1 3. Облік реалізації фінансових інвестицій

14. Облік переоцінки фінансових інвестицій

Облік переоцінки фінансових інвестицій залежить від того, за якою оцінкою обліковуються інвестиції на дату балансу

Переоцінка інвестицій, облік яких ведеться за справедливою вартістю, відображається наступними записами:

Д-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" - віднесено суму дооцінки до складу інших доходів по інвестиціях;

Д-т 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових-інвестицій", К-т 14"Довгострокові фінансові інвестиції"

Віднесено різницю між первинною справедливою вартістю на витрати від іншої діяльності за інвестиціями.

Списання таких витрат на фінансові результати здійснюється за допомогою

запису:

Д-т 793 "Результат іншої звичайної діяльності",

К-т 975 "Уцінка

необоротних активів і фінансових інвестицій".

У разі якщо на дату балансу ринкова вартість, то зазначене перевищення над первісною вартістю або попередньою балансовою вартістю відображається у складі інших доходів і спричинює збільшення вартості інвестиції.

У бухгалтерському обліку ця переоцінка відображається таким чином:

Д-т 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам", К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Списання цих доходів на фінансові результати здійснюється таким записом:

Д-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності", К-т 793 "Результат іншої звичайної діяльності".

Результат переоцінки фактично свідчить про нарахування нереалізованого прибутку або збитку від операцій з фінансовими інвестиціями, тобто це сума прибутку або збитку, яку б отримав інвестор при реалізації інвестиції на дату балансу.

Фінансові інвестиції, які утримуються підприємством до моменту погашення, відображаються у звітності за амортизованою собівартістю.

Переоцінка інвестицій до амортизованої собівартості відображається наступними проводками:

Віднесено на збільшення вартості інвестицій амортизацію дисконту:

Д-т 14"Довгострокові фінансові інвестиції", К-т 733 "Інші доходи від фінансових операцій";

Віднесено на зменшення вартості інвестицій амортизацію премії:

Д-т 952 "Інші фінансові витрати", К-т 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

15. Методика розрахунку та облік амортизації премії по інвестиціям що утримуються до погашення

16. Облік розрахунків з підзвітними особами, за претензіями та за авансами виданими.

• З підзвітними особами

Підзвітні особи — це працівники, які одержали грошовий аванс для оплати витрат, доручених підприємством.

Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на господарські потреби, а в разі видачі авансу на відрядження оформ­люється, крім того, і посвідчення про відрядження.

Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанція­ми відділень зв’язку, актами куплі-продажу — на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо — на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є авансовий звіт, який складається не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.

Облік розрахунків із підзвітними особами ведеться на рахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами». На дебет цього рахунка відноситься сума виданого авансу:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

К-т 30 «Каса».

За кредитом рахунка 372 обліковуються витрачені суми:

а) на відрядження:

Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» — за відрядження цехового персоналу,

Д-т 92 «Адміністративні витратами» — за відрядження загаль­ногосподарського персоналу.

б) на господарські витрати:

Д-т 20 «Виробничі запаси»

Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» — на вартість придбаних запасів або оплачених витратах на їх перевезення, зберігання

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» — при оплаті витрат на капіталь­не будівництво, придбання основних засобів та нематеріальних активів

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Щодо кожного авансового звіту визначається результат використання авансу. Якщо сума авансу перевищує витрати, невикористана сума повертається у касу:

Д-т 30 «Каса»

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Якщо ж сума фактичних витрат перевищує суму авансу, перевитрата повертається підзвітній особі з каси:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

К-т 30 «Каса».

Аналітичний облік розрахунків із підзвітними особами організується у розрізі особових рахунків і щодо кожної авансової суми окремо.

• За авансами виданими

Покупці і замовники у своїй діяльності можуть видавати аванси під поставку матеріальних цінностей або лід виконання робіт (надання послуг). Облік розрахунків за виданими авансами ведуть на балансовому рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 371 "Розрахунки за виданими авансами".

Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або договір.

Видані постачальникам та підрядчикам аванси відображаються сільськогосподарським підприємством за дебетом рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 371 "Розрахунки за виданими авансами" і кредитом рахунка 31 "Рахунки в банках".

За кредитом субрахунка 371 "Розрахунки за виданими авансами" і дебетом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" відображається сума заліку за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності або прийняті від підрядника повністю виконані роботи.

Розглянемо на умовному числовому прикладі порядок відображення операцій за субрахунком 371 "Розрахунки за виданими авансами".

Приклад.

ПСП "Нива", згідно з підписаним з будівельним підприємством "Рогаль" договором на будівництво будинку виробничого призначення, перерахувало аванс у сумі 84000 грн. Підрядником наприкінці місяця пред'явлений рахунок за прийнятий ПСП "Нива" виконаний обсяг будівельних робіт у сумі 60000 грн і в наступному місяці - за другий етап будівельних робіт на суму 72000 грн з урахуванням податку на додану вартість.

Зазначені операції відображаються такими проводками (табл. 4.4).

1	Перераховано з поточного рахунка аванс підприємству "Рогань" за будівельні роботи на суму вартості робіт	371	311
2	Відображено розрахунки за податковим кредитом	641	644
3	Проведено залік вартості будівельних робіт за першим етапом: - на суму вартості робіт - на суму ПДВ	151 644	631 641
4	Зараховано частину авансу за виконані Підприємством "Репань" будівельні роботи за першим етапом	631	371
5	Відображено згідно з актом вартість виконаних робіт на завершальному етапі підприємством "Рогань": - на суму вартості робіт - на суму ПДВ	151 644	631 631
6	Зараховано частину авансу, що залишилась, в оплату виконаних підрядних робіт	631	371
7	Здійснено остаточний розрахунок ПСП "Нива" з підприємством "Рогань" за виконані будівельні роботи з будівництва будинку виробничого призначення на суму вартості робіт	631	311
8	Відображено розрахунки за податковим кредитом	641	644

• За претензіями

У підприємств іноді виникає необхідність обліковувати розрахунки претензійного характеру. Претензії можуть пред'являтися до постачальників та підрядників:

- за виявлену при перевірці рахунків невідповідність цін і тарифів, передбачених договором, при виявленні арифметичних помилок;

- за виявлення невідповідності якості товарів технічним умовам та умовам договорів;

- за нестачу вантажів;

- за брак і простій з вини постачальників;

- за помилково списані суми;

- за пені, штрафи і неустойки, що утримуються з постачальників, покупців, замовників через невідповідність договірним зобов'язанням.

Облік розрахунків претензійного характеру ведуть на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями". На дебеті цього субрахунку відображають суми пред'явлених претензій, а на кредиті - їх виконання та списання. При відхиленні претензій судовими органами їх суми відносять на ті рахунки обліку, з яких вони були списані.

Записи за субрахунком 374 роблять на підставі актів приймання вантажів, рішень арбітражних органів, виконавчих листів, письмових погоджень постачальників на задоволення претензій, виписок банку.

Записи за субрахунком 374 проводять у такому порядку:

1) суми претензій до постачальників у зв'язку з нестачею товарів, завищенням цін тощо: дебет субрахунку 374, кредит рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";

2) платежі, що надійшли за претензіями: дебет рахунку 31 "Рахунки в банках", кредит субрахунку 374;

3) списання претензії внаслідок відмови судовими органами: дебет рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", кредит субрахунку 374.

Цивільним кодексом України визначено (ст. 549, 551), що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Господарський кодекс України передбачає (ст. 230), що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Є два види неустойки:

1) штраф (нім. strafe - покарання) - неустойка, обчислена у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

2) пеня (лат. poena - покарання) - неустойка, обчислена у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, використання яких передбачено договором.

За прострочення платежу сплачується пеня в розмірі, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня. Строк позовної давності при стягненні неустойки становить один рік, основний строк позовної давності - три роки.

У податковому обліку до складу валового доходу входить фактично отримана сума неустойки. Підприємство-боржник не може включати до складу валових витрат суму визнаної неустойки. Неустойки, застосування яких передбачено договором, не оподатковуються податком на додану вартість.

Нарахування неустойки відображається за кредитом субрахунку 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки" і за дебетом субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями". Отримання неустойки записується в дебет субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" і кредит субрахунку 374.

Штрафи, пені, неустойки, визнані підприємством, відносяться до складу інших операційних витрат: дебет субрахунку 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" і кредит субрахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

Приклад.

TOB "Промінь" уклало договір купівлі-продажу із ЗАТ "Зоря". Сума договору 12 000 грн, в тому числі ПДВ - 2000 грн; собівартість продукції - 8000 грн; строк оплати - 5 днів з моменту відвантаження продукції. Договором передбачено за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нарахування неустойки у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати. TOB "Промінь" відвантажило продукцію 11 червня 2012 р., строк оплати за договором 16 червня 2012 р. До 30 червня гроші на рахунок TOB "Промінь" не надійшли. TOB "Промінь" обчислило суму неустойки (пені) і пред'явило претензію ЗАТ "Зоря". ЗАТ "Зоря" претензію визнало і 1 червня 2010 р. перерахувало TOB "Промінь" зобов'язання та неустойку.

Розмір неустойки вирахувано так:

Відсоток пені за день: 7 % (облікова ставка) o 2 : 366 = 0,038 %. Сума пені за день: 12 000 грн o 0,038 : 100 = 4,56 грн. Кількість днів прострочення - 15. Сума пені всього: 4,56 грн o 15 = 68,40 грн.