЛ. Це пов’язано з тим, що деякі вчені психолінгвістичних шкіл розглядають породження мовлення основним принципом ПсЛ.
У загальному вигляді процес породження мовлення виглядає так: зміст—»текст.
Модель - це конструювання об’єкта за його істотними ознаками. У ПсЛ існують такі моделі породження мовлення:
Модель Ч.Озгуда є ймовірнісною з кінцевим числом станів і репрезентує паралельний процес породження мови на трьох рівнях – реченнєвому, морфемному, фонематичному. Такий підхід пояснюється засвоєнням мови дитиною так: дитині знадобиться 100 років без перерви на їжу та сон, щоб говорити англійською мовою; дитина повина прослухати 2100 речень.
М
одель
безпосередніх складників в
основі якої розкладання речень і сполук
на безпосередні складники (Уеллз, Пайк,
Хоккет на підставі вчень Блумфільда).
Модель Хомського ґрунтується на розмежуванні мовної компетенції та її реалізації; ідея вроджених структур: вроджена універс. база правильних структурних складників, що керує переведенням глибинних синтаксичних структур у поверхневі з урахуванням трансформації і вторинної ролі лексикону мови.
Модель І.Шлігера передбачає застосування під час породження мовлення протовербальних елементів, які вилучають із невербальних когнітивних структур шляхом коагуляції(вибору істотного для комунікації).
Модель Левелта будується з урахуванням членування системи на підсистеми , кожна з яких отримує відповідний вид мовленнєвої інформації і надає певний продукт.
Модель Виготського процес породження мовлення полягає у переході від думки до слова.
Модель Жинкіна внутрішнє мов-ння реалізується через універсальний предметний код, що служить денотативно-ситуаційною базою для розуміння та продукування мовлення.
Модель О.Лурії розробив ,динамічну схему висловлення”. За цією моделлю процес породження мовлення - це перехід від змісту до значення.
Модель Леонтьева -процес породження мовлення слід розглядати як складну, поетапну мовленнєву дію, що входить до складу загального процесу діяльності людини.
Сприйняття мовлення. Основні ознаки: рівневість, усвідомленість.
Будь-який процес сприйняття має 2 етапи: сприйняття, розуміння. Розуміння - це розшифровування загального змісту, що стоїть за мовленням. В результаті сприйняття реципієнт може зрозуміти або не зрозуміти процес висловлення. Процес сприйняття хар-ся розумінням основного предмету висловлення. Існують 3 рівня сприйняття мовлення: - початковий - хар-ся розумінням основного предмету висловлення; - Рівень розуміння смислового змісту; - Найвищий рівень. Визначається тим, що слухач не тільки може визначити тему і рему, а й визначити головну думку і те, за допомогою яких мовних засобів було оформлено повідомлення.
