II. Аранжування з допомогою переміщення середніх голосів

При перекладенні мішаних чотириголосних хорів для однорідних з допомогою переміщення середніх голосів здійснює­ться перехід із широкого гармонічного розташування у тісне.

Бажано, щоб відстань між партією тенорів і сопрано була не менша октави; між альтовою і басовою — мінімум октава. Якщо відстань між сопрано і тенором або альтом і басом менша, ніж октава, то в перекла­денні способом переміщення середніх голосів виникає перехрещення першого голосу з другим, третього з четвертим. Перекладення відбу­вається так: сопрано мішаного хору передається верхньому голосу, В однорідних хорах — першим сопрано або першим тенорам. В перекла­денні для жіночого хору цей голос залишається в тій самій октаві, для чоловічого — переноситься на октаву вниз:

Другий голос мішаного хору доручається третьому голосу однорід­ного хору (першим альтам або першим басам). В жіночому хорі ця партія залишається в тій самій октаві; в чоловічому — переноситься на октаву вниз.

Третій голос мішаного хору (тенор) передається другим тенорам чоловічого хору і залишається в тій же октаві, або другим сопрано жіночого хору і переноситься на октаву вгору:

Таким чином, другий голос при перенесенні його в однорідний хор міняється положенням з третім. Четвертий голос мішаного хору перехо­дить в групу других басів чоловічого хору і залишається в тій самій октаві, або в групу других альтів жіночого хору і переноситься на октаву вгору:

В перекладеннях мішаного хору для жіночого помічаємо, що партії чоловічої групи мішаного хору переносяться на октаву вгору, а партії жіночої групи залишаються в тій самій октаві. Діапазон твору звужує­ться на октаву, гармонічне розташування переходить із широкого в тісне.

Аналогічно відбуваються перекладення для чоловічого хору — діа­пазон звужується на октаву, тому що мелодія (сопрано) і другий голос (альт) переміщуються на октаву вниз, а останні (тенор, бас) залишаю­ться на місці:

Якщо в оригіналі є мішане гармонічне розташування, то в перекла­денні виникають небажані перехрещення голосів, у даному прикладі між мелодією і другим голосом:

З прикладу 21 видно, що, коли відстань між другим (альт) і четвер­тим (бас) голосами мішаного хору менша від октави, то після перемі­щення середніх голосів в однорідних хорах виникне перехрещення тре­тього і четвертого голосів, внаслідок чого зміниться структура акорду замість D₇—D₂). Такі зміни можуть спричинитися до порушення автор­ського задуму.

Тому, якщо у творі чергується широке розташування з тісним, а теситура басової партії вища від альтової -— такий твір неможливо перекласти тільки способом перестановки голосів, а потрібно вжити спрощення фактури (див. наступний розділ).

Якщо в мішаному хорі мелодія доручалась другому голосу (пр. 22а), у перекладенні (пр. 22б) вона потрапляє у третій голос, стає малопо­мітною. Такі твори не бажано перекладати способом переміщення се­редніх голосів.

Не слід також перекладати цим способом твори, в яких у середніх голосах — тобто між альтом і тенором — є паралельні кварти, бо в пе­рекладенні вони стають паралельними квінтами, не рекомендованими у таких випадках.

При перекладенні однорідного чотириголосного хору для мішаного з допомогою переміщення середніх голосів здійснює­ться перехід з тісного гармонічного розташування в широке:

Причому схема перестановки протилежна тій, яка існує в перекладен­нях мішаного хору для однорідного.

Перші голоси однорідних хорів (С₁, Т₁) переходять у групу перших голосів мішаного хору. З чоловічого хору вони переносяться на октаву вгору, з жіночого — залишаються без змін.

Другі голоси однорідних хорів (С₂, Т₂) доручаються групі третього голосу мішаного хору (тобто партії тенорів). Якщо йдеться про чолові­чий хор, то партія залишається в тій же самій октаві, якщо про жіно­чий, то вона переноситься на октаву вниз.

Треті голоси однорідних хорів (А_ь Б,) передаються групі других голосів (тобто групі альтів) мішаного хору. В перекладенні з чоловічо­го перший бас переноситься на октаву вгору, з жіночого перший альт залишається на місці.

Четвертий голос однорідних хорів (А₂, Б₂) переходить в басову гру­пу мішаного хору (з чоловічого хору — залишається на місці в тій же октаві, з жіночого — переноситься на октаву вниз).

Отже, внаслідок перекладення діапазон твору розширюється на октаву, його гармонічне розташування з тісного переходить у широке.

Тому цим способом можна перекладати твори, написані в тісному гар­монічному розташуванні.

Добре, якщо в оригіналі, тобто в однорідному хорі зустрічаються унісо­ни, як у прикладах 25, 26; в перекладенні вони дадуть октавні співвід­ношення.

Добре звучатимуть у творі В. Матюка «До руської пісні» ті місця, в оригіналі яких були перехрещення першого і другого голосів:

Паралельні збільшені кварти між середніми голосами в перекла­денні дають паралельні зменшені квінти часто вживані в практиці (прикл. 28):