Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
звіт з картографування грунтів бригада №2 (ЗМК-...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

2. Методика проведення ґрунтових досліджень

2.1 Підготовчий етап

Підготовчий період передбачає підбирання необхідного спорядження і ознайомлення з природними умовами та грунтовим покривом району досліджень за літературними джерелами ,а також з топографічною основою визначеного об’єкту досліджень і його зв’язки з державною геодезичною мережею та списком грунтів

На стадії і підготовчих робіт збираються і вивчаються відомості для характеристики умов ґрунтоутворення, а також матеріали ґрунтових знімань або обстежень грунтів ,які проводились за період після закінчення великомасштабних знімань.

Зокрема, досить детальну характеристику геоморфологічної території та літорології порід можно знайти у матеріалах геологічних фондів.У матеріалах гідрометеослужби поряд з агрокліматичними показниками є дані про водно-фізичні властивості грунтів і вмісту вологи у грунті на протязі вегетаційного періоду. У матеріалах Гідроводгоспу містяться дані про гідрогеологію, водно-фізичні властивості грунтів, аналізи грунтів і ґрунтових вод. Матеріали агрохімслужби містять дані про забезпеченість грунтів рухомими формами поживних речовин.

В підготовчому періоді виготовляють кальку крутизни схилів. На восківці, накладеній на карту основу масштабу 1:10000 с горизонталями, оконтуруються за допомогою палетки Потулова площі з однаковими ухилами за градацією 0-1°, 1-3°, 3-5°, 5-7°, 7-10°, і понад 12°. Для більшої наочності кальки крутизни схилів на восківку попередньо наносять такі елементи ситуації, як окружна границя господарства, границя господарства, границя населених пунктів, основні дороги тощо.

Також необхідно мати картографічну основу на м'якій основі масштабу 1:10000 з рельєфом, а також контактні відпечатки масштабів 1:17000 або 1:20000.

В господарствах, де відсутні матеріали аерофотознімання, як картографічну основу в порядку виключення використовуються плани землекористування або плани внутрішньогосподарського землеустрою з рельєфом, який наносять із топографічної карти.

Матеріали аерофотознімання замовляються на потрібну для коректування територію завчасно. Контактні відпечатки у зв'язку з технологією виготовлення можна одержувати безпосередньо після зальотів.

Щоб розпочати роботу потрібно визначити обсяг коректування матеріалів раніше проведених великомасштабних обстежень. Потрібно визначити достатній, а також необхідний обсяг коректування ( він дозволяє домогтися необхідної точності й повноти ґрунтових карт і супроводжуючих їх матеріалів, а також він дозволяє уникнути непродуктивного дублювання робіт на площах, де ґрунтовий покрив, відображений на коректуючих картах відповідає натурі.

Визначаючи обсяг коректування враховують також масштаб вихідних карт, ступінь їх доброякісності, наявність і повнота вихідних матеріалів (карт, польових журналів), а також характер ґрунтового покриву, умови ґрунтоутворення (строкатість або монолітність ґрунтового покриву, частоту просторової зміни гранулометричного складу грунту, його гідроморфність, засолення, підстилаючи щільні породи, розчленованість рельєфу). У зв'язку з цим проводячи підготовчі роботи необхідно детально проаналізувати як матеріали ґрунтових обстежень взагалі, так і за окремими стадіями.

При цьому аналізують:

а) правильність і повноту опису ґрунтових розрізів, також чи витримувались кондиції масштабів обстеження за кількістю закладених ґрунтових розрізів;

б) обґрунтованість виділення контурів фунтів з підтвердженим описом основних розрізів, напівям, прикопок;

в) чи проводились після великомасштабного обстеження грунтів роботи з гідромеліорації (осушення чи зрошення), на яких площах, і як ці роботи вплинули на зміну ґрунтового покриву;

г) чи відображено на ґрунтових картах закономірності в розповсюдженні грунтів залежно від ландшафтів,які входять у межі аналізуючих господарств (чи зафіксований зв'язок між еродованими грунтами і характером рельєфу, між гранулометричним складом і різними елементами заплави);

д) в якій мірі відповідає відображенню на ґрунтових картах ґрунтовий покрив загальним зональним закономірностям розповсюдження грунтів. Тому потрібно з'ясувати чи вносились корективи при відображенні ґрунтового покриву господарства на карті грунтів України;

е) ступінь відповідності використовуваних раніше класифікацій грунтів і гранулометричного складу, які прийняті для держави;

є) чи є достатньо охарактеризовані дані лабораторних аналізів грунтів господарства, також чи вони достовірні, наприклад, щодо віднесення грунтів до середньо- чи малогумусних, суглинкових чи супіщаних.

Вибір масштабу, під час підготовчих робіт, коректується наступним чином:

• Не залежно від зони всі еродовані та ерозійно небезпечні території з ухилом 1° підлягають виділенню в масштабі 1:10000. В такому ж масштабі доцільно проводити коректування на дефляційно небезпечних територіях і на менших ухилах.

• Осушувані та зрошувані території, якщо немає можливості проведення спеціальних грунтово-меліоративних обстежень або вони проводились більше 5 років назад, також підлягають коректуванню в масштабі 1:10000;

• У масштабі 1:10000 коректуються карти господарств, які раніше були обстежені в тому ж масштабі, зокрема це стосується господарств зони Полісся.

Виключення представляють ділянки лісів, що знаходяться в користуванні господарств. Вони обстежуються вибірково, а при необхідності з орієнтовною точністю масштабу 1:5000.

Щоб визначити площу, що підлягає коректуванню в будь-якому масштабі, потрібно користуватись експлікаціями еродованих земель до районних ґрунтових карт, де в розрізі господарств вказані площі грунтів за різними ухилами місцевості.

Для кінцевого встановлення ступеня доброякісності коректованих ґрунтових карт в натурі (на місцевості) та визначених на основі цього потрібного обсягу польових коректувальних робіт проводять рекогностувальні об'їзди території, в площині яких закладаються декілька контрольних розрізів, прикопок на маршрутах, що пересікають основні елементи рельєфу.

На основі польового (рекогностувального) і камерального визначення обсягу і відсотка коректувальних робіт складається технічне завдання, яке пізніше видається виконавцю. В завданні вказують площі, що підлягають корегуванням обстеженням у різних масштабах, відчисляється відсоток необхідних корегувань, категорія складності, орієнтована кількість розрів на яких треба відібрати зразки грунту для аналізу, а також указується на які питання треба звернути особливу увагу при проведенні коректування,виходячи із специфіки об'єкту.