29. Амортизація та переоцінка нематеріальних активів.

Амортизація нематеріальних активів здійснюється на систематичній основні протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

Розрахунок амортизації здійснюється згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби». Як правило, методом амортизації нематеріальних активів є метод прямолінійного списання. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів в розрахунку звичайно прирівнюється до нуля, крім випадків:

— коли існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;

— коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

Термін корисного використання визначається з урахуванням:

• очікуваного терміну використання активу підприємством;

• науково-технічного прогресу та змін на ринку товарів, робіт, послуг, що виробляються з допомогою цього активу;

• морального зносу;

• юридичних та інших обмежень щодо термінів його використання.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Особливістю нарахування амортизації на нематеріальні активи є те, що за чинним українським законодавством на нематеріальні активи, вартість яких не зменшується в процесі їх використання, амортизація не нараховується. До таких нематеріальних активів відносять: гудвіл, «ноу-хау», товарний знак тощо.

Згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» не існує жодних обмежень відносно амортизації нематеріальних активів. Отже, амортизувати можна ділову репутацію («гудвіл»), «ноу-хау», тор­говельну марку, торговий знак та інші нематеріальні активи протягом терміну, коли вони визнаються як активи у балансі.

Планом рахунків для узагальнення інформації про нараховану амортизацію нематеріальних активів, що підлягають амортизації, призначено рахунок 13 «Знос необоротних активів» за субрахунком 133 «Знос нематеріальних активів».

За кредитом рахунка 133 відображається сума нарахованого зносу нематеріальних активів, за дебетом — зменшення суми зносу.

Аналітичний облік зносу ведеться відповідно за видами нематеріальних активів.

Бухгалтерські записи з обліку амортизації нематеріальних активів (для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами») мають вигляд:

Д-т 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» — в разі нарахування амортизації нематеріальних активів виробничого призначення;

Д-т 92 «Адміністративні витрати» — в разі нарахування амортизації нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

Д-т 93 «Витрати на збут» — в разі нарахування амортизації нематеріальних активів, що забезпечують збут, тощо і

К-т 133 «Знос нематеріальних активів».

Нарахування амортизації нематеріальних активів підприємствами, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами» має вигляд:

Д-т 83 «Амортизація»;

К-т 133 «Знос нематеріальних активів»;

з наступним списанням:

Д-т 23 «Виробництво» чи 79 «Фінансові результати»;

К-т 83 «Амортизація».

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу переоцінюють усі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Активний ринок - ринок, який характеризується тим, що предмети, які продаються й купуються на ньому, є однорідними; у будь-який час можна знайти заінтересованих продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Якщо підприємство здійснило переоцінку об'єктів групи нематеріальних активів, то в майбутньому вони підлягають щорічній переоцінці.

Переоцінені первісна вартість і знос об'єкта нематеріального активу визначаються як добутки на індекс переоцінки відповідно первісної вартості або зносу. Індекс переоцінки обчислюють діленням справедливої вартості переоцінюваного об'єкта на його залишкову вартість.

Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображають у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім наведених нижче випадків.

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта нематеріального активу під час чергової дооцінки вартості цього об'єкта включають до доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів та зазначеним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єктів нематеріальних активів під час чергової уцінки залишкової вартості цього активу спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів та зазначеним перевищенням до витрат звітного періоду.

Під час вибуття переоціненого раніше об'єкта нематеріальних активів перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта включають до нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

П Р И К Л А Д :

Відобразити в обліку суму дооцінки нематеріальних активів, якщо сума дооцінки балансової вартості становить 1 800 грн., а зносу - 700 грн.

У бухгалтерському обліку має бути зроблено такі проводки:

Дт 12 “Нематеріальні активи”

Кт 423 “Дооцінка активів” 1 800 грн.

Дт 423 “Дооцінка активів”

Кт 133 “Знос нематеріальних активів” 700 грн.